Тема уроку: Продукти харчування і здоров’я

Тема уроку: Продукти харчування і здоров’я

Мета уроку:

Навчальна:

• формування поняття про харчові добавки, штрихкод, генномодифіковані продукти, про раціональне харчування.

Розвивальна:

• розвиток вміння читати і аналізувати інформацію на етикетці товару;
• розвиток вміння самостійно приймати рішення у виборі товару;
• розвиток комунікативної компетентності;
• розвиток навичок здорового способу життя;
• розвиток поняття про екологію здоров’я.

Виховна:

• виховання свідомого ставлення до свого здоров’я;
• виховання свідомого розуміння зв’язка між екологією природи і здоров’ям  людини;
• забезпечення професійного самовизначення.

Форма проведення: урок-консультація

Тип уроку: урок засвоєння нової інформації

Обладнання:

• виставка інформаційних джерел про здорове харчування і харчові добавки;
• епіграф уроку;
• плакати про штрихкод, шкідливі добавки, про правила покупця;
• чорний ящик;
• набори упаковок продуктів харчування;
• картки первинної експертизи продуктів.

Міжпредметні зв’язки: біологія, економіка, екологія, правознавство, основи здоров’я, інформатика.

Ключові поняття уроку: здорове харчування, харчові добавки, штрихкод,  правила споживача.

Технологічна картка уроку

Конспект уроку

1. Організаційний момент. Привітання класу.

2. Цільова установа

        У повсякденному житті кожен з нас є споживачем продовольчих товарів. Реклама заповнює екран телевізора, ми бачимо її на сторінках газет і журналів, чуємо по радіо. Прийшов час вести розмову про економічну і споживацьку грамотність, про харчові добавки і генномодифіковані продукти, які використовують для виробництва продуктів харчування, про їх користь і шкідливість.

Сьогодні необхідно нам навчитися приймати виважені рішення, що базуються на знаннях, інформації отриманих з різних джерел. Важливо знати, що ми маємо споживати, щоб  зберегти своє здоров’я.

Слайд 2-6

3. Мотивація навчальної діяльності

Увага, леді і джентльмени! Об’являється аукціон! Поспішайте! Виставляється лот «Кот в мішку» Хто готовий купити товар? Про нього відомо тільки що це геніальний винахід людства! В СРСР це було дефіцитом і вважалося ознакою інтелігентної сім’ї. Цей товар нам дуже необхідний!

Починаємо торги! Початкова ціна – 1 грн. Хто запропонує більше? – 2 грн, 3 грн – Продано!

Слайд 7

Що ж у мішку? Це… рулон туалетного паперу! Яке почуття ви відчули? Вас обманули! Яку помилку допустив споживач? Придбав товар, не отримавши про нього повної інформації.

Таким чином, перше правило споживача: перш ніж купувати товар, отримай інформацію про нього.

Слайд 8

Якщо в супермаркеті, магазині, на ринку ми чуємо, що товар має сертифікат якості, то ці слова діють на нас магічно - ми його купуємо. Ми віримо, що цей товар буде неодмінно високої якості. Але на жаль, багатьох з нас чекає розчарування…

Тому уявіть собі, що ми опинилися в науково-дослідницькій лабораторії «Здорова їжа». Вчені – консультанти презентують свої напрацювання, що допоможе нам здійснити первинну екологічну експертизу продуктів харчування.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1. Консультація №1 «Інформація про товар»

(учень в ролі працівника спілки споживачів презентує інформацію, яку повинна містити етикетка товару; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

Згідно Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати від виробника,  продавця необхідну та достовірну інформацію про його підприємство, його товарах та режимі роботи.

Інформація про товар повинна містити:

Найменування стандарту, вимогам якого відповідає даний товар;

Перелік основних споживацьких властивостей товару, а для продуктів харчування – склад ( в тому числі наявність всіх харчових добавок або ГМ продукції), масу нетто або об'єм, калорійність, наявність шкідливих для здоров’я речовин, а також протипоказання до окремих захворювань;

• вартість і умови придбання товару;
• гарантійні обов’язки виробника товару;
• правила і умови безпечного користування товаром;
• строк придатності;
• адреса виробника і підприємства, уповноважених приймати претензії від споживача.

Этикетка містить  фірмену назву продукції, її склад, товарний знак компанії, рекламні матеріали, інструкції по зберіганню та споживанню.

Слайд 9

Вчитель

     Давайте уважно подивимося на упаковку деяких продуктів харчування. Існує декілька видів упаковки: металева банка, скляна банка з металевою кришкою, паперова, картонна, пластмасова, поліетиленова тощо. По-перше, треба переконатися в тому, що упаковка не ушкоджена. На кожній упаковці є етикетка з назвою продукту та інформації про нього. Упаковки різних фірм повинні відрізнятися від конкурентних, допомагати покупцю в пошуці товару, надавати товару образ, відповідати рівню ціни. А як дізнатися, яка держава є виробником даного товару. Придивіться, що крім тексту на етикетці є загадкові смужки різної товщини з цифрами. Це – штрихкод. А що ж він означає?

4.2. Консультація №2 «Про що нам розповідає штрихкод?»

(учень в ролі міжнародного експерта презентує інформацію про штрихкоди; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

       Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

       Приклади деяких кодів країн: Україна -482, США і Канада - 000–139; Франція – 300–379; Германія – 400–440; Японія – 450–459, 490–499; Росія – 460–469; Велика Британія – 500–509; Греція – 520; Польща – 590; Фінляндія – 640–469; Китай – 690–695; Турція – 869; Австрія – 900–919.

        У штриху-коді перші 2-3 цифри означають країну-виробника, наступні 5 - підприємство-виробник, ще 5 - найменування товару, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра - контрольна, для перевірки правильності зчитування штрих-коду сканером.

Візьмемо, приміром, цифровий код: 4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виготовлювача або продавця) продукту, що випливають 4 або 5 залежно від довгі коду країни (0024) - підприємство-виготовлювач, ще п'ять (70001) - найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (6) контрольна, використовувана для перевірки правильності зчитування штрихів сканером.

Слайд 10

Вчитель

Сьогодні ви, мабуть, чимало чуєте про існування харчових добавок, і часто запитуєте себе: «Як можна зменшити ризик для здоров’я?» Читайте склад продуктів харчування! Повірте, вивчивши склад своїх улюблених продуктів харчування ви будете здивовані. А допоможе розібратися нам з харчовими добавками технолог харчової промисловості.

4.3. Консультація №3 «Знайомтесь: харчова добавка!»

(учень в ролі технолога харчової промисловості презентує інформацію про харчові добавки; заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

     Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників.
     Харчові добавки використовуються з метою: збереження поживних властивостей харчових продуктів, надання харчовим продуктам більш привабливого вигляду, збільшення терміну зберігання харчових продуктів, полегшення технологічної обробки продовольчої сировини, здешевлення та скорочення технологічного процесу.

    З давен - давен людина використовує натуральні харчові добавки, такі як дріжджі, агар, пектин, желатин, лимонна кислота, оцет, сода, крохмаль, кухонна сіль.

   Але, на превеликий жаль, великого розмаху сьогодні у світі набуло виробництво синтетичних харчових добавок. Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, в Росії — 415, в ФРГ — 350, в Україні — 221. Радою ЄС розроблена раціональна система цифрової кодифікації харчових добавок з літерою "Е" (від слова Європа або від англ. — їстівний). Кожній харчовій добавці присвоєно три- або чотиризначний код (у Європі з попередньою літерою              "Е").
Існує їх класифікація в системі Сodex Аlimentarius:

• Е100-Е182 - барвники
• Е200-Е299 - консерванти
• Е300-Е399 - антизакислювачі
• Е400-Е499 - стабілізатори
• Е500-Е599 - емульгатори
• Е600-Е699 - посилювачі смаку та аромату.
• Е700-Е899 - запасні індекси
• Е900-Е999 – піногасники

При частому вживанні деякі харчові добавки можуть причинити небезпеку здоров'ю людини.

Позначення:

       Отже, читайте етикетки продуктів харчування на наявність в них різноманітних «Е-шок»!!!

Слайд 11-12

Вчитель

В останній час на етикетках можна побачити помітки про те, що товар виготовлений з трансгенних або генномодифікованих продуктів. А що означає?

4.4. Консультація №4 «ГМО - шлях до вимирання людства?»

(учень в ролі генного інженера презентує інформацію про трансгенні і генномодифіковані продукти, заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

         Поштовхом до створення геномодифікованих організмів була благородна мета — зупинити голод, що переслідує до мільярда населення планети. Нині виникла інша проблема: науковці не можуть спрогнозувати, якими будуть наслідки такого втручання з точки зору біологічної єдності світу та життєдіяльності живих організмів, у тому числі людей. Екологи переконані: оцінити вплив генетичного забруднення за короткий час дуже важко, а ризики, пов’язані з ним, починають виявлятися поступово.

        У 2007 році була прийнята постанова Кабміну, яка зводиться до того, що питання обігу харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми, здійснюється при наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів. Забороняється ввезення, виробництво та реалізація визначених харчових продуктів для дитячого харчування. Ця постанова — єдиний документ, який регламентує обіг генетично модифікованих організмів в Україні.  Необхідно вести пропаганду важливості вирощування в Україні екологічно чистої продукції, яку ми могли б постачати у Європу.

       Прибічники геномодифікованих організмів аргументують можливістю швидко наповнити ринки відносно дешевою продукцією, а супротивники наголошують на небезпеці втручання у генетичний код живої істоти і ризик зміни існуючих екосистем.

      Серед позитивних наслідків — інтенсивне використання геномодифікованих організмів у медицині, але там ГМО чітко контролюються лабораторними дослідженнями.  Проте, коли мова йде про ГМО, що знаходяться у природному середовищі, вчені не мають спільної думки. Багато країн, у тому числі учасники ЄС, досить обережно ставляться до геномодифікованих продуктів (ГМП). Сьогодні від ГМО - продукції відмовилися 130 країн світу. Але загроза імпортування такої продукції у країни пострадянського простору від цього тільки зростає.

     ГМО, або трансгени, мають у собі нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу. Найбільш розповсюджені культури серед ГМ-рослин: соя, кукурудза, бавовна, ріпак. У цілому існує понад сто найменувань геномодифікованих рослин. Приклади: картопля, стійка до колорадського жука, томати, що отримали ген морозостійкості від атлантичної камбали, рис із геном людини, що відповідає за склад жіночого молока, пшениця, у якої є ген скорпіона…

        Інше важливе питання — медичні ризики, тобто, як вживання ГМО впливатиме на здоров’я людини.  В Британії був проведений  експеримент — давали щурам трансгенну картоплю, і це негативно відбилося на імунній системі тварин, викликало хвороби печінки, нирок, мозку. Після споживання ГМ-томатів у тварин відбулися значні порушення тканини шлунка, зменшився об’єм мозку, з’явилися патології печінки, селезінки. Ці ж зміни, за спостереженнями дослідників, виникають у людей. Практично, всі тестування та дослідження ГМО і ГМ-продуктів були короткостроковими — їх негативний вплив може проявитися через тривалий час або відбитися на наших нащадках.

   Поряд з цим треба  звернути увагу на підвищення рівня алергізації населення та негативний вплив геномодифікованих продуктів на імунну систему. А фітоестрогени — рослини, що містять велику кількість жіночих гормонів (соя, горох, кукурудза, квасоля) мають здатність змінювати статеву поведінку людини та знижують індекс вагітності. Тому основна порада — слідкувати за своїм харчуванням, віддаючи перевагу натуральним продуктам.

Слайд 13

Вчитель

     Фахівці з раціонального харчування стверджують, що 80% нашого здоров’я, пов’язаного із способом життя, напряму залежить від здорового харчування, яке полягає у встановленні гармонії між продуктами харчування і гомеостазом організму людини. При цьому треба враховувати вік, стать, наявність хронічних захворювань та інші критерії.

4.5. Консультація №5 «Здорове харчування»

(учень в ролі дієтолога презентує інформацію про принципи здорового харчування, заздалегідь учень готує комп’ютерну презентацію своєї доповіді)

Отже, природне харчування – це:

– багато клітковини;

– високий вміст мікроелементів;

– низька калорійність;

– низька глікемічність (низький вміст цукрів);

– низький вміст жирів;

– низький вміст кухонної солі.

        Піраміда харчування рекомендована ВООЗ як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону. В основу її створення покладені необхідні для здорового харчування продукти, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє.

       Піраміда створена з використанням кольорової схеми світлофора:

зелений — вживай без обмежень;
жовтий — споживай обачливо;
червоний — поміркуй чи варто вживати

     Із продуктів, що входять до верхнього зеленого шару піраміди, ВООЗ рекомендує споживати щодня не менше 400 г овочів (додатково до картоплі) та фруктів, тобто п'ять-шість порцій.
    Жовтий шар піраміди закликає до обачливості. В пропорціональному відношенні для здорового раціону харчування продукти цієї зони необхідні в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи та бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. Оскільки організм потребує щодня лише 0,8 г білка на кілограм ідеальної маси тіла, вживати ці продукти необхідно в малих кількостях. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти.
       На верхівці піраміди розташована червона зона продуктів, перед вживанням яких слід добре поміркувати. Адже сюди входять продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже забезпечена іншими групами продуктів.                 Слайд 14

     Вчитель

     Тепер можна сформулювати друге правило споживача: «Маєш інформацію – вмій  обрати якісний продукт» (вивішує це правило на дошку)

Як це робити? Давайте потренуємося!

Слайд 15

5. Практикум «Первинна екологічна експертиза»

Учні об’єднуються в групи, кожній з них пропонується продукт харчування (картопляні чіпси, напій «Кока-кола», йогурт Чудо»)

Слайд 16

Виконання практикуму

Тема: Первинна екологічна експертиза

Мета: навчитися здобувати максимум інформації про продукт харчування при дослідженні упаковки та етикетки, робити аналіз отриманої інформації, оцінювати якість продукту та його необхідність в раціоні людини.

Хід роботи

1. Заповніть картку первинної екологічної експертизи за планом:

2. Проаналізуйте отриману інформацію, оцініть повноту інформації на етикетці.

3. Зробіть висновки про якість продукту та необхідність його в раціоні людини.

Слайд 17

6. Підведення підсумків уроку

Для учнів проводиться рефлексія у формі мікрофону такою фразою «Я, як споживач, тепер знаю, що…»

Слайд 18-19

7. Домашнє завдання

     Учні отримують творче завдання:
Спробуйте створити рекламу (телевізійну, друковану, радіо рекламу) овочів так, щоб вам повірили і побажали купити; заповніть картку первинної екологічної експертизи.                Слайд 20-22

Інформаційні джерела

1. Ресурси Інтернет:
http://medvisnyk.org.ua/

http://www.stezhky.org.ua

http://www.ogo.ua

http://www.consumerinfo.org.ua/ine/

http://www.codexalimentarius.net/

http://www.codexalimentarius.net/

http://www.eko.uа

http://forum.greenhome.com.ua/

http://www.refine.org.ua/

2. Сгибнева Е.П. Классные часы в выпускных классах: Пища настоящего и будущего. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005.

3. Симоненко В.Д., Степченко Т.А. Основы потребительской культуры. – М.: Вита-Пресс, 2004.

4. Талютіна О.А. Чи потрібні генно модифіковані організми? // Біологія, 2005. № 18.

5. Шашурина А.Т. Екологічна безпека та продукти харчування // Біологія в школі, 2000. № 10.