24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Тема уроку: Місцевість

Про матеріал
Мета уроку: Розповісти учням про властивості місцевості та їх вплив на тактику ведення бою також про сезонні зміни місцевості.
Перегляд файлу

План - конспект  проведення заняття з предмету „Захист Вітчизни“

Тема: Місцевість

 

Мета уроку: Розповісти учням про властивості місцевості та їх вплив на тактику ведення бою також про сезонні зміни місцевості.

 

Час 45 хв.

 

Місце проведення: кабінет

 

Методи проведення:  розповідь – бесіда

 

Матеріальне забезпечення: комп’ютер, електронні посібники,  підручник „Захист Вітчизи “.

 

Порядок проведення:

1.Вступна частина – 5 хв.

 1.1.Шикування учнів в одну шеренгу, перевірка за списком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета „Захист вітчизни“, привітання, виконання команд: „Ставай!“, „Рівняйсь!“, „Струнко!“,  „Вільно!“.

 1.2.Оголошення теми, основної теми, основної мети та порядку проведення уроку

 1.3.Стройове тренування. Виконання команд: „В одну шеренгу – Ставай!“,  „взвод, в дві шеренги – Ставай!“. Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

 1.4.Тренування у відповіді на привітання начальника на місці.

 

 

2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності (повтор домашнього матеріалу) – 5 хв.

 

3. Основна частина – 30 хв. Вивчення нового матеріалу

  

Топографічні елементи місцевості можуть суттєво впливати на виконання бойового завдання підрозділу з урахуванням його озбро-єння, пори року і часу доби, а також метеорологічних умов і харак-теру дій противника. Місцевість може бути сприятливою щодо успіху бойових дій підрозділів і ослабляти дії противника, але не сама по собі, а лише в тому випадку, якщо командир докладно її оцінить і вміло використає в конкретних бойових умовах.
   Особливості місцевості, які певним чином впливають на основні сторони бойової діяльності військ, називаються тактичними властивостями місцевості.
   До основних з них належать прохідність місцевості, захисні властивості місцевості, умови орієнтування, умови спостереження, умови маскування, умови ведення вогню та умови інженерного обладнання місцевості.
   Прохiдність місцевості - це властивість місцевості, яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ. Суттєво впливають на прохідність місцевості мережа доріг, рельєф місцевості, гідрографія, грунтово-рослинний покрив, а також сезонні і погодні явища.
   Захисні властивості місцевості - це властивості місцевості, які послабляють дію ядерної і звичайної зброї. Правильне визначення і використання захисних властивостей місцевості полегшує організацію захисту особового складу і бойової техніки від ураження різними видами зброї.
На захисні властивості місцевості найбільш істотно впливають рельєф і рослинний покрив, наявність населених пунктів з міцними кам’яними і залізобетонними будовами і підземними спорудами, характер грунту в центрах (епіцентрах) ядерних вибухів.
   Умови орієнтування - властивості місцевості, які сприяють визначенню свого місцезнаходження і потрібного напрямку руху відносно сторін горизонту, навколишніх об’єктів, а також відносно розташування своїх військ і військ противника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних форм рельєфу і місцевих предметів-орієнтирів.
   Умови спостереження - властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника. Вони визначаються ступе-нем навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності населених пунктів та інших об’єктів, які перешкоджають огляду місцевості.
   Умови маскування - властивості місцевості, які дозволяють приховати від противника розташування і пересування особового складу і бойової техніки. Вони визначаються наявністю природних схованок (сховищ), які утворюються формами рельєфу, рослинним покривом, населеними пунктами та іншими місцевими предметами, а також загальним характером, кольором і плямистістю місцевості (чим різноманітніша кольорова гама, тим кращі умови маскування).
   Умови ведення вогню - властивості місцевості, які забезпечують зручне і приховане від спостереження противником розташування вогневих засобів, ведення точного вогню з усіх видів зброї і корегування стрільби. Вони залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності шляхів, населених пунктів та інших місцевих предметів.
   Умови інженерного обладнання місцевості - властивості місцевості, які впливають на обсяг, характер і успіх робіт з її обладнання і залежать від типу грунтів, рівня грунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також від характеру природних і штучних сховищ і перешкод.

   Бойові дії можуть розгортатися на будь-якій місцевості, у будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Загальні положення щодо дій військ в різних умовах місцевості викладені в статутах і настано-вах. Але статутні документи не можуть детально характеризувати всі різновиди місцевості та властивості кожної з них, які командири повинні враховувати при організації і веденні бою. Приступаючи до їх вивчення, необхідно усвідомити зміст деяких термінів і понять, які будуть застосовуватись у подальшому.
   Місцевість - частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, грунтами, водами, мережею дорiг, населеними пунктами, рослинністю й іншими об’єктами. У військовій справі під поняттям “місцевість” мається на увазі будь-яка ділянка земної поверхні з усіма її елементами, де будуть проводитись бойові дії. Характер місцевості визначається формою рельєфу і наявністю розташованих на ній місцевих предметів (об’єктів).
   Рельєфом міцевості називають сукупність різних нерівностей на земній поверхні. Всі об’єкти місцевості, які створені природою чи працею людини (грунтово-рослинний покрив, гідрографія, мережа доріг, населені пункти, окремі місцеві предмети-орієнтири тощо), належать до місцевих предметів.
   Рельєф і місцеві предмети називають топографічними елементами місцевості.
   Типові форми рельєфу. Незважаючи на те, що рельєф місцевості різноманітний, можна виділити п’ять його типів (рис. 1.1).
   1. Гора - значне за висотою куполоподібне або конічне підвищення, яке має підошву і вершину. Вершина буває найчастіше куполоподібної форми, але іноді являє собою майже горизонтальний майданчик - плато, або закінчується гострим піком.
Зниження від вершини до підошви називають схилом. Схил може бути рівним, випуклим, увігнутим і хвилястим. Різкий перехід від стрімкого схилу до пологого називається виступом або терасою, а лінія, яка відокремлює терасу від стрімкого схилу, що лежить нижче, - брівкою. Гору висотою до 200м називають г о р б о м. Штучний горб - курганом.
   2. Хребет - витягнуте підвищення, яке знижується в од-ному напрямку. Вододіл, або топографічний гребінь, - лінія, яка поєднує найвищі точки хребта. Хребет як типову форму потрібно відрізняти від гірського хребта - ланцюга гір, які спрямовані в один бік. До великих хребтів прилягають хребти менших розмірів, які називають відрогами.
   3. Улоговина - замкнуте чашеподібне заглиблення (западина). Має край і дно (найнижчу точку). Iнодi дно улоговини буває заболочене або зайняте озером. Невелику улоговину з незначною глибиною називають западиною. Улоговину дуже малих розмiрiв називають ямою.
   4. Лощина - витягнуте заглиблення, яке знижується в одному напрямку. Лінія по дну, яка поєднує найнижчі точки лощини, називається водозливом. Не будь-яким водозливом тече вода, але будь-яка річка, струмок тече водозливом. До різних видів лощин належать долини, ущелени, яри та балки.
   5. Сідловина - зниження на гребені хребта між двома сусідніми вершинами. Найнижча точка сідловини називається перевалом. У гірській місцевості шляхи сполучення через хреб-ти, як правило, йдуть перевалами. Низько розташованi сiдловини по обох схилах хребта або мiж двома гiрськими хребтами називають гірськими проходами.
   Характерні лінії (вододіли й водозливи) і точки (вершини, дно улоговин, перевали) рельєфу складають ніби скелет рlельєфу. Їх зоб-раження і взаємне розташування визначає загальний характер рельєфу місцевості.
  

   Грунтово-рослинний покрив. Основні типи рослинності - де-ревинна, кущова, трав’яниста. Сукупність деревинної рослинності висотою 4 м та більше і товщиною (діаметром) 5 см і більше назива-ють лісом. Ліс характеризується породою, віком, густотою й упорядкованістю.
   Грунт - узагальнена назва верхнього шару земної поверхні. У військовій практиці грунти класифікуються за твердістю (скельні і пухкі) і за прохiднiстю (доступні, частково доступні і недоступні для руху поза дорогами).
   Дуже зволожені ділянки місцевості з шаром в’язкого грунту глибиною понад 30см називають болотами, які класифікуються за прохідністю: прохідні, важкопрохідні і непрохідні.
   За характером грунтово-рослинного покриву виділяють лісну, болотисту, степову і пустельну місцевість.

Типові форми рельєфу

Рис.1.1. Типові форми рельєфу

   Гідрографія. Моря, водосховища, річки, озера, канали, канави та інші природні і штучні водоймища - перешкоди чи завади на шляху руху військ, рубежі, зручні для організації стійкої оборони, джерела водопостачання, надійні орієнтири.
   На території Європи річки завширшки до 100 м зустрічаються через 35-60 км, завширшки 160-300 м - через 100-150 км, понад 300 метрів - через 250-300 км.
   Мережа доріг. Виділяють залізниці, автомобільні дороги з по-криттям і дороги без покриття. За своїм розташуванням щодо лінії фронту дороги поділяють на ф р о н т а л ь н і (які йдуть із тилу до фронту) ірокадні (які йдуть вздовж лінії фронту). Характери-стиками доріг є: ширина проїзної частини, матеріал покриття, якість дорожних споруд, схили і радіуси поворотів.
   Населені пункти є вузловими пунктами для всіх видів сполу-чення (транспорту). У великих населених пунктах, звичайно, скон-центроване виробництво промислової продукції, зброї, бойової техніки, боєприпасів. Населені пункти поділяються на: міста (великі, середні - від 50 до 100 тисяч мешканців, малі), селища міського типу, селища сільського і дачно-го типу.
   Населені пункти і густота дорожної мережі є основними показ-никами обжитості й освоєння місцевості і характеризують економічне і військове значення того чи іншого району.
   Місцеві предмети-орієнтири різко виділені за своїм зовнішнім виглядом чи розміщенням серед усього багатоманіття об’єктів на земній поверхні. До них належать: заводські і фабричні труби, нафтові і газові вежі, водозабірні башти, пам’ятники, церкви, кургани тощо.

 

4.Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

 

1. Робота в групах

Завдання 1.   Охарактеризувати тектонічні властивості місцевості : прохідність місцевості, маскувальні властивості, захисні властивості .

 

Завдання 2.   Охарактеризувати тектонічні властивості місцевості : властивості, які впливають на умови орієнтування, властивості, які впливають на умови спостереження і ведення вогню.

 

Тектичні властивості місцевості

Основні топографічні елементи, які визначають властивості місцевості

Прохідність місцевості

Дороги, мости і переправи, рельєф, ґрунти, рослинне покриття; наявність і характер перешкод і природних перешкод (рік, рівчаків, боліт і т.п.)

Маскувальні властивості

Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси, населені пункти, їх значення як природного маскування (прикриття) від наземного і повітряного спостереження; наявність і характер прихованих підходів, тобто не спостерігаються з боку противнику, шляхів підходу до намічених пунктів і об’єктів дій

Захисні властивості

Рельєф, ліси, тунелі та інші підземні споруди, міцні (цегляні, кам’яні, залізобетонні) будівлі, особливо підвальні приміщення; їх значення як укриття від ядерної і інших видів зброї

Властивості, які впливають на умови орієнтування

Окремі місцеві предмети і характерні елементи рельєфу, які чітко виділяються серед інших об’єктів за своїм зовнішнім виглядом або положенням на місцевості, зручні для використання як орієнтирів

Властивості, які впливають на умови спостереження і ведення вогню

Рельєф, рослинне покриття, особливо ліси і кущі, ґрунти; у населених пунктах – найбільш високі і міцні будинки з підвальними приміщеннями, особливо розташовані на перехрестях вулиць, майданах; наявність і характер природних рубежів і домінуючих над навколишньою місцевістю ділянок (командних висот), використання яких забезпечує найсприятливіші умови для спостереження за противником і ведення вогню на схилах

 

2. Доповни речення

1. За мірою пересіченості ярами, балками, річками, озерами та іншими природними перешкодами, які обмежують свободу пересування й маневр підрозділів, місцевість поділяють на .................

2. За умовами спостереження та маскування місцевість поділяють на.....................

 3. За ознакою прохідності місцевість поділяють на ............................

4. За характером рельєфу місцевість поділяють на............................

 

 3. Дати відповіді на запитання.

 1.Назвіть основні топографічні елементи місцевості.

2. Назвіть тактичні властивості рівнинної місцевості.

3. Як поділяється місцевість за ознакою прохідності?

4. Дайте стислу характеристику відкритій, напівзакритій та закритій місцевості.

5. Як поділяється місцевість за мірою пересіченості ?

6. Вкажіть основні різновиди місцевості за характером рельєфу.

7. Назвіть тактичні властивості низькогірної місцевості.

8. Якими способами вивчається місцевість?

9. Назвіть основний спосіб вивчення місцевості, його переваги та недоліки.

10. Вкажіть основні завдання топогеодезичного забезпечення бою.

11. .3 якою метою проводиться топографічна розвідка?

5. Домашнє завдання. Прочитати тему за підручником. Опрацювати запитання на домашнє завдання.

 

 

 

 

doc
Додано
20 лютого
Переглядів
298
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку