Технологія виконання

чоловічих стрижок

 

 

 

 

 

 

 

1. Стрижка «наголо»

Інструменти електрична машинка, гребінець, прямі ножищ безпечна бритва

Технологія виконання. Стрижка проста, виконується на сухому волоссі (рис 6 14)

 

Рис 6 14 Стрижка «наголо»

а — зовнішній вигляд б — схема виконання

 

Якщо волосся довге, його підстригають на необхідну для роботи машинкою довжину способом «на пальцях», Бажаної довжини во­лосся досягають установленням висоти ножа в машинці на 1,3 мм Розчісують волосся за ростом Стрижку машинкою починають з лобно-тім'яної зони в напрямку від крайової лінії росту волосся на лобі до маківки Першу смугу виконують від середини лобною ви­ступу, всі наступні — у напрямку за годинниковою стрілкою Для забезпечення рівності стрижки зістригають кожну нас гупну смужку із захопленням частини попередньої

Волосся на маківці та потиличні вихори додатково прострига­ють проти їх росту Темні місця або смуги, що залишились після стрижки, простригають машинкою з ножем тієї ж висоти, яким виконували первинну стрижку

Волосся окантовують на скронях, за вушними раковинами, на шиї

Якщо стрижка виконана ножем висотою 3 мм, окантування здійснюється ножем висотою 1/20, якщо волосся с грипи ножем висотою 1 мм, окантування не потрібне, досить зголити пушкове волосся безпечною бритвою

Окремі волосинки, що стирчать, зрізають ножицями

 

2. Стрижка «бокс»

Рекомендується для короткого волосся будь-якого типу.

Стрижка небажана у випадках, коли шкіра голови має дефекти.

Інструменти: електрична машинка, прямі ножиці, гребінець, безпечна бритва.

Техніки стрижки: спосіб «на пальцях», стрижка машинкою, окантування.

Технологія виконання. Виконується на сухому волоссі (рис. 6.15). Стрижку починають машинкою з правої скроні, паралельними смужками рухаючись від початку росту волосся на скроні до рівня скроневого виступу. Стрижку продовжують на потилиці та лівій скроні. Лінія стрижки волосся потилиці стійка, проходить через по­тиличний виступ.

Волосся тім'яної, верхньопотиличної зон стрижуть способом «на паль­цях». Волосся перехідної смуги від стрижки машинкою до стрижки ножи­цями вкорочують машинкою з висо­тою ножа 3 мм, рухаючись навкруги голови з виведенням машинки вгору.

Плавний перехід від стрижки но­жем 1/10 до рівня довжини волосся перехідної смуги здійснюють ножем 1 мм, від перехідної смуги до довжини волосся стрижки «на пальцях» — ту­шуванням. Пушкове волосся зрізують машинкою або безпечною бритвою.

 

 

Рис. 6.15. Стрижка «бокс»:

а — зовнішній вигляд; б, в — схеми виконання

 

3. Стрижка «напівбокс»

 

Рекомендується для короткого волосся будь-якого типу (рис. 6.16). Техніки стрижки: спосіб «на пальцях», стрижка машинкою, окантування.

Інструменти: електрична машинка, прямі ножиці, гребінець, безпечна бритва.

Технологія виконання. Стрижка виконується у послідовності, аналогічній стрижці «бокс». Відрізняється більшою довжиною во­лосся тім'яної та верхньоскроневих зон. Стрижку починають ма­шинкою з висотою ножа 3 мм, рухаючись від крайової лінії росту во­лосся вгору з виведенням машинки догори.

Лінія стрижки потиличної зони нестійка — може бути до середи­ни потиличного виступу, вища або нижча нього.

Волосся тім'яної та верхньопотиличної зон стрижуть способом «на пальцях». Плавний перехід від стрижки машинкою до стрижки ножицями здійснюють тушуванням.

Машинкою з висотою ножа 1 мм укорочують волосся вздовж лінії окан­тування скронь, за вушними раковина­ми, зістригають або зголюють пушкове волосся на шиї. Волосся на скронях і за вушними раковинами окантовують бритвою.

Чілку окантовують прямими ножи­цями за бажаною формою та довжиною. Окантування волосся скронь та за вушними раковинами здійснюють бритвою. На шиї окантування не вико­нують.

 

 

Рис. 6 16. Стрижка «напівбокс»: а — зовнішній вигляд, б, в — схеми виконання

 

 

 

 

4. Стрижка «угорка»

 

Рекомендується для волосся будь-якого типу (рис. 6.17). Форма стрижки: наповнена в лобно-тім'яній зоні, подовжена. Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка. Техніки стрижки: спосіб «на пальцях», тушування, окантування, стрижка машинкою.

а

Рис. 6.17. Стрижка «угорка»: а — зовнішній вигляд, б — схема виконання

Технологія виконання. Стрижку виконують на вимитому во­лоссі. Волосся правої скроні, нижньопотиличної зони та лівої скроні тушують машинкою над гребінцем від крайової лінії росту волосся.

Тушування волосся скронь і середньопотиличної зони продов­жують за допомогою ножиць і гребінця. Волосся тім'яної зони стри­жуть способом «на пальцях».

Довжину стрижки можна варіювати від укороченої до подовженої.

Окантування волосся чілки, скронь, за вушними раковинами та на шиї виконують ножицями або машинкою.

Тушування волосся правої скроні, потилиці, лівої скроні вико­нують машинкою над гребінцем від крайової лінії росту волосся на ширину 1 -1,5 см. За допомогою ножиць і гребінця продовжують ту­шування волосся скронь і потилиці до тім'яної зони.

Волосся розчісують. Чілку окантовують ножицями за косою лінією. Окантування волосся скронь, за вушними раковинами та на шиї виконують за бажанням клієнта машинкою або бритвою.

 

5. Стрижки «їжак», «бобрик», «каре»

 

Рекомендуються для прямого, жорсткого волосся.

Інструменти: прямі ножиці, гребінець, електрична машинка, щітка.

Техніки стрижки: спосіб «на пальцях», тушування, окантування.

Форма стрижки: стрижка -«їжак» має овальну, злегка витяг­нуту над маківкою форму (рис. 6.18).

 

Рис. 6.18. Стрижка «їжак»: а — зовнішній вигляд; б — схема виконання

 

Стрижка «бобрик» має форму площадки в тім'яній зоні, за­округлену на скронях, як у стрижці «їжак» (рис. 6.19).

а                              б

Рис. 6.19. Стрижка «бобрик»: а — зовнішній вигляд; б — схема виконання

 

Стрижка «каре» в тім'яній та скроневих зонах має форму площадок (рис. 6.20).

          б

 

Рис. 6.20. Стрижка «каре»: а — зовнішній вигляд; б— схема виконання

 

Технологія виконання. Усі три стрижки виконуються на вими­тому волоссі: машинкою — на сухому, ножицями — на зволоженому. Якщо волосся довге, його вкорочують до потрібної довжини по всьому волосяному покриву голови способом «на пальцях». Ма­шинкою з висотою ножа 3 мм зістригають волосся від початку його росту з виведенням машинки угору вздовж крайової лінії росту во­лосся на правій скроні, потилиці, лівій скроні.

На волосся наносять зв'язуючі засоби. За допомогою масажної щітки та гребінця розчісують волосся проти росту, ставлять верти­кально.

У стрижці «їжак» тушують волосся на потилиці та скронях, по­чинаючи з правої скроні. Переходять на тім'яну зону, утворюючи загальну овальну форму. Окантування волосся на скронях, за вуш­ними раковинами, на шиї виконують машинкою або безпечною бритвою.

У стрижці «бобрик» волосся скроневих зон стрижуть, як у стрижці «їжак». Площина тім'яної зони виконується строго гори­зонтально, для цього ножиці та гребінець обов'язково утримують горизонтально.

У стрижці «каре» площина тім'яної зони виконується, як у стрижці «бобрик». Волосся скроневих зон зістригають за таким правилом: на правій скроні гребінець утримують вертикально, но­жиці — кінцями донизу; на лівій скроні гребінець утримують верти­кально, ножиці — кінцями догори.

Лінія окантування в усіх трьох стрижках — пряма.

 

6. Стрижка «полька»

 

Рекомендується для волосся будь-якого типу та довжини (рис. 6.21).

Форма стрижки: наповнена у тім'яній зоні.

Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка, безпечна бритва.

Техніки стрижки: спосіб «на пальцях», тушування, стрижка ма­шинкою.

а

Рис. 6.21. Стрижка «полька»: а — зовнішній вигляд; б, в — схеми виконання

 

Технологія виконання. Стрижку виконують машинкою на су­хому, ножицями — на вологому волоссі.

Стрижку починають машинкою з висотою ножа 3 мм від крайової лінії росту волосся нижньопотиличної зони. Стрижуть з виведенням машинки вгору до рівня не вище мочки вуха. Висоту ножа змінюють на 1/10 мм та зістригають пушкове волосся на шиї. При висоті ножа 1 мм волосся вкорочують уздовж лінії окантування. Тім'яну, верхньопотиличну і скроневі зони стрижуть способом «на пальцях». Для плавного переходу від однієї стрижки до іншої ножицями виконують тушування. Окантування чілки здійснюють ножицями. Форма чілки — мис або трикутна, довжина може сягати кінчика носа.

Стрижку завершують окантуванням машинкою або бритвою во­лосся на скронях і за вушними раковинами. На шиї окантування не виконують.

 

Різновиди стрижки «полька»:

1. « Полька» вкорочена. Волосся скроневих зон стрижуть ма­шинкою з висотою ножа 1 мм або 3 мм. Виведення машинки вгору здійснюють зразу від крайової лінії росту волосся. Решту операцій виконують, як у звичайній стрижці «полька»;

2.  «Полька» подовжена. Волосся чілки зістригають у формі мису довжиною до кінчика носа і нижче. Волосся скроневих зон після стрижки повністю або наполовину покриває вуха.

Залежно від довжини волосся на скронях регулюють довжину чілки;

3.  «Полька» для кучерявого волосся. Для здійснення звичай­ної стрижки «полька» густе кучеряве волосся по всьому волосяному покриву необхідно попередньо профілірувати від коренів.

 

7. Стрижка «канадка»

 

Рекомендується для прямого, хвилястого волосся будь-якої довжини та густоти (рис. 6.22).

Форма стрижки: наповнена в лобно-тім'яній зоні, коротка.

Інструменти: гребінець, прямі ножиці, електрична машинка.

Техніка стрижки: спосіб «на пальцях», тушування, стрижка ма­шинкою.

Технологія виконання. Стрижка виконується на вимитому вологому волоссі.

Стрижку починають із правої скроні. Волосся стрижуть до сере­дини скроневої виїмки машинкою з висотою ножа 1 мм або 3 мм. Виведення машинки вгору здійснюють зразу від крайової лінії рос­ту волосся. Аналогічно зістригають волосся лівої скроні.

Переходять на потилицю і стрижуть машинкою від крайової лінії росту волосся на шиї до рівня мочки вуха, як при стрижці «полька». Стрижку продовжують тушуванням волосся правої скроні, потиличної зони та лівої скроні.

Волосся тім'яної зони за допомогою щітки та гребінця підніма­ють вертикально і стрижуть з оформленням площини.

Довжина волосся лобно-тім'яної зони — 3-4 см, маківки — 2-3 см.

Окантування скронь та шиї виконують за бажанням бритвою.

 

Рис. 6.22. Стрижка «канадка»: а — зовнішній вигляд; б — схеми виконання

 

8. Стрижка бороди та вусів

 

Борода та вуса не тільки роблять чоловіка своєрідним, а й можуть використовуватися і для того, щоб приховати дефекти обличчя або змінити його форму. Ось чому вибір форми бороди та вусів — справа індивідуальна. Природно, що худорлявим обличчям більше підходять бороди широких силуетів (овальна, трапеціє­подібна, квадратна), а для круглого обличчя краще рекомендувати конусоподібну або перевернуту трапецієподібну.

Характерною особливістю конусоподібної бороди (рис. 6.23; 6.24) є сильно загострений кінець, а також прямі лінії конуса. Роби­ти їх зігнутими та зламаними не можна. Послідовність роботи з таким видом бороди наводиться нижче.

 

 

Рис. 6.23 Стрижка конусоподібної бороди

 

 

 

Рис. 6.24. Стрижка конусоподібної бороди з голінням на щоках

 

 

 

Бороду ретельно вичісують і відтягують униз, підклавши під неї долоню лівої руки. З правого боку підрізають волосся, почина­ючи знизу в напрямку до кута на щелепному виступі. Ретельно зводять конус бороди «нанівець». При оформленні конуса сте­жать, щоб його гострий кінець проектувався на середину під­боріддя. Потім над щелепою біля вух тушується волосся та шліфується борода.

При клиноподібних бородах волосся на щоках голять. Якщо щоки не голити, то стрижку починають з оформлення бороди, тобто знімають волосся на шиї та щоках машинкою 1/20. Чим дов­ша борода, тим менше знімають волосся на щоках і шиї. Знімаючи волосся з боків, ножиці тримають кінцями вгору, під кутом до щелепного виступу і вуха. Після гоління збризкують одеколоном, роблять компрес, потім підстригають вуса і лише тільки після цього переходять до оформлення бороди ножицями з гребінцем. У бороді з косими краями волосся тушується дуже тонко. Якщо цю операцію виконувати машинкою з ножами 1/20, то одна її сто­рона повинна щільно прилягати до голеної ділянки обличчя, а інша має бути припіднята. Таке положення машинки дає плавний перехід у довжині. Коли стрижуть верхню частину бороди, то для надання їй конусоподібної форми під машинку підкладають гребінець. Потім машинкою з ножем 1/20 знімають волосся під нижньою губою, а ножицями над гребінцем стрижуть волосся з боків бороди.

Стрижка овальної бороди виконується за наведеною нижче послідовністю. Спочатку машинкою з ножем 1/20 стрижуть во­лосся на шиї, потім на скронях. Відтак застосовують перший прийом роботи ножицями з гребінцями, праву частину бороди стрижуть так, щоб волосся звести «нанівець» до скронь. Майстер при цьому стоїть з правого боку крісла. Потім він переходить на лівий бік і стриже ліву частину бороди. Після цього, стоячи з правого боку крісла, майстер оформляє контури бороди, надаючи їй овальної форми.

«Російська» борода (різно­вид овальної) частіше всього бу­ває у формі лопатки (рис. 6.25). При її оформленні стрижуть ос­нову бороди, щоки не голять, а кінці волосся найчастіше зали­шають у натуральному вигляді. На скронях волосся має стано­вити одну лінію з волоссям бо­роди. Праву частину бороди майстер стриже, стоячи з право­го боку, ліву — з лівого. Бокові частини стрижуть на рівні во­лосся скронь. Для надання об­личчю більш виразних контурів кінчиками ножиць підстригають вуса, піднімаючи їх гребінцем. Волосся під нижньою губою («еспаньйолка») обережно зні­мають згори та підрівнюють

Рис  6.25  Стрижка “російської” бороди

 

Бороди прямокутної форми бу­вають короткі та довгі, їх назива­ють «каре». Довгу бороду «каре» (рис. 6.26) стрижуть так само, як і «російську». Різниця в тому, що їй надають прямокутної форми. Спо­чатку на щоках, ближче до щелеп, волосся знімають машинкою з ножем 1/20, зводячи його «нані­вець», потім вуса біля губ відділя­ють від бороди різкою лінією.

Коротка форма «каре» вимагає ретельнішої обробки. Волосся з обох сторін обличчя знімають за кривою лінією від мочок вух до вусів; на шиї та вилицях волосся стрижуть машинкою або голять. У багатьох випадках форма вусів компенсує непропорційність розмірів носа або приховує інші дефекти обличчя. Вуса бувають довгі, короткі, укорочені, а також фігурні, вузькі та широкі. При ви­борі форми вусів обов'язково враховують риси обличчя і головне — форму носа (рис. 6.27).

Довгі, або «українські», вуса мають вузькі кінці, які оформля­ють за допомогою філірування бритвою. Якщо необхідно зменшити пишноту вусів, нижній край волосся обробляють філірувальними ножицями.

Рис. 6.26. Стрижка бороди «каре»

Рис. 6.27. Форми вусів: а — українські; б— узбецькі; в — російські; г — фігурні; д, е, ж — англійські

 

Для зменшення довжини кінець вуса притримують лівою ру­кою, розчісують у зворотному напрямку, тобто від кінця до середини, та підстригають до потрібної довжини.

Індивідуальний підхід при оформленні вусів і бороди не дає можливості описати більшість наявних у практиці перукаря спо­собів і прийомів. Та в цьому й немає необхідності, головне — знати основні принципи та технологію виконання робіт.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.

3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997.

4.  Дрибноход Ю.  Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с.

5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987.

6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991.

7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002.

8.  Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет­ские. — М.: Эксмапресс, 2002.

9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002.

10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982.

11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с.

12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996.

13.  Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо­бие. - К.: 1990.

14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999.

15.  Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000.

16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. — 2004. - №5.- С. 38-39.

17.  Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002.

18.  Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.- С. 48-50.

19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999.

20. «Зеркало моды». - К.: - 1999-2004.