Тема уроку: Рельєф. Тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу. Вплив рельєфу на розселення населення.
Клас: 11
Тривалість: 45 хвилин
Мета уроку:
Навчальна: сформувати системні знання про взаємозв'язок між тектонічними структурами земної кори та основними формами рельєфу суші й океанів; розкрити закономірності впливу рельєфу на характер розселення людей, господарську діяльність та розвиток інфраструктури.
Розвиваюча: розвивати картографічну грамотність, уміння зіставляти тектонічні й фізичні карти світу та України, аналізувати просторові закономірності розміщення населення залежно від орографічних умов.
Виховна: виховувати екологічну культуру, розуміння раціонального природокористування та адаптації господарської діяльності до особливостей земної поверхні.
Обладнання: підручник, атласи для 11 класу (фізична карта світу, тектонічна карта світу), мультимедійний проєктор, схеми зв'язку тектонічних структур із формою рельєфу.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент (2 хв)
Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
Налаштування на робочу атмосферу.
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)
Фронтальне опитування:
Що таке рельєф і які чинники (ендогенні та екзогенні) беруть участь у його формуванні?
Що таке платформа та область складчастості?
Чим рівнини відрізняються від гір за абсолютними висотами та характером поверхні?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (28 хв)
1. Взаємозв'язок тектонічних структур і форм рельєфу
Теоретичне положення: Рельєф земної поверхні безпосередньо залежить від геологічної будови та тектонічних структур, що лежать в його основі (згідно із загальним правилом: платформам відповідають рівнини, а областям складчастості — гори).
Основні відповідності тектонічних структур і форм рельєфу:
Платформам (давнім і молодим) у рельєфі відповідають рівнини:
Щитам платформ (місцям виходу кристалічних фундаментів на поверхню) відповідають підняті рівнини, височини або кряжі (наприклад, Український щит відповідає Придніпровській та Приазовській височинам).
Плитам платформ (де фундамент перекритий осадовим чохлом) відповідають переважно низовини та пласкі рівнини (наприклад, Східно-Європейська рівнина, Амазонська низовина).
Областям складчастості (рухливим поясам земної кори — байкальської, герцинської, альпійської) у рельєфі відповідають гори:
Середньовисокі та молоді високі гори виникають у зонах активного зіткнення літосферних плит (наприклад, Альпи, Гімалаї, Анді, Кавказ — альпійська складчастість; Карпати — альпійська складчастість із проявами насування).
Відроджені гори утворюються внаслідок тектонічного підняття давніх складчастих масивів (наприклад, Алтай, Тянь-Шань).
2. Вплив рельєфу на розселення населення
Рельєф є одним із найважливіших природних чинників, що визначають комфортність проживання людини, розвиток транспортних мереж, сільського господарства та географію розселення.
Основні прояви впливу рельєфу на розселення:
Тяжіння до рівнинних територій:
Рівнини (низовини, пологі височини, річкові долині) історично є найзручнішими для обробітку землі, будівництва міст, прокладання автомобільних і залізничних доріг.
Як наслідок, на рівнинах концентрується переважна більшість населення світу (близько 80–85%) і найбільші мегаполіси планети.
Особливості гірського розселення:
Гірські регіони менш сприятливі для проживання через суворий клімат, кисневе голодування (на великих висотах), розсіченість рельєфу, обмеженість площ для землеробства та складнощі з транспортом.
Винятки (високогірні цивілізації): У тропічних та екваторіальних широтах (наприклад, у Південній Америці — Анди, або в Східній Африці) через спекотний і вологий клімат низовин значна частина населення споконвіку селилася у внутрішніх міжгірських улоговинах і на плато (наприклад, міста Богота, Ла-Пас розташовані на висотах понад 2,5–3 тисячі метрів, де клімат проходніший і комфортніший).
Прибережні та річкові долини: Долино-річкові системи та морські узбережжя (деформації рельєфу мінімальні, а логістика зручна) утворюють головні «осі» розселення людства.
IV. Закрітиви та узагальнення знань (7 хв)
Поясніть правило відповідності тектонічних структур формам рельєфу на прикладі Східно-Європейської рівнини та Українського щита.
Чому рівнинні території заселені набагато щільніше, ніж гірські? Наведіть приклади винятків.
V. Підсумки уроку та рефлексія (2 хв)
Коротке резюме про значення рельєфу як просторового базису для життєдіяльності суспільства. Виставлення оцінок.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Базовий рівень (обов'язковий для всіх)
Опрацювати відповідний параграф підручника (тема «Рельєф і тектонічні структури. Вплив рельєфу на розселення населення»).
Записати у зошит визначення та приклади зв'язку: платформа — рівнина, область складчастості — гори.
Відповісти письмово на запитання: «Як тектонічна будова території України впливає на поширення її основних форм рельєфу?».
2. Практично-дослідницький рівень (на вибір)
Картографічний аналіз: Порівняйте тектонічну та фізичну карти світу в атласі. Знайдіть і випишіть у зошити три приклади великих гірських систем і вкажіть, до якого типу складчастості (альпійська, герцинська чи каледонська) вони належать, а також три приклади великих рівнин і вкажіть відповідні їм тектонічні структури (щит чи плита).
Аналіз розселення (для України): За допомогою карти щільності населення та фізичної карти України проаналізуйте, як рельєф (зокрема наявність низовин і височин, таких як Придніпровська чи Подільська) вплинув на густоту розміщення населених пунктів і розвиток транспортних шляхів у вашому регіоні чи країні загалом. Запишіть висновки (3–4 речення).
3. Творчий або проєктний рівень
Підготуйте коротке есе-міркування (на 7–10 речень) на тему: «Чи можливе комфортне проживання людей у високогірних регіонах у XXI столітті за умови розвитку сучасних технологій та інфраструктури?» (наведіть приклади країн, таких як Швейцарія чи Японія, де інженерні рішення долають обмеження рельєфу).