Тема уроку: "Кров, її склад та функції. Лімфа. Лабораторна робота№1. Мікроскопічна будова крові людини".

Тема уроку: Кров, її склад та функції. Лімфа. Лабораторна робота№1. Мікроскопічна будова крові людини

Мета:

Навчальна: продовжувати формувати у учнів поняття про внутрішнє рідке середовище організму, його склад, відносну сталість;  розглянути склад і функції крові та лімфи.

Розвивальна: розвивати уміння порівнювати, спостерігати та робити висновки і узагальнення; проводити дослідницьку роботу; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; продовжити формування інформаційних, комунікативних та здоров'я зберігаючих компетентностей.

Виховна: виховувати розуміння значення сталості внутрішнього середовища організму для збереження здоров’я; виховувати бережливе ставлення до власного організму.

Формувати групи компетентностей: соціально-трудову, інформаційну, загальнокультурну, уміння  вчитися.

Тип уроку: формування компетентностей.

Методи і методичні прийоми:

• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, складання опорних конспектів);

• наочний (презентації, інтелект картки).

Форми навчання: індивідуальна, колективна, фронтальна.

Обладнання: інтелект-картка, комп’ютер, презентація, підручник, схеми, малюнки, таблиці, мікроскопи, мікропрепарати мазка крові людини і жаби.

Основні поняття та терміни: внутрішнє рідке середовище організму, кров, лімфа, гомеостаз, тканинна рідина, формені елементи крові.

 Перебіг  уроку.

І.  Психологічний  настрій

 Привітання учнів, перевірка присутності учнів. Перевірка готовності учнів до уроку.

Кров — дзеркало організму, що відбиває його стан. Ось чому, захворівши, ми відразу здаємо аналізи крові.

ІІ.  Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда:

1. Які функції виконує кров у вашому організмі?

2. Які речовини містяться в плазмі крові, яка їхня роль?

3. Яким є біологічне значення білка гемоглобіну, де він міститься?

4. Хто здійснює фагоцитоз?

5. Чому тромбоцити називають кров’яними пластинками?

6.З чого складається внутрішнє середовище організму?

Чи можна стверджувати, що кров це вода? – Ні, за складом вона не відповідає воді.

Кров – це тканина, тому що складається з клітин – формених елементів і міжклітинної речовини – плазма крові.

Кров – це сполучна тканина, тому що клітини нещільно розташовуються і міжклітинна речовина є добре розвиненою (співвідношення клітин до плазми 45:55).

2.Вправа.Формені елементи крові. https://learningapps.org/display?v=p9n6en38201

Завдання: Розподіліть ознаки та зображення формених елементів крові по групам.

ІІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Незважаючи на свою звичність, людська кров була досконально вивчена не так давно, в недалекому минулому. Вченими робилися різні припущення про її природу, але лише розвиток науки і медицини допомогло встановити справжнє значення і функції, які кров виконує в організмі людини. Хоча, звичайно, для більшості людей достатньо того факту, що вона життєво важлива, і без неї існування неможливо.

А чи знаєте ви, що:

На кров припадає близько 7-8% маси людського тіла.

У дорослої людини серце за день перекачує близько 10000 літрів крові.

Щогодини в організмі людини відбувається відмирання більше 7 мільярдів клітин крові. Їм на зміну приходять нові, які відтворює кістковий мозок, селезінка.

Середньодобовий обсяг оновлюваної крові дорівнює приблизно 25 грамам.

Близько 55% крові становить плазма, а решта 45% — клітини, які переміщуються по кровоносній системі завдяки плазмі.

Якщо у вас болить живіт, суглоби або горло, ви звертаєтеся до лікаря. Щоб установити діагноз, він призначає вам зробити аналіз крові. Вивчивши його, лікар з’ясовує, яке у вас захворювання.

Чому, досліджуючи маленьку краплинку крові з вашого пальця, лікар може зробити висновки щодо причин вашої хвороби?

Повідомлення учня: Цікаві факти про кров.

ІV.Оголошення  теми  та  мети уроку

Сьогодні на  уроці  ми закріплюємо знання про кров та її склад.

V. Вивчення нового матеріалу 

1. Робота з інтелект карткою «Кров»

2. Виконання Лабораторної роботи №1.

Інструктивна картка

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета роботи: вивчити особливості будови еритроцитів крові, порівняти будову еритроцитів людини та жаби.

Обладнання: мікропрепарати крові людини та жаби, мікроскопи.

Хід роботи

1.Налаштування мікроскопу до роботи.

2. Мікропрепарат «Будова еритроцитів людини»

3. Мікропрепарат «Будова еритроцитів жаби» .Знайти  плазму крові, еритроцити, лейкоцити і по-можливості тромбоцити. Співставити побачене з малюнком презентації, зробити відповідні записи.

Висновок: Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика еритроцитів людини та жаби»

VІ. Закріплення знань.

1.Закріплення з використанням презентації.

2. Повідомлення учнів:

1.Коли людина хворіє, лікар їй призначає пройти загальний аналіз крові, що включає визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів та рівень гемоглобіну.

Чому ці показники є важливими?

Зниження кількості еритроцитів призводить до анемії. Підвищення кількості еритроцитів, еритроцитоз – одна з характерних ознак еритремії.

Лейкоцити – клітини крові, що борються з інфекціями. Підвищення вмісту лейкоцитів, без порушення в системі кровотворення, може бути ознакою інфекцій (бактеріальної, вірусної, грибкової), гострих запальних процесів в органах, травматичних уражень тканин, захворювання щитоподібної залози, гострих кровотеч, злоякісних пухлин.

Зниження гемоглобіну призводить до порушення всіх перерахованих процесів. У разі високої концентрації > 200г/л спостерігається закупорювання капілярів унаслідок згущення крові.

2.Побутує думка, що селезінка не є важливим органом. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

Селезінка - це один з найбільш загадкових органів нашого організму, роль та завдання якого ще до кінця не з’ясовано. Зазвичай вважають, що людина без селезінки може спокійно обійтися і її видалення не є катастрофою для людського організму. Чому ж склалося таке уявлення? Як відомо, селезінка  відіграє певну роль в утворенні крові та бореться із захворюваннями крові й кісткового мозку, проте ось що цікаво: якщо її видалити, то ці життєво важливі процеси  все одно триватимуть. Тому й побутує думка, що інші органи можуть спокійно взяти на себе функції селезінки. Стверджувати це напевно не можна.Тож, хоча селезінку й вважають життєво неважливим органом, крім кровотворної, вона виконує ще багато різних функцій. Зокрема, найважливішою з них є імунна, за рахунок якої кров очищується від різноманітних вірусів і бактерій.
До того ж як уже було сказано вище, за хворобами кісткового мозку селезінка разом із печінкою дублює процес вироблення червоних кров’яних тілець в організмі, від неї залежать обмін речовин і стан статевої сфери. Також вона тісно пов’язана з підшлунковою залозою, печінкою й нирками. Тому її чистота та нормальне функціонування ще й як позначаються на нашому здоров’ї. Що чистіша селезінка, то міцніший імунітет.

3. Хворим на рак крові пропонують зробити трансплантацію кісткового мозку.  Яким чином дана операція може допомогти онкохворим?

Під час трансплантації кісткового мозку у тіло потрапляють здорові стовбурові клітини кісткового мозку. Трансплантація може допомогти замінити пошкоджені клітини кісткового мозку та, у свою чергу, створити здорові клітини крові. У деяких випадках трансплантація кісткового мозку може навіть допомогти позбутися шкідливих клітин лейкемії

Кістковий мозок – це м'яка тканина всередині кісток, яка виробляє кровотворні стовбурові клітини.

Коли захворювання вражає кістковий мозок таким чином, що він не може виробляти стовбурові клітини або виробляє хворі клітини, тоді трансплантація може бути найкращим варіантом лікування.

Пересадка кісткового мозку є насправді трансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин кісткового мозку. Ці клітини володіють важливою унікальною властивістю – відновлювати нормальне кровотворення у хворих.

Коли у людини внаслідок хвороби утворюються ненормальні клітини крові, або нормальні клітини не утворюються взагалі — їх потрібно замінити здоровими клітинами.

Для деяких пацієнтів можлива аутологічна трансплантація — пересадка стовбурових клітин, зібраних з власного кровотоку хворого.

Для інших потрібна алогенна трансплантація — донація клітин від кровного родича (наприклад, сиблінга) або від неродинного донора.

4.Для внутрішньовенних ін’єкцій – для введення лікарських препаратів використовують фізіологічний розчин (розчин хлориду натрію). Чому його концентрація – 0,9%?

Натрію хлорид міститься у крові та інших фізіологічних рідинах організму (концентрація у крові складає близько 0,5%). Вміст натрію хлориду забезпечує стабільну осмотичну концентрацію крові. Розчин натрію хлориду 0,9% є ізотонічним до концентрації солей, які містяться у плазмі крові людини, його часто називають “фізіологічним”. Ця назва є умовною, оскільки розчин не містить інших речовин (солей калію та ін. електролітів), необхідних для збереження фізіологічних умов життєдіяльності тканин організму. Ізотонічний розчин натрію хлориду 0,9% збільшує об'єм рідини, яка циркулює усудинах, сприяє відновленню водно-сольового балансу, має дезінтоксикаційнівластивості і не виявляє подразнювальної дії при парентеральному та зовнішньому застосуванні.

5.Побутує думка, що апендикс не є важливим органом.

Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

Зазвичай апендикс (придаток сліпої кишки) вважають умовно неважливою частиною тіла. Про неї згадують, тільки коли у людини розвивається апендицит. Але, згідно з новим дослідженням, у апендикса є важлива роль.

Вчені досліджували еволюцію апендикса у людини, використавши дані про особливості шлунково-кишкового тракту і 533 видів ссавців. Виявилося, у різних видів апендикс незалежно розвивався більш як 30 разів і майже ніколи не зникав, одного разу з'явившись. Також було встановлено, що апендикс пов'язаний з високою концентрацією лімфоїдної тканини в сліпій кишці.

З усього цього вчені зробили висновок: апендикс важливий для роботи імунної системи як додатковий елемент захисту. В апендиксі можуть зберігатися корисні бактерії. Отже, це значуща частина більш широкого комплексу.

VІІ. Рефлексія

Чи корисним був для вас урок?

Що нового ви для себе дізналися про кров та її значення у функціонуванні організму?

VІІІ. Домашнє завдання: ₴ 15 повторити