ТЕМА УРОКУ: « ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ. ГОЛОКОСТ І КСЕНОФОБІЯ»

ТЕМА УРОКУ: « ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ. ГОЛОКОСТ І КСЕНОФОБІЯ»

( Основи правознавства, 9 клас)

Мета та завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з поняттями: «людина», «особа», «права і свободи людини», «ксенофобія», «антисемітизм», «Голокост».

2.На прикладі подій Другої світової війни та Голокосту, а також сучасних прикладів, показати особисту відповідальність та ставлення до іншого, розкрити механізми маніпуляції людьми.

3. Формувати критичне мислення, громадянську позицію, навички аналізу візуальних джерел та правових документів.

4. Розвивати повагу до права на рівність і мотивувати різко негативне ставлення до фактів ксенофобії в сучасному суспільстві.

Очікувані результати:

1. Учень/Учениця пояснює і застосовує поняття: «людина», «особа», «права і свободи людини», «ксенофобія», «антисемітизм», «Голокост».

2. Учень/Учениця показує на прикладах Другої світової війни, сучасних прикладах та Голокосту механізми маніпуляції людьми та особисту відповідальність та ставлення до іншого.

3. Аналізує і висловлює свою думку стосовно візуальних джерел з ксенофобії і правових документів з цього питання.

4. Висловлює свою громадську позицію стосовно проявів ксенофобії у сучасному світі і боротьбу з нею.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання:ілюстративні матеріали, тексти документів, публікації в ЗМІ, мультимедійне обладнання, електронна презентація.

Ключові слова та поняття: людина, особа, права і свободи людини, ксенофобія, антисемітизм, Голокост.

Час: 45хв. навчального часу.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

І. НАСТАНОВНО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1.1. Організація співпраці вчителя та учнів

Перевірка готовності класу до уроку. Учитель повідомляє учням тему, мету і завдання уроку.

Випереджаюче завдання

Вчитель учасникам заняття напередодні поміркувати над плакатом, створеним чеськими студентами, що став переможцем конкурсу, який проводила Європейська комісія у 27 країнах ЄС у 2007 році. Плакат має підписи «Кожне тіло є різним, але всі ми – люди. Всі ми хочемо бути щасливими, кожен з нас живе на тій самій планеті. Разом проти дискримінації» (Додаток 1).

Попросіть поміркувати над такими запитаннями:

1. Чому Єврокомісія вирішила провести такий конкурс?

2. Чому девіз і заклики плаката актуальні? У чому їхня важливість?

1.2. Актуалізація опорних знань

Учитель: Перш ніж відповісти на питання, що таке ксенофобія, давайте згадаємо, що таке антисемітизм і Голокост?(Висвітлити поняття на слайді презентації).

Антисемітизм – одна з форм національної нетерпимості виражена у ворожому ставленні до євреїв – від нехтування у побуті, правової дискримінації до єврейських погромів. А сформувався історично на базі релігійної мотивації як реакція на конфесійні особливості іудаїзму.

(Джерело: Гісем О.В. Мартинюк. Голокост в Україні (1941-1944): Словник-довідник. – Вид.4-е. – К.:Український центр вивчення історії Голокосту, 2012. – 100 с.).

Голокост (у перекладі з давньогрецької – «всеспалення») – організоване та планомірне знищення єврейського населення нацистами та їхніми союзниками в роки Другої світової війни. Жертвами Г. стали близько 6 млн. євреїв (в Україні – понад 1,4 млн. ) Це складало близько двох третин європейського чи третину світового єврейства.

(Джерело: Гісем О.В. Мартинюк. Голокост в Україні (1941-1944): Словник-довідник. – Вид.4-е. – К.:Український центр вивчення історії Голокосту, 2012. – 100 с.).

Отже ( попросіть когось з учнів прочитати (з дошки або роздане), визначити ключові слова.

 Ксенофо́бія (від грец. ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — різке несприйняття особою чи національною лінгвокультурною спільнотою чужої культури, мови, поведінки, манери спілкування тощо. На рівні державної політики може виявлятися як дискримінація за національно-культурними ознаками.

(Джерело: Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. — Київ: «Довіра», 2007. — 205 с.).

1.3. Умотивування навчальної діяльності

Розповідь учителя: Сьогодні на уроці ми спробуємо розібратися в сутності поняття ксенофобія, розглянемо на прикладах,  це явище і як сучасне суспільство намагається боротися і попереджати ці порушення прав людини. Як прописано в Загальній декларації прав людини захист від проявів ксенофобії.

Найжахливішим прикладом ксенофобії є – Голокост. Нацисти порушили всі фундаментальні права людини. Ця трагедія – це не тільки частина історії євреїв, це частина історії взагалі. Розмова про катастрофу, що осяг народи в роки Другої світової війни, - це розмова і про проблеми сучасної цивілізації, про те, які загрожують їй небезпеки.

 ІІ. Основний зміст уроку

Робота в групах. Об’єднайте учнів у дві групи, надайте кожній пару джерел та запитання до них (за наявності часу можна створити більше груп на кожну пару джерел). Заслухайте відповіді груп.

Запропонуйте учасникам однієї групи фотографію і запитання до них:

1. Що зображено на цій фотографії?

2. Які права людини тут порушуються?

3. Хто є носіями цих ідей нетерпимості

4. Які почуття ці написи могли викликати у людей та їхніх родичів

5. Чому, на вашу думку, ці ідеї такі стійкі? Де вони живляться підтримкою?

 

(Фото. Бойкот єврейських крамниць 1 квітня 1933 р.)

Джерело:https://www.google.com.ua/search?q=фото+Бойкот+єврейських+крамниць+1+квітня+1933р.&client=opera&hs=82j&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ved=0ahUKEwjQgozSsZjWAhXL).

 

Учасники іншої групи тим часом ознайомлюються з іншим джерелом та відповідають на запитання:

1. Що зображено на цій фотографії?

2. Який час та місце на них зафіксовано?

3. Яке ставлення, на вашу думку, показує це джерело?

4. Які почуття могли б викликати у їх родичів?.

( Фото. Аблен-Сен-Назере, Франція, 6 квітня 2008 р. Вандали осквернили 148 могил на найбільшому військовому кладовищі Першої світової війни у Франції. В цій секції кладовища поховані французькі мусульмани – ветерани Першої світової війни).

Джерело:https://www.google.com.ua/search?q=фото+Аблен-Сен-Назере,+Франція+Вандали+осквернили+могили+на+кладовищі&client=opera&sa=X&nfpr=1&tbm=isch&imgil=77t5vE50rTF0QM%253A%

Учні мають порівняти обидва джерела (для цього їх доцільно показати на великому екрані, зробити логічні наголоси).

Запитання до учнів:

1. Який, на вашу думку, зв’язок між цими джерелами?

2. У чому вони подібні, а в чому принципово різняться?

3. Чому досі відбуваються такі випадки, як зображено у другому джерелі?

4. Яким чином можна запобігти їм?

Робота з правовим документом. Учні ознайомлюються з преамбулою та 1 і 2 статтями Загальної декларації прав людини.

Вчитель звертає увагу, що другий абзац преамбули Загальної декларації прав людини прямо вказує на зв’язок між її прийняттям та осмислення наслідків Голокосту для Європи і світу. Пояснює, що проблема нерівності була актуальною і після прийняття Загальної декларації та залишається актуальною й у наш час. Саме тому ООН упродовж свого існування прийняла низку документів про заборону дискримінації і ксенофобії зокрема.

Вчитель показує слайд презентації на якому написані:

Конвенція з дискримінацією в галуз освіти 1960р.,

Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації 1965р.,

Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять 1958р,

Міжнародна конвенція про захист прав усіх робітників-мігрантів і членів їхніх сімей 1990р.

РОБОТА З ЗМІ

За матеріалами німецької газети Deutsche Welle Іноземні студенти в Україні: солодкі обіцянки та гіркі проблеми.

Корупція, расова дискримінація та візові проблеми – це перелік основних труднощів, з якими стикаються іноземні студенти в Укрїні.

Неприємності починаються вже в аеропорту

Гроші зі студентів починають викачувати, як тільки ті зійдуть із літака. Серед звичних фінансових маніпуляцій – завищення вартості проїзду від аеропорту до гуртожитків. «Ще кілька років тому за трансфер з Донецького аеропорту до Луганська студенти медичного університету платили посереднику 200 доларів. У 2010 році ця сума становила вже 2000 доларів», - розповіла Deutsche Welle асистент проекту «Без кордонів» Олена Бондаренко.

Сварка з університетом – шлях до депортації?

Якщо ж у студента трапляється конфлікт із університетом, в такому випадку майже неможливо відстояти свої права, розповідає юрист Галина Бочева. «Міграційний статус студента в країні залежить від університету, без згоди якого навіть не можна перевестися до іншого ВНЗ. Якщо існує конфліктна ситуація, то університети, як правило, цього не роблять і не віддають документи, в тому числі страховий поліс, атестати, зворотній квиток», - підкреслює юрист.

Расова дискримінація

Водночас тим студентам, які не мають проблем із навчанням, також варто бути на сторожі. Адже вже один лише інший колір шкіри студента може стати причиною для агресії по відношенню до нього. Випадки дискримінації трапляються в різних областях України. Зокрема в січні тернопільська газета зобразила африканців та арабів у вигляді мавп, які залицяються до українських жінок. А в лютому вінницькі соціал-націоналісти провели марш проти імміграції біля гуртожитків іноземних студентів.

Згідно з даними проекту «Ініціатива Різноманіття», більшістю жертв расистських нападів у 2007-2011 роках виявилися саме іноземні студенти. А згідно з опублікованим у 2008 році дослідженням Еліз Ґарві, близько 35% закордонних студентів, які мешкали в Києві, заявили про напади на них з расових мотивів.

Із заявами про напад постраждалі частіше звертаються до університету, а не міліції. Але навчальні інституції не завжди хочуть розголошувати таку інформацію, зазначає Галина Бочева. «Університети зацікавлені в тому, щоб якомога більше студентів хотіли приїхати вчитися до них. А інформацію про напади на іноземців вони сприймають як потенційний ризик того, що студенти не будуть приїжджати. По-друге, вони не знають, як допомогти в цих ситуаціях», - коментує юрист.

Питання для обговорення:

1. Чи можна наведені у публікації факти вважати дискримінацією? Чому?

2. Яким чином може бути усунено нерівність?

ІІІ. РЕФЛЕКСИВНО-КОРЕКТИВНИЙ ЕТА

3.1. Узагальнення, систематизація.

Бесіда за запитаннями

1. Про що Ви дізналися і чого навчилися сьогодні на уроці?

2. Що ви відчули?Прокоментуйте.

3. Чи вважаєте Ви ці знання важливими. Чому?

3.2. Підсумки уроку.

Загальне обговорення.

Запитання. Як ви думаєте, що потрібно зробити сучасному світу, щоб зникли прояви ксенофобії і інші дискримінації