Тема уроку Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

Про матеріал
Тема уроку: Київська держава за правління Ярослава Мудрого. Мета: розвинути понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого; навчити критично оцінювати події, пов’язані з правлінням князя; визначити поняття «міжусобна боротьба», «Руська правда»; визначити роль Ярослава Мудрого в контексті Середньовічної історії; сприяти вихованню почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, прагнення знань, освіти, культури.
Перегляд файлу

 

Тема уроку: Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

 

Мета: розвинути понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого; навчити критично оцінювати події, пов’язані з  правлінням князя; визначити поняття «міжусобна боротьба», «Руська правда»; визначити роль Ярослава Мудрого в контексті Середньовічної історії; сприяти вихованню почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, прагнення знань, освіти, культури.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття:  «вотчина»,  «бояри», «міжусобні війни», «Святополк Окаянний», «шлюбна дипломатія», «собор», «митрополія», «кочівники», «християнство», «Руська Правда», Софійський собор.

Обладнання: карта, проектор, підручник Історія України (Власов В.С.) 8 клас 2015.

Основні дати:

1019 р.– утвердження Ярослава в Києві;

1036 р. – розгром печенігів;

1037 рік – заснування Софійського собору.
1039 р.– заснування Київської митрополії;

1051 р. – обрання Іларіона-русича митрополитом;

1054 р. – смерть Ярослава Мудрого.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати умови приходу Ярослава до влади; аналізувати зміни, що відбулися в Київській державі за його правління; визначати внесок князя в розвиток давньоруської культури; давати власну оцінку діяльності Ярослава Мудрого; порівнювати правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гра «Вибери хмарку чи сонечко»

Доброго дня! Сідайте. Подивіться один на одного, посміхніться і подумки побажайте успіхів один одному на уроці. А щоб дізнатися, з яким настроєм і як ви налаштувалися на роботу на уроці, виберіть хмаринку або сонечко  вашого настрою на цей момент уроку з тих, які ви бачите на у себе на парті. Яка вам найбільше сподобалася?

Я радий, що більшість з вас обрали саме цю, сонечко. Значить у вас гарний настрій і на уроці ви будете гарно працювати.

Отже, ми визначились з вашим настроєм і я думаю, що він у вас не погіршиться, а лише покращиться до завершення уроку.

На сьогодні я приготував вам гаманець, щоб булок уди складати зароблені протягом уроку монети (бали). За правильно виконані завдання я буду оцінювати вас: одна монета – 1 бал. Домовилися?

 

ІІ. АКУТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 На минулих уроках ви говорили про становлення Русі-України

 Подивимося, як ви засвоїли попередній матеріал.

 

 

Гра «Впізнай героя»

Вчитель зачитує матеріал про героя по декілька речень, а учні вгадують.

  1. 882р. – захопив владу у Києві. За свідченням літописця, у 912р. від укусу змії загинув. Померти має від свого коня. Його боялися й шанували за відвагу. В народі прозваний «Віщим». ( ОЛЕГ).
  2. Після смерті князя Олега править Русю. Його знищило плем’я, що називалося древлянами. Засновник князівського роду Рюриковичів. (ІГОР).
  3. Дружина Ігоря, почала правити 945р.  Вперше відвідала візантійського імператора. Вона була розсудливою і мудрою. Було проголошено Святою. Літописець називав її «наймудрішою серед усіх людей».  (ОЛЬГА).
  4. Починаючи військові походи із висловом «Хочу на вас іти».  Посів Київський стіл 964р. Літописець писав «Сам був хоробрий і легкий».Син Князя Ігоря та Княгині Ольги. (СВЯТОСЛАВ).
  5. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. У 988 році охрестив Русь. (Володимир)

 

Робота в зошитах

Розташуйте  імена князів у хронологічній послідовності їх перебування на при владі. Дір, Аскольд, Олег 882,Ігор 912, Ольга 945, Святослав 964. Володимир 978—1015

 

Доберіть до імен князів їхні прізвиська.

 

ОЛЕГ

ВІЩИЙ

СВЯТОСЛАВ

ХРОРОБРИЙ

ОЛЬГА

МУДРА

ВОЛОДИМИР

ВЕЛИКИЙ

 

На попередніх уроках ви ознайомилися з життям і діяльністю князя Володимира Великого. Давайте  побудуємо «Вежу добрих справ». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи України Русі. Уявіть себе літописцями, давайте створимо перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління. Пригадайте і назвіть їх.

  • 988 р. - запровадив християнство;
  • побудував Десятинну церкву;
  • спорудив міста - фортеці та земляні вали;
  • запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;
  • замість місцевих князів підкорених племен  посадив своїх синів.

Ви правильно визначили корисні справи князя. До цієї вежі ми повернемося в кінці уроку.

 

IIІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

  • А як ви розумієте слово «Мудрий»? Складіть асоціативне гроно.

За всю історію людства тільки трьох правителів удостоїли звання Мудрий. Це візантійський імператор Лев VI , французький король Карл V та київський князь Ярослав. Своє прізвисько князь отримав через п'ять століть після смерті. 2008 року у проекті «Великі Українці» на телеканалі «Інтер» переміг князь Ярослав Мудрий.

Син Володимира Хрестителя, великий князь Ярослав Мудрий – перший правитель Русі, якого сучасники назвали царем. Ярослав на початку свого правління у 1016 році, ввів в дію писаний звід законів – "Руську Правду".

 

Метод «Логічне дерево» (Будуємо протягом уроку)

Проблемне запитання.

Наше завдання з’ясувати, чому за всю історію Русі тільки один правитель отримав іменування «Мудрий». За які ж діяння так вшанував народ сина князя Володимира – Ярослава.

 

IV. Оголошення теми і мети уроку.

Тема: Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

  • Що ви очікуєте від уроку?

Так, на уроці ми будемо розвивати понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого; вчитися критично оцінювати події, пов’язані з  правлінням князя; визначити історичні поняття та роль Ярослава Мудрого в контексті Середньовічної історії; а також, я сподіваюся, що ви станете ще більше любити свою країну, на прикладі Ярослава Мудрого будете прагнути до здобуття нових знань та розширите свої знання з культури.

 

  • Слово учителя

Утвердження Ярослава в Києві.

Останні роки життя Володимира не були спокійними. Проти нього повстали сини:  прийомний син Святополк, прозваний народом «Окаянний» з а вбивство своїх братів, та рідний син Ярослав, який з десяти років  був посаджений батьком у Новгороді.

Старий Володимир почав готувати похід для вгамування не непокірного сина Ярослава, але раптова смерть не дала йому здійснити свої наміри.

Звістка про смерть батька приголомшила Ярослава. Він скликав віче, на якому повідомив новгородцям про те, що вночі отримав від своєї сестри. Представили грамоту про смерть батька і затвердження на київському престолі брата Святополка, який, прагнучи посилити свою владу, убиває братів Бориса, Гліба, Святослава. Забувши давні кривди, новгородці зголосилися допомогти князеві в його боротьбі з братовбивцею, Як сповіщає літописець, Ярослав зібрав у Новгороді тисячі варягів та сорок тисяч інших воїнів і виступив проти Святополка.

 

  • Робота з картою

Зібравши військо, Ярослав вирушив на Київ. Вирішальна битва відбулася влітку 1019 р. на річці Альті під Переяславом, у ній переміг Ярослав.

У 1023р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав правив у Києві, а Мстислав – у Чернігові. (Було створено дуумвірат)

Після смерті Мстислава у 1036р., Ярослав, за словами Нестора, став «самодержцем Руської землі».

 

Внутрішня політика. «Руська Правда».

Відомий український історик М. Грушевський писав, що князювання Ярослава Мудрого було «світлою і щасливою добою. Князь украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у військових походах». Ярослав «любив читати книжки та дбайливо зберігав їх», залучав до освіти боярських дітей, запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Засновував бібліотеки при Софійському соборі. Перша бібліотека налічувала, вважають історики, близько 950 книг. Вона безслідно зникла, пошуки тривають і до тепер. За його правління було створено метрополію митрополитом став Іларіон. Створив князь Ярослав Мудрий перший збірник законів «Руську правду».

  • Так який перший крок Ярослав Мудрого свідчить про зміни у Київській Державі?

«Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі.

 

  • Робота в парах. Робота з джерелом та підручником (с.57-58).(Аналіз та порівняння статей).

Опрацюйте звід законів «Руська правда» матеріал розміщений в підручнику, уривки «Салічної Правди» франків Хлодвіга із історії середніх віків, складеної і записаної між 507 і 511 роками). Ознайомтеся, порівняйте ці закони і дайте відповіді на запитання.

І заповнюємо коло Вена

 

«Руська правда».

  • Ст. 1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері.
  • …Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.
  • Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.
  • Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.
  • Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень.
  • …Ст. 86. А збору за (замість - авт.) випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні.

«Салічна Правда»

  • … «Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до сплати 35 солідів.
  • Якщо хто спалив комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 63 солідів.
  • Якщо хто вкраде раба, коня або запряжену тварину, присуджується до сплати 30 солідів.
  • Якщо хто позбавить з життя вільного і буде викритий, присуджується до сплати 20 солідів.
  • Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі … присуджується до сплати 600 солідів».

 

Запитання.

  1. Чиї інтереси захищають ці закони?
  2. Що спільного мають збірки законів Ярослава Мудрого та Хлодвіга? (Обидва організували будівництво церков, переписування книжок, створення шкіл. Обидва видавали закони. Обидва позбавили своїх підданих від воєн. Обох іменували вищим титулом середньовічного європейського правителя – «імператор» або, по-іншому, «цезар", " цар».)

 

Висновок

 «Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі . Він закріпив основні юридичні норми епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень. Ці закони відстоювали інтереси заможних верств населення  була відсутня смертна кара і впорядкували життя на Русі.

 

Архітектурні споруди за часів князя Ярослава.

За Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ відзначився не тільки збільшенням території, зростанням населення, а й будівництвом палаців і храмів, розвитком економіки і культури. Зростала і міцніла Київська держава, зростала і ставала все величнішою її столиця – місто Київ.

Запрошую вас до подорожі Києвом часів Ярослава……

Збудував:

  • Золоті Ворота
  • Софійський собор (1037 було створено на місці перемоги Ярослава над кочовиками печенігами)
  • Києво-Печерський монастир (1051)

 

  • Словникова робота.(Запис в зошит)
    • Мозаїка – зображення з різнокольорової смальти (непрозоре скло) або камінців.
    • Фреска– розпис на вогкій вапняній штукатурці водяними фарбами.
    • Митрополія – вищий орган управління православною церквою на певній території.
    • Митрополит – вищий духовний сан в деяких християнських церквах.

 

Значення цих понять записати дома у зошитах

 

Міжнародні зв’язки.

Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава. Але могутність країни і талант керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами, вмінням захищати свої землі і народ від зовнішнього ворога. Яким же був князь як політик у стосунках з іншими народами, про його зовнішню політику ви дізнаєтесь, коли опрацюєте в парах історичні джерела та інформацію розміщену в підручнику.  (сторінка 59-60)

 

  • Чому Ярослава називають «тестем Європи»?
  • Якою була політика по відношенню до інших країн?

 

Текст 1.

Поріднитися з великим київським князем вважали за честь не тільки європейські монархи, а й візантійський імператорський двір. Ярослав активно втручався в міжнародні конфлікти, захищаючи інтереси власної держави.

Дружина Ярослава - Інгігерда (у хрещенні Ірина), дочка короля Швеції Олафа Шьотконунга. У придане принцеса принесла «землі Інгігерди» (Інгерманландію) з містом Ладога. Їх діти роз'їхалися по всій Європі. Ізяслав одружився з дочкою польського короля Казимира І Гертруди. Всеволод - з візантійською царівною Анною, від шлюбу з якою народився Володимир Мономах. В'ячеслав і Ігор одружилися з німецькими принцесами Одою Штаденською і Кунігундою Орламіндською. Старша дочка Єлизавета стала дружиною норвезького короля Харальда Сміливого, а після його загибелі - дружиною короля Данії Свена Естідсена. Чоловіком Анастасії був король Угорщини Андрій. Молодша дочка Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха I. Король Польщі Казимир I, якого Ярослав Мудрий підтримав в боротьбі за трон, одружився на його сестрі Марії (Добронезі). Існує думка, що у Ярослава Мудрого була ще одна дочка - Агата, яка стала дружиною Едуарда Вигнанця, спадкоємця англійського престолу, який втік на Русь від гніву короля Кнута Великого.

 

 

Текст 2.

Анна (Агнеса) Ярославна - найвідоміша дочка великого київського князя, увійшла в історію як Анна Руська, королева Франції. Будучи наймолодшою ​​в сім'ї, вона у 1049 році обвінчалася в Реймсі з французьким королем Генріхом І Валуа, який шукав підтримки Ярослава в боротьбі проти німецького імператора. Після смерті чоловіка у 1060 році Анна стала регентшею при малолітньому сині Філіпі I. Це рідкісний випадок, коли Францією правила жінка. Цікаво, що деякі грамоти королева Анна підписувала кирилицею.

У 1062 році Анна поєднала свою долю зі спадкоємцем Карла Великого графом Валуа де Крепі. Цей союз не був бездоганним: мало того, що граф за життя Генріха І був його політичним противником, він до того ж уже був одружений. Анна залишилася з графом, незважаючи на те, що церква оголосила їх шлюб незаконним. Тільки після смерті другого чоловіка королева знову з'явилася при дворі. Цей факт, однак, став причиною того, що Анна не була похована в королівській усипальниці. Її могила знаходиться в заснованому нею абатстві в містечку Санліс. Там на порталі церкви св. Вінсента є скульптурне зображення Анни Ярославни в усій її красі. Пам'яттю про Анну стало і привезене з Києва Реймське Євангеліє, написане кирилицею, на якому до 1825 року присягали всі французькі королі.

Польща тоді була така слаба супроти Русі. Ярослав видав за Казимира свою сестру, Добронігу – Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за свого сина Ізяслава.

 

  • Історична мозаїка

Завдання:

У кожного з вас на парті є текст з пропущеними словами. Необхідно заповнити пропуски після опрацювання тексту. (2 хвилини)

 

1.Ярославова донька ……. була за мужем за французьким королем Генріхом.  2 ………… і ………….. одружилися з німецькими принцесами Одою Штаденською і Кунігундою Орламіндською. Ярослав видав за ……… свою сестру, Добронігу – Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за свого сина ……..

 

Ви справилися з завданням. Молодці. Дійсно, усі ці за заходи, які проводив у зовнішній політиці князь Ярослав принесли великий міжнародний авторитет Київській державі. У міжнародній політиці він надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зав’язків з різними державами. Часто ці зв’язки зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей.

 

V. Систематизація та узагальнення знань.

На початку уроку ми з вами побудували вежу з добрих справ, які здійснив князь Володимир. Згадайте, які ж корисні справи для розвитку Київської держави зробив його син Ярослав. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

Корисні справи Ярослава Мудрого:

  • остаточно розгромив печенігів у 1036 році;
  • збудував Софійський собор;
  • сприяв поширенню знань, розбудові Києва;
  • зібрав першу бібліотеку;
  •  укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;
  • створив перший збірник законів - «Руська правда»;
  •  розширив межі Київської держави.

 

Давайте порівняємо «Вежу Володимира» і «Вежу Ярослава Мудрого»

  • Чия вежа вища? (Ярослава Мудрого).
  • Про що це свідчить? ( Це свідчить про те, що Ярослав дійсно зробив більше корисних справ за часи свого правління, ніж його батько Володимир. Недарма його назвали Мудрим.)

 

На початку уроку перед нами стояло проблемне запитання. Давайте спробуємо дати на нього відповідь.

  • Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найвищого розквіту?

 

VII. Підсумок уроку

Метод Кросенс

Я пропоную вам обєднатися у три групи та створити свій кросенс за матеріалом яким ми сьогоді опрацювали.

 

Давайте порахуємо ваші монети. На перерві я виставлю вам оцінки, які ви заробили.

 

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І рівень (6б). Опрацювати 8 параграф  підручника, запам’ятайте роки правління Ярослава.

ІІ. Рівень (9б.). Опрацювати 8 параграф  підручника,  укласти словничок  історичних дат.

ІІІ. Рівень (12б.). Опрацювати 8 параграф  підручника,  укласти словничок  історичних дат. Та опрацювали матеріал за Q-R кодом. ?????

 

docx
Додано
28 листопада 2019
Переглядів
960
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку