Тема уроку: "Київська держава за правління Ярославичів"

Тема уроку: Київська держава  за правління Ярославичів

   Мета:  формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зов­нішньополітичне становище Русі - України         після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з дже­релами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати ха­рактеристику історичним діячам, складати історичні схеми; сприяти патріо­тичному вихованню учнів.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, презентація, відеоматеріали

Основні поняття:  тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість.

Очікувані результати: учні зможуть:

•        характеризувати становище держави за часів Ярославичів;
•        пояснити причини боротьби князів за Київський престол;
•        називати мету та рішення князівських з’їздів;
•        установлювати причинно - наслідкові зв’язки;
•        удосконалити  вміння аналізувати  фактичний матеріал і складати схеми;
•        розвинути навички роботи з історичними джерелами.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ  

1. Привітання. Емоційне налаштування. ( 1 хв.)

 Добрий день! Я хочу сьогодні на уроці зробити вам подарунок.  Я хочу подарувати вам свою усмішку і хороший настрій! А ви також , будь ласка, погляньте один одному у вічі і посміхніться.   А ще я вам бажаю легкого засвоєння знань, як політ метелика над квітковим лугом і плідної , як у бджоли роботи на уроці.

2. Стимулювання до активної діяльності на уроці ( 1 хв.)

Вчитель. Зверніть, будь ласка, увагу на гаманці на ваших партах. Сьогодні під час уроку вони будуть наповнюватись златниками і срібниками за кожну вашу вірну відповідь, а вкінці ми підрахуємо зароблені вами бали.

Яку ми тему вивчали на минулих уроках?

Орінтовна відповідь учнів: про Русь – Україну

Вчитель. Тож давайте уявно перенесемось в ту епоху і пригадаємо, що ми вивчали.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ  ( 3 хв.)

1.      Метод «Хронологічний ланцюжок» 

Учням пропонується розмістити на дошці портрети князів Русі - України в хронологічній послідовності

2.      Вправа «Німа карта»

 Доки виконується попередня вправа , вчитель показує на карті Київську Русь, Київ, сусідів  Київської Русі,а учні мають назвати ці історичні об’єкти.

3.      Метод « Інтерв’ю»

Обирається учень, який з мікрофоном  ходить по класу і ставить запитання своїм однокласникам про князів, яких вивчали раніше .

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  (5 хв.)

1.      Метод «Прогноз уроку»

Вчитель. Погляньте , будь ласка, на тему уроку і спрогнозуйте, що ви на ньому сьогодні дізнаєтесь.

Орієнтовні прогнози учнів:

1.      Як впоралися сини Ярослав з нелегким завданням керування державою?
2.      Чи вистачило у них мудрості гідно продовжити батькову справу?
3.      Чи змогли вони поступитися особистими інтересами заради державних справ?

2.      Запис теми уроку
3.       Робота з історичним джерелом.

Для мотивації навчальної діяльності вчитель організовує роботу  учнів із джерелом інформації, після чого вони виконують завдання до нього.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і по­корить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому .Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…. 

Запитання до документа

1)  Чим Ярослав аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді?

2)  Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст?

3)  Висловіть припущення про можливість позитивних або (та) негативних наслідків заповіту Ярослава Мудрого для Київської Русі.
Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між си­нами  Ярослав у спадкуванні київського престолу призво­дить до розгортання міжусобної боротьби.

3. Розгляд слайду №3   і  коментар вчителя

4. Постановка проблемного питання: Чи могла Київська Русь уникнути міжусобних війн?

IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правління Ярославичів. ( 10 хв.)

   - Перегляд відео «Київська Русь після смерті Ярослава»

   Завдання: з’ясуйте які землі отримали сини Ярослава Мудрого і що таке тріумвірат?

•         Оформлення набутих знань у вигляді схеми

                                                     1054  - смерть Ярослава Мудрого

     Розподіл земель між синами

                  Ізяслав            Святослав       Всеволод       Ігор        В’ячеслав       Ростислав

    (онук)

              Київ               Чернігів Переяслав

 Волинь  Смоленщина    Галицька  земля

                 Тріумвірат  ( 1054-1073 рр.)

   -  Робота з картою

-  Метод «Мозковий штурм»

Пригадайте де ви зустрічали термін «тріумвірат» ? З якою метою він  був тоді утворений?

-    Розповідь вчителя про загарбання  тріумвіратом земель своїх молодших братів

- Робота зі слайдом  №  4 і розповідь про половців

Запитання

Як ви думаєте , до чого повинна була призвести поява нового спільного для всіх русичів ворога?

- Запис дати

 1068 рік – битва на річці Альті з половцями ( поразка Ярославичів)

  - Робота з документом  і обговорення  повстання 1068 р. в Києві в парах, потім в четвірках, а тоді разом і встановіть причинно-наслідкові зв’язки.

Учні знайомляться з уривком із «Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

    У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І побігли руські князі, і перемогли половці... Коли ж Ізяслав то люди  прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши послів до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, зброю і коней, і ми ще поб'ємося з ними». Але Ізяслав цього не послухав і не дав... А люди зняли крик і пішли до в’язниці , де сидів Всеслав, князь полоцький, у якого відібрали  землю. Люди ж визволили  Всеслава і поставили його князем. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла. Ізяслав же втік до Польщі...

   Навесні 1069 року Ізяслав із польським королем рушив на Київ. Кияни знову зібрали ополчення , але їхній керівник, Всеслав, виявився боягузом і втік. Ізяслав знову княжив у Києві… »

- Розповідь вчителя про «Правду Ярославичів»  і формування поняття «вотчина»

1072 рік – видання зводу законів «Правди Ярославичів»

Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки у Київській Русі

            2.Боротьба між Ярославовичами за Київський престол. ( 5 хв.)

        - Робота з підручником на с. 103 і заповнення таблиці ( слайд № 5   )

   Зразок таблиці

      1054                               1073                              1078                            1093

    Ізяслав

   Святослав              Святослав                Всеволод           Святополк Ізяславович

   Всеволод

          3. Любецький з’їзд ( 5 хв.)

  -  Інсценізація Любецького з´їзду

Завдання учням: подивіться інсценізацію Любецького з´їзду і заповніть таблиці, які лежать у вас на партах ( слайд  №7)

Літописець . Восени 1097 р. у м. Любечі зібрався з’їзд князів Русі - України. З’їздом  керували Святополк і Володимир Мономах. Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи:

Володимир Мономах. Навіщо ми губимо Руську землю, учиняючи розбрат між собою?

Святополк Ізяславович : А половці землю нашу розорюють і раді є, що  межи нами війна донині.

Давид Ігорович : Відтепер будемо всі однодушні  і бережімо Руську землю.

Василько Ростиславович:  І кожен хай держить отчину свою…

Літописець: І поділили вони Святополку – Київ, Всеволоду -  Володимир, Давиду, Олегу і Ярославу – Святославів уділ, двом  Ростиславовичам – Перемишль і Требовль. І на цім вони цілували хреста

Олег: А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест.

Літописець: І давши клятву , пішли кожен до своєї землі.

Зразок таблиці

Вчитель. Було сформульовано принцип отчинної власності. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася з’їздом князів у Вятичеві. На цьому з’їзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

ІV.     УАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ  ( 10-15 хв.)

1.      Розв’язання проблемного питання:  «Чи могла Київська Русь уникнути міжусобних війн?»
2.      Метод «Книжкова шафа»

А зараз уявіть, що ваша голова перетворилась на велетенську шафу, в якій є безліч шухляд для збереження певної інформації. Віднайдіть історичну поличку і підготуйте її, щоб покласти туди нову інформацію.

3.      Вправа « Упізнай подію» ( с. 107 у підручнику)

V.  ПІДСУМОК УРОКУ

Вчитель рахує златники і срібники учнів та виставляє  учням бали за урок

V.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Для всіх опрацювати §10.

Додатково для тих, хто претендує на оцінки:

2. Високого рівня: підготувати повідомлення про шапку Мономаха.