Тема:" Утворення Української козацької держави — Гетьманщини."

Тема. Утворення Української козацької держави — Гетьманщини.

 Мета: розкрити початок процесу утворення Української дер- жави; розглянути  адміністративно-територіальний, політичний та військовий устрій Української козацької держави; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; розвивати навички аналізу схем; сприяти вихованню поваги до державотворчих традицій українського народу.

Основні терміни та поняття: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна (Військова) Рада, старшинська рада.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

 II. Актуалізація опорних знань учнів.

Гра «Запитання- Відповідь»

• Які найголовніші досягнення національно – визвольної війни 1648 – 1649 років можна виділити?
• Що таке автономія?
• Яке історичне значення Зборівського мирного договору?
• Яке найголовніше завдання постало перед Б.Хмельницьким після здобуття автономії?

 III. Вивчення нового матеріалу .

             План уроку

 1. Устрій Української козацької держави – Війська Запорозького.

2.Соціальна структура та господарство Війська Запорозького .

3. Зовнішня політика Війська Запорозького.

Перегляньте відео і дайте відповіді на запитання:

https://www.youtube.com/watch?v=Ev8oih1G9-g

 Назвіть найвищий орган влади в козацькій державі.

Який орган влади очолював гетьман?

Про які ознаки держави ви дізналися?

Чи всіх задовольнили умови Зборівського миру?

 Розповідь учителя.

 Організація козацької держави формувалася під впливом традицій та звичаїв Запорозької Січі та геополітичного становища України. Це зумовлювало напіввійськовий характер української державності. Саме тому новостворена держава офіційно називалася Військом Запорозьким (пізніше Україною, а згодом Гетьманщиною).

 За часів Б. Хмельницького територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км2. На цих землях проживало понад З млн осіб.

 Складається схема.

 ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Розповідь учителя.

 Вищими органами влади в державі були зага льна козацька рада, що називалася Військовою, або Генеральною, Гетьманський уряд. Генеральна (Військова) Рада являла собою законодавчо-розпорядчі збори козаків. На ній обирали гетьмана і генеральну (головну) старшину, а також усували їх з посад. За гетьмування Б. Хмельницького вплив загальної («чорної») Генеральної Ради на життя держави був обмеженим. Найважливіші питання гетьман розв'язував на старшинських радах (у них брали участь, як видно зі схеми, генеральні старшини і полковники). Головою держави був гетьман, який обирався безстроково. Він мав вищу адміністративну, судову і військову владу, а також законодавчі повноваження. Гетьман спирався у своїй діяльності на дорадчий орган — раду при гетьмані, яка скликалася з генеральної старшини.

— Яке місто виконувало функції столиці?' (Чигирин.)

 Державними клейнодами були гетьманська булава, державна печатка, гетьманський бунчук і корогви. Центральний уряд молодої держави очолював гетьман. До уряду входили генеральні старшини: писар — керував Генеральною військовою канцелярією (займався закордонною політикою); судді (один або двоє) — очолювали гетьманський суд; обозний — відав артилерією і військовим постачанням; підскарбій — відав фінансами, керував Військовим скарбом. При гетьмані були гетьманські ад'ютанти (генеральні старшини з особливих доручень): осавули (двоє) — у військовій сфері; хорунжий — хранитель військової корогви; бунчужний — хранитель гетьманського бунчука; наказний гетьман — командувач військ на час проведення певних бойових операцій. В основі адміністративно-територіального поділу держави лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу швидко зібрати та згуртувати народні маси на боротьбу. Кількість полків не була постійною: якщо 1649 р. їх було 16, то в 1650 р, — вже 20. У полкових містах (Білій Церкві, Умані, Черкасах, Ніжині, Полтаві та інших) були резиденції полковників, яких обирали полкові ради, а затверджував гетьман. Полковник мав військову, адміністративну, судову владу над населенням території полку. У полку існував свій військово-адміністративний апарат — полкова старшина (писар, обозний, суддя, осавул, хорунжий). У сотенних містах був сотенний уряд, а влада належала сотнику. Сотник мав повноваження військової, адміністративної та судової влади над населенням сотні.

 — Чи мала Гетьманщина республікансько-демократичні засади? (Учні повинні довести свою думку.)

 2. Українська армія.

Марковане читання ( + -все зрозуміло,- невідоме,?- хочу більше дізнатися)

Обговорення невідомого та про те що хочу дізнатись більше.

  Розповідь учителя.

 Ці землі перейшли у відання Військового скарбу, тобто стали власністю держави, якою розпоряджався гетьман. Почало зміцнюватися гетьманське і старшинське землеволодіння, яке існувало у двох формах: ранговій (тимчасовій) і приватній (спадковій). Козацька старшина сама прагнула стати крупним земельним власником. Однак Б. Хмельницький, добре розуміючи, що селянство є основ¬ною масовою силою боротьби, намагався не допускати та гасити нові соціальні конфлікти і, як міг, гальмував зростання великого землеволодіння старшин.

Коментоване читання п.2-3 ст.121.

Запитання:

1)Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави.

2) Покажіть на карті полки, які увійшли до складу Війська Запорізького.

3) Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький столицею своєї держави обрав місто Чигирин?

Адміністративно-територіальний устрій

Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі:

Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники, які були заразом начальниками полків як військових одиниць і правителями полку, округи. З-під влади полковників вийнято значніші міста, що мали своє самоврядування на основі магдебурзького права.

 Вони самі вибирали собі міський уряд і суддів. Полкова влада до їх внутрішнього життя не мала права втручатися. Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні старшини - одночасно й військові начальники, й правителі округи сотні. У кожному полку була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний, осавули, що складали раду при полковникові і виконували в полку обов’язки, що їх по цілому війську виконували старшини генеральні. Число полків спочатку мінялося, особливо на Правобережжі, де ще довгий час кипіла війна й території його то діставалися ворогові, то здобувалися назад».

Робота в групах

Група 1. Фінансова система

Ст.122

Який принцип був покладений в основу фінансової системи Гетьманщини?

Назвіть головні джерела прибутку в Гетьманщині?

Які грошові знаки були в обігу?

Група 2. Судочинство

             Ст.122       

Яка система судочинства діяла в козацькій державі?

Назвіть найвищу судову установу Гетьманщини.

Які, крім зазначених вище судів, існували в козацькій державі?

                 Самостійна робота з текстом підручника. Ст.122

1) Що змінилося в становищі різних верств українського суспільства в ході Національно-визвольної війни?

2) Наведіть приклади з різних галузей господарської діяльності Війська Запорозького.

3) Якими були джерела прибутків і витрат Війська Запорозького?

 Соціально-економічне життя Гетьманщини.Зміни.

Розповідь вчителя. Активна зовнішня політика.

 Гетьманщина Б. Хмельницького здобула широке міжнародне визнання. Україна підтримува­ла постійні дипломатичні контакти з Росією, Кри­мом, Туреччиною, Польщею, Трансільванією, Мол­довським князівством. Українську державу визнали Венеція, Волощина, Швеція та інші країни. Усі ін­триги польської дипломатії, спрямовані на ізоляцію Гетьманщини від європейського світу, зазнали про­валу. За роки Національно-визвольної війни Україна постала перед усім світом як суверенна, незалежна держава. 

IV. Рефлексія: Гра «Незакінчене речення»

Землі Війська Запорозького на 1648 рік складалися з …

Найвищий орган влади Війська Запорозького…

Столицею козацької держави стало місто…

Хто стояв на чолі Війська Запорозького? …

V. Домашнє завдання:  Опрацювати § 18.,Ст.124,завд.15-16 – письмово.