Тема уроку:"Володимир Великий"

План конспект уроку Історія України 7 клас. Урок 8. 29/10/18

Тема:Володимир Великий.

Мета: Ознайомившись з новою темою ви дізнаєтесь про внутрішню і зовнішню політику князя Володимира; про передумови й історичне значення запровадження християнства як державної релігії Русі; як відбулося територіальне зростання Русі; про князя Володимира як особистість і державного діяча,

Основні поняття та назви:«Червенські міста», «Устав земляний», «Змієві вали», «златники», «срібники», «Шлюбна дипломатія».

Основні дати: 980-1015 рр.- правління Володимира Великого, 988- хрещення Русі Володимиром, 996 – завершення будівництва десятинної церкви (перший кам’яний храм на Русі)

Література: Підручник «Історія України 7 клас» О.В. Гісем, «Князі України» Ф. Левітас

Прилади та матеріали: карта, дошка, атлас, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

•          Відмітити відсутніх
•          Розглянути дати з літописів. Результати практичної роботи.
•          Поставити питання
•          Ми починаємо новий розділ «Київська держава наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.», після вивчення розділу ми напишемо практичну роботу і контрольну.
•          Записати в зошити: 29 жовтня, класна робота, тема уроку:Володимир Великий.

План уроку:1. Початок правління Володимира Великого. 2. Внутрішня політика князя Володимира. 3. Запровадження Володимиром християнства на Русі. 4. Зовнішня політика князя Володимира.

ІІ. Актуалізація опорних знань

•          Назвіть імена князів які намагалися охрестити Русь. Аскольд 860х рр., Ольга 961-962рр.
•          Чим закінчилась їхня спроба хрещення Русі? Поразкою. Невдоволенням язичницької знаті і усунення ними князів від влади.
•          Може хто знає дату хрещення Русі? 988р.
•          Згадайте за допомогою кого Святослав управляв своєю державою, коли перебував у походах? Він поставив своїх синів намісниками у Києві – Ярополка, у древлянській землі – Олега, в Новгороді – Володимира (позашлюбного сина).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Після смерті Святослава між членами династії Рюриковичів почалася боротьба за владу. Олег і Володимир не хотіли визнавати великим князем київським свого старшого брата Ярополка. У свою чергу, той вирішив приборкати братів і стати єдиновладним володарем Русі. У 977 р. Ярополк вирушив із військом у Деревлянську землю, щоб відібрати її в Олега. Олег програв битву зі своїм старшим братом і загинув.

Володимир, який у цей час правив у Новгороді, щоб не повторити трагічної долі брата, утік до Швеції. Звідти він повернувся із сильною варязькою дружиною і рушив на Київ. Унаслідок нетривалої війни між братами Ярополк загинув, і великим князем київським став Володимир.

Постать в історії

Князь Володимир (? — 1015) був позашлюбним сином Святослава й древлянки Малуші. Ще хлопцем був посаджений намісником Новгорода. Переміг у боротьбі між братами за батькову спадщину й у 980 р. став єдиновладним правителем Русі. У роки його князювання загалом завершилося формування державності Русі. Князь Володимир був видатним державним діячем, увійшов в історію як видатний політик, адміністратор і реформатор. Найголовнішою його заслугою вважається запровадження на Русі християнства. У кінці життя проти Володимира постав його син Ярослав, що був намісником у Новгороді. Під час підготовки походу проти Ярослава Володимир раптово помер.

Володимир розпочав своє князювання з того, що відправив варягів, які допомогли йому здобути владу, до Константинополя служити візантійському імператору. Своїх дружинників князь посадив намісниками в багатьох містах Русі.

Новий князь продовжував політику попередників щодо підпорядкування Києву східнослов’янських земель, які не увійшли до складу Русі або відпали в попередні роки. У 981 р. Володимир відвоював у поляків територію Червенських міст (Волинь, Червень, Белз і Перемишль)АТЛАС ст.4 або 5. До Русі було приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тут було збудовано фортецю Берестя АТЛАС ст.5, а на Волині засновано нове місто Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкував в’ятичів, а пізніше — радимичів і білих хорватів.

За часів Володимира під владою київського князя опинилися всі східнослов’янські землі. Завершився процес формування державної території Русі, яку, на думку деяких істориків, можна вважати імперією, подібною до імперії Карла Великого.

2. У своїй діяльності Володимир докладав багато зусиль для розбудови державності Русі. Близько 988 р. він здійснив адміністративну реформу. Князь позбавив влади місцеву племінну знать і посадив у княжіннях намісниками своїх десятьох синів. Відтоді в життєво важливих центрах Русі були провідники волі великого князя київського зі своїми дружинами. Князь провів також судову реформу, запровадивши «Устав земляний» — новий звід норм усного звичаєвого права, що базувався на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян.

Майже безперервна боротьба Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь, обумовила необхідність здійснення воєнної реформи. Замість найманців-варягів князю стали служити найманці зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві вали» (Добре видно в підручнику ст.48).

Зверніть увагу

«Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, простягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток Дніпра. Назва походила від легенди про богатирів, які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов’янські землі. Вони начебто запрягали Змія в плуг й орали гігантські борозни, доки він не сконав.

Багато уваги Володимир приділяв розбудові свого «стольного града» Києва. На початку його князювання розпочалося будівництво нової міської фортеці «міста Володимира» площею в 10 гектарів. Центральну частину міста, або Гору, оточували високі земляні вали з дерев’яними баштами.

На початку свого правління Володимир здійснив першу релігійну реформу. Він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом Русі. Проте стара віра не відповідала новим відносинам у суспільстві. До того ж у тогочасному християнському світі східних слов’ян часто називали принизливим прізвиськом «варвари». Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Київську державу.

3. Вирішивши охрестити населення своєї держави, Володимир зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка. Здійсненню задумів князя сприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василій II звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення бунту. Київський князь погодився за умови, якщо сестра імператора Анна стане його дружиною. Складність ситуації примусила Василія II прийняти цю пропозицію, хоча за традицією візантійські принцеси могли виходити заміж лише за рівних собі осіб.

Однак після того як військо київського князя допомогло імператору придушити бунтівних феодалів, Василій II відмовився віддати свою сестру за Володимира. Для того щоб примусити Василія II виконати обіцянку, князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові. Імператор був змушений виконати умови угоди, але зобов’язав Володимира перед шлюбом з Анною охреститися, оскільки християнка не може стати дружиною язичника. Князь на це погодився.

Після охрещення Володимира візантійськими священиками в Херсонесі він узяв шлюб з Анною. Ця подія започаткувала процес хрещення Київської держави. Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці.

Пізніше почалося хрещення жителів інших земель Русі. У літописі Нестор розповідає про всі події, пов’язані із запровадженням християнства, під 988 р., проте дослідники вважають, що вони відбувалися впродовж 988—990 рр.

Цікаво знати

За наказом князя Володимира у Києві протягом 989—996 рр. було зведено церкву Богородиці. Це був перший на Русі кам’яний храм, збудований руськими та візантійськими майстрами. На утримання церкви князь віддавав десяту частину власних прибутків, тому її називали Десятинною. Ікони, хрести і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса. У Десятинній церкві, за рішенням князя Володимира, у кам’яному саркофазі було перепоховано останки княгині Ольги. Згодом тут також було поховано самого Володимира і його дружину — візантійську принцесу Анну. Десятинна церква була зруйнована під час монгольської навали.

Прийняття християнства мало важливе історичне значення для подальшого розвитку Київської держави. Воно сприяло руйнації залишків родових відносин у східних слов’ян, зміцненню князівської влади, визнанню її права на панування. Водночас християнство утверджувало рівність усіх перед Богом.

Прийняття християнства долучило Русь до кола цивілізованих держав того часу. Воно зміцнило міжнародний авторитет Русі, відкрило перед київськими князями можливості для встановлення рівноправних зв’язків із європейськими країнами.

Християнство спричинило поступові докорінні зміни у світорозумінні східних слов’ян, стало підґрунтям для формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.

Саме для того щоб світ дізнався, що Русь стала новою християнською державою, уперше розпочалося карбування власних золотих і срібних монет. На цих «златниках» і «срібляниках» було зображено князя Володимира з атрибутами влади (у короні, сидячи на троні) та з хрестом у руці. На зворотному боці монет карбували «тризуб» — герб князя. Підручник ст. 49

4. Князь Володимир був сильним і войовничим правителем, який провадив активну зовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував як військову силу, так і дипломатичні контакти. Зокрема, як ви вже знаєте, князь відвоював у Польщі загарбані нею Червенські міста. Він також заволодів землями ятвягів — дикого, але мужнього литовського племені, яке жило в лісах між Польщею і Литвою. За свідченням ісландського літописця, Володимиру сплачували данину всі племена, що мешкали від Німану до Фінської затоки.

Київ за князювання Володимира підтримував зв’язки із Заходом, започатковані ще Ольгою. Двічі відвідували київського князя (у 988 та 991 рр.) посли Папи Римського. У 994 та 1000 рр. посольства Володимира їздили до Риму. Відбувалися неодноразові обміни посольствами з Німеччиною.

Із метою захистити південні кордони Русі, крім воєнних походів проти печенігів, князь уклав мир із болгарами. Із Візантією князь Володимир прагнув налагодити добросусідські відносини, які ґрунтувалися на спільній вірі. Налагодивши зв’язки з Папою Римським, він змусив Візантію, яка не бажала розширення сфери його впливу на Русь, ставитися до русичів, як до рівних.

Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» та приєднання православною церквою до лику святих. На Заході Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству».

Володимир добре розумів важливість традиційної для того часу практики так званої «шлюбної дипломатії» та активно її застосовував для підтримання стабільних відносин з іншими країнами. Кожен такий шлюб із представниками правлячих династій європейських країн був своєрідною печаткою, яка закріплювала укладений київським князем політичний союз.

Записати терміни і дати

Червенські міста – Волинь, Червен, Белз, Перемишль.

Устав земляний – новий звід норм усного звичаєвого права, що базувався на звичаях і традиціях східних слов”ян.

Змієві вали -  оборонна лінія яка захищала Київ із Пд., Сх. і Зх.

Шлюбна дипломатія - укладання вигідних союзів шляхом шлюбів із членами родин правителів різних країн.

ІV. Закріплення нових знань

•     В якому році Володимир посів великокнязівський престол у Києві? 980 р.
•     Назвіть Червенські міста. Волинь, Червен, Белз, Перемишль.
•     Які внутрішні реформи здійснив Володимир? Адміністративна реформа, судова «Устав земляний» - звід усного звичаєвого права, воєнна реформа («Змієві вали»), релігійна реформа.
•     Що таке «змієві вали»? Оборонна лінія яка захищала Київ із Пд., Сх. і Зх.
•     Коли розпочалось хрещення Русі Володимиром? 988-990рр.
•     Що таке «шлюбна дипломатія»? Укладання вигідних союзів шляхом шлюбів із членами родин правителів різних країн. 

V. Підсумок уроку

В історію Київської держави князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Територія Русі на кінець князювання Володимира досягла 800 км2 і загалом відповідала межам розселення східнослов’янської спільноти. Запровадження Володимиром християнства як державної релігії Русі мало важливе значення, що визначило її подальший розвиток. Завдяки цій події Русь змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з Візантією, Німеччиною та іншими державами.

Наприкінці X — на початку XI ст. Київська держава досягла небаченої могутності, зміцнилося її внутрішнє становище та зріс міжнародний авторитет.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати §6. Написати доповідь на тему Володимир Великий 1. Запровадження Володимиром християнства на Русі,2. Внутрішня політика князя Володимира, 3. Зовнішня політика князя Володимира.