Тема виховної години: «Ціна хліба»

Тема виховної години: «Ціна хліба»

Мета виховної години: при допомозі знайдених джерел встановити винахід     відкриття хліба;

                                              здійснити екскурс в історію;

                                              виховувати в учнів повагу до хліба і до тих людей, хто віддає всю енергію і силу праці, для того, щоб цей запашний «чарівник» завжди був у нас на столі.

Додатковий матеріал:    журнал «Позакласний час», ілюстрації до відповідної теми, відео сюжети, плакати з висловлюваннями про хліб та хліборобську працю.

Форма проведення виховної години: за методом «Круглого столу».

Хід виховної години

І. Організаційний момент:

      1. Присутність учнів.

      2. Ознайомлення учнів з темою.

ІІ. Основна частина виховної години:

Викладач. Ми зустрічаємося з хлібом щодня. Без нього не обходиться ні скромний сніданок, ні щоденний обід, ні святковий стіл. Він супроводжує нас від народження до глибокої старості – добрий нам товариш, ім’я якого люди на всіх мовах промовляють з любов’ю та теплотою. Хліб є для нас вічним символом благополуччя та достатку. Це один із самих цінних видів їжі людини, який розглядають сьогодні у всьому світі як самий надійний засіб від голоду.

                  В нашій державі великий вибір хліба та хлібних виробів.

До учнів. Які вироби з хліба ви знаєте?

                 А скільки людей потрібно задіяти в праці, щоб випекти такий запашний хліб, з яким ми щодня купуємо?

Викладач. Так. В хлібові зосереджено працю мільйонів людей. Недароемно у багатьох народностей в давнину хліб, як сонце і золото, позначався одним символом – кругом з крапкою посередині. Хліб берегли, на його честь складали гімни, ним зустрічали самих дорогих гостей. Неповага до хліба прирівнювалась до великої образи. З дитячих літ людей вчили цінувати та берегти шматочок хліба, як найбільшу на землі цінність.  Цікаво те, що ця традиція продовжується і сьогодні.

До учнів. Поміркуйте. Де сьогодні ми можемо побачити, як зустрічають дорогих гостей (в родині, в державі)? Чи завжди ми проявляємо повагу до хліба, як цьому вчать нас наші батьки? А хто зараз може прочитати вірш або заспівати пісню про хліб?

Учені заспівують хором пісню «Хліб - всьому голова» і по черзі зачитують вірші про хліб, які щойно пригадали.

Викладач. Зараз ми з вами здійснимо подорож у минуле та спробуємо встановити дату народження хлібові. Для цього ми з вами поділимося на підгрупи, для того щоб краще усвідомити історичний шлях виникнення найціннішого продукту.

                  І так, вирушаємо.

                 Це велике відкриття здійснилось в глибокій давнині, більше 15 тис. років назад. За думкою вчених саме в ті далекі доісторичні часи людина вперше стала збирати та культивувати хлібні злаки, які були предками наших теперішніх пшениці, жита, вівса, ячменю.

Перша підгрупа учнів надає свою інформацію.

                  В кам’яному віці люди їли зерна в сирому вигляді, а потім навчилися розтирати їх між камінням та змішувати з водою. Так з’явились перші жорна, перше борошно та перший хліб. Перший хліб був у вигляді рідкої каші.

Викладач. Пройшло ще кілька тисячоліть, поки люди навчились готувати хліб із кислого тіста. Про такий хліб Тімірязєв сказав, що він є одним із найвеличніших винаходів людського розуму.

                  Історія донесла до нас цікаву інформацію про мистецтво розпушувати тісто способом його бродіння. Кому ж воно належить?

Друга підгрупа учнів надає свою інформацію.

                 Нам пощастило знайти інформацію, яка зацікавила не лише нас, але й сподіваємось, що і вам вона буде не байдужа.

                  Уже 5 – 6 тисячоліть назад єгиптяни володіли мистецтвом розпушувати тісто способом його бродіння, використовуючи мікроорганізми – хлібні дріжджі і молочнокислі бактерії. Дріжджі викликають у тісті бродіння, в результаті якого створюють вуглекислий газ і спирт. Вуглекислий газ розпушує тісто і робить хліб м’яким і пишним. Молочнокислі бактерії в момент випічки не дають хлібові ні з чим не зрівняний аромат та смак.

Викладач. Дійсно. Про детальну картину створення хліба в пекарні Древнього Єгипту зобразив на стіні усипальниці фараона невідомий художник, який жив 5 тис. років тому. На ній можна роздивитись, як єгиптяни збирають урожай пшениці, мелють зерно, місять тісто та роблять із нього хліб різної форми: круглий, продовгуватий, пірамідальний, у вигляді риб, сфінксів та інших фантастичних тварин.

                  Мистецтво випікати «кислий» хліб від древніх єгиптян перейшло до греків та римлян. Про що нам і доповідять наші учні третьої підгрупи.

Третя підгрупа учнів надає свою інформацію.

                 У Древній Греції перші згадки про хліб датуються V століттям до нашої ери. Цей хліб вважався делікатесом та коштував набагато більше, ніж прісний хліб, його їли тільки заможні люди.

                  Гомер, писав, що аристократи Древньої Греції вважали хліб абсолютно самостійною стравою. В ті далекі часи на обід подавали, як правило, дві страви: шматок смаженого м’яса та білий пшеничний хліб. Кожна з цих страв їлась окремо і хлібові при цьому відводилось найшановніше місце. Гомер, писав, що чим багатішим був господар будинку, тим щедріше він пригощав гостей білим хлібом.

                  У спартанців хліб вважали найбільшою розкішшю і його подавали на стіл тільки в найбільш важливих випадках.

Четверта підгрупа учнів надає свою інформацію.

                  Ми хочемо продовжити розповідь про хліб щодо Древньої Греції і Древнього Єгипту. Нам стало відомо, що в цих стародавніх країнах особлива роль відводилась черствому хлібові. Вважалось, що він допомагає при захворюваннях шлунка.

                  Хлібопекарням Древньої Греції ми зобов’язані і самим виникненням слова «хліб». Вони застосовували для випічки хліба горшки спеціальної форми «клібанос». Від цього слова, на думку вчених, у древніх готів виникло слово «хлайфс», яке потім перейшло в мову древніх германців, слов’ян та багатьох інших народностей. У старонімецькій мові існує слово «лайб», яке дуже схоже на російське «хлеб», українське «хліб» та естонське «лейб».

Викладач. На початку середніх віків у багатьох європейських державах між ступенем свіжості хліба та соціальним статусом тих, хто його споживав, була пряма залежність. Королівська сім’я  їла тільки свіжовипечений хліб. Хлібні вироби вчорашньої випічки назначались знаті, випечені 2 дні назад – представникам дрібнопомісного дворянства. Хліб триденної випічки могли їсти селяни та ремісники. А приблизно в той час у багатьох містах Азії черствий хліб вважали більш цінним, ніж свіжовипечений.

                  За всю історію людства люди ніколи не їли хліба вволю, ніколи не могли себе забезпечити хлібом в достатній кількості… Хлібні бунти, голодні діти, що просять хліба, голодні села та міста…

                   В історії нашої країни також був час, коли люди цілими сім’ями помирали від голоду.

Учні розповідають різні історії, які їм сповідували близькі про голодомори 30-х і 40-х років.

Викладач. У скибці нашого хліба – і праця, і наука, і пісня, і танок, і мрії, і щастя людське. Звикли ми до хліба, як до материнської ласки. Без нього і борщ не борщ, і сало не сало. Статистикою доведено, що людина з’їдає за своє життя 15 т хліба. З хлібом ми зустрічаємо дорогих гостей, поклавши його на найкращий рушник. У нову хату входимо з хлібом, вітаючи господаря з новосіллям. Батьки благословляють ним молодят на довге й щасливе життя. Хліб кладемо на віко домовини, проводжаючи людину в останню путь. З хлібом ніде не пропадеш.

ІІІ. Підсумок виховної години.

Викладач. Хліб дешевий за ціною і дорогий за своєю суттю. Без нього нафти не добути, сталі не виплавити, поля не зорати, задачку не розв’язати. Ніхто не візьме на себе сміливість стверджувати, що вартість хліба обчислюється копійками. Ні, у хліба інша ціна.

                  А чи завжди дбайливо ставимось ми до хліба? Скільки незібраних колосків залишається лежати у полі?! Підраховано, якщо на кожному квадратному метрі хлібного поля залишиться один колосок, хлібороб не дорахується на кожному гектарі пуда зерна.

                  А якщо кожний із нас шматочками за рік викине хоч 2 кг хліба, то по всій країні це вже буде біля мільйона тонн. Подумати тільки, скільки тисяч людей працювало даремно!

                  Живіть так, щоб хліб ваш завжди був справедливий і чистий. Ніколи не ставтесь до хліба цинічно байдуже. Адже ми не просто говоримо слова, коли звертаємось щодня до Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Ми просимо миру, спокою, добробуту.

                  До хліба ставтесь так, щоб і для ваших дітей і правнуків він назавжди залишився прекрасним дивом.

                  Пам’ятайте:

                  Хліб великий і прекрасний, за хліб платять кров’ю.

                  Хліб тяжкий і трагічний, за хліб платять життям.

                  Він сильніший за все, смачніший за все,

                  Він дорожчий за все золото світу.

Звучить пісня «Хліб на столі».

Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі

У кожній хаті, домі та колибі…

Уклін земний працівникам землі!

Вам, сівачі, плугатарі, - спасибі!