Тема: «Вивчення поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»» (7 кл.)

План-конспект уроку

Тема: «Вивчення поезії В. Симоненка «Лебеді  материнства»» (7 кл.)

Мета:

• освітня: продовжити ознайомлення учнів із творчістю В. Симоненка; проаналізувати поезію «Лебеді материнства»; з’ясувати історію її написання, ідейно-художній та символічний зміст, жанр, образи; звернути увагу школярів на загальнолюдські цінності, які постають у вірші; розкрити поняття «ліричний герой»; удосконалити вміння виразно і вдумливо читати та коментувати ліричні твори, аналізувати художні засоби, пояснювати символічний зміст образів;
• розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності;
• виховна: виховувати почуття поваги до творчості В. Симоненка, любов до Батьківщини, свого народу, повагу й синівську вдячність матері.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання уроку: підручник, портрет В. Симоненка, виставка його книжок,

аудіозаписи, текст його поезії «Лебеді материнства», ілюстрації до неї, презентація, відеозаписи (2), дидактичний матеріал.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, «вільний мікрофон».

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: розповідати про життя поета, як неординарної особистості нашого часу; виразно і вдумливо читати та коментувати ліричні твори; аналізувати вірші (аналізувати художні засоби, пояснювати символічний зміст образів); висловлювати власні роздуми про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності; виявляти власне ставлення до поезії.

Епіграф уроку:

Великі дороги у світ широкий завжди починаються від материнської пісні, співаної над колискою.

 В. Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Заохочення учнів до співпраці

• Доброго дня, діти, я рада вас бачити. Запрошую вас до чарівного світу

літератури. Кожен день не схожий на інший. Бо щодня ми дізнаємось про

щось нове. Сьогоднішній урок не буде винятком.

2. Аутотренінг

• Щоб налаштувати себе на активну роботу, проведемо аутотренінг.

Прошу повторювати за мною

Я - учень!

Я - творча особистість!

Я знаю, думаю, аналізую!

Я не боюся висловлювати свої думки.

На помилках вчаться.

Я хочу багато знати.

Я буду плідно працювати!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

•    Для того, аби знайти своє місце під сонцем, людина ніколи не повинна зупинятися ні у своєму навчанні, ні у творчості, оволодівати новими знаннями. Вона постійно повинна себе удосконалювати, адже невпинний пошук-це потреба душі.

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна-це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Пригадайте імена письменників, що творили в 60-ті роки ХХ ст.. Та назви їх творів?

Відповідь дітей: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Євген Гуцало, Микола Холодний, Іван Драч, Микола Вінграновський, Гр.Тютюнник, Б.Олійик, В.Дрозд та ін.

- Які твори В. Симоненка вам відомі?

Відповідь дітей: «Цар Плаксій та Лоскотон», «Ти знаєш, що ти – людина!».

- Чому навчають і повчають ці твори?

Відповідь дітей: Наприклад: «Цар Плаксій та Лоскотон» - цей твір вчить, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.

IV. Перевірка домашнього завдання.

1. Слово вчителя.

•                   На попередньому уроці ми розглядали з вами життєвий та творчий шлях В. Симоненка, ви готували доповіді, цікаві факти з біографії письменника, говорили про велике значення його творчості для розвитку української літератури. Сьогодні я хотіла б перевірити як ви запам’ятали цю інформацію. А перевіримо ми це за допомогою літературної вікторини «Відомий і незнаний В. Симоненко».

2. Літературна вікторина «Відомий і незнаний В. Симоненко».

1. Де і коли народився В. Симоненко?

Відповідь дітей: Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в Біївцях Лубенського району на Полтавщині.

2. Які факти з дитинства письменника вас найбільше вразили?

Відповідь дітей: Дитинство припало на роки війни, було важким, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи згорьований шматок хліба. Допомагали дідусь та бабуся, які любили свого кмітливого онука. Вже дорослим, Симоненко дідусеві присвятив сердечного вірша «Дід умер» та оповідання «Дума про діда». Дід був неписьменним, не ходив до школи, але самостійно навчився грамоти, багато читав, розповідав онукові про минуле. Щодня Василь ходив до школи 9 км..

3. Про кого поет говорив, що «любив… читати історію та географію, а ще Шевченка та Горького»? Він був для Василя Андрійовича за батька.

Відповідь дітей: Дід Федір Трохимович.

4. Коли В. Симоненко почав писати?

Відповідь дітей: Писати хлопець почав ще у шкільні роки, писав вірші для шкільної стіннівки.

5. Які спогади про В. Симоненка залишила його перша вчителька? Відповідь дітей: Учителька згадує: «У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень».

6. Де навчався письменник?

Відповідь дітей: У 1952 році В. Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету, де водночас із ним навчалися Ю. Мушкетик, В.Шевчук, Т. Коломієць, В. Підпалий, Т. Масенко, С. Тельнюк.

7. Де працював після закінчення університету?

Відповідь дітей: По закінченні університету Василь працює в газеті «Черкаська правда», потім — у «Молоді Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети».

8. Яку назву мала перша збірка його поезій? Скільки збірок поезій вийшло за життя письменника?

Відповідь дітей: Перша книжка поезій В. Симоненка «Тиша і грім» побачила світ у 1962 році, другу книгу «Зелене тяжіння» опубліковано в 1964 році, вже після смерті поета.

9. Коли помер В. Симоненко?

Відповідь дітей: 13 грудня 1963 року навіки зупинилося його молоде серце (28 років), що переболіло усіма людськими болями і кривдами, похований уЧеркасах.

10. До якої групи він належав?

Відповідь дітей: Шістдесятники.

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

•                   У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди і незрадливої любові до України. Це Василь Симоненко. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його – коштовне надбання в скарбниці української літератури.

У творах поета звучить чимало тем, але однією з основних є тема любові до рідної матері та рідної землі. Чи не найяскравіше вона розкрита у поезії «Лебеді материнства», про яку ми сьогодні і поговоримо.

2. Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»

2.1. Історія написання поезії «Лебеді материнства» (1981).

•                   Мати – найдорожча у світі. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи й батько? Ні – з матір’ю на самоті. Такою була для Василя мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість.

Любов В. Симоненка до матері була невичерпною, але такою ж була і його любов до рідної землі саме тому він вирішив написати поезію, в якій ці дві любові злилися б воєдино. Так з-під його пера вийшов вірш «Лебеді материнства».

За збірку «Лебеді материнства» (1981 р.) В. Симоненку присуджено посмертно Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка.

2.2. Особливості назви поезії.

Назва поезії романтична. В. Симоненко знайшов проникливі яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму — найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов,— важко.

В. Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у поезії «Лебеді материнства» й інтимність любові до рідної матері, й любов до прекрасної

неньки нашої — України у простих, щирих словах.

  2.3. Виразне читання поезії В. Симоненка «Лебеді материнства».

- Зараз ми прослухаємо поезію (читають учні).

- Скажіть, будь ласка, які емоції у вас викликала поезія?

-Як ви вважаєте, якою людиною був В.Симоненко?( Діти висловлюють свої думки).

⮚ Усне малювання картини, що виникає в уяві після прочитання поезії.

Зразок. На землю спадає тихий благодатний вечір. Непомітно вгамовує людські пристрасті, клопоти… Мати схиляється над колискою, над своєю кровинкою. Вона співає пісню, що провіщає дитині всілякі земні та небесні блага. В Україні до магії слова і музики долучають яворову колиску – оберіг з оспіваного в народних піснях дерева. Материнська любов не є сліпою навіть у колисанках, а тому не обіцяє в житті суцільного благоденства.

2.4. Прослуховування твору у музикальному виконанні (відеозапис).

- Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрія Пашкевича, що він поклав цей твір на музику. Його пісні „Степом, степом...", „Мамина вишня в саду", „Лебеді материнства" знають, певне, всі українці. Із Житомира в 1963 році він переїхав до Черкас, де й познайомився з Василем Симоненком. Спочатку він був диригентом, а потім і художнім керівником Черкаського державного заслуженого українського народного хору. Удостоєний звання народного артиста та ордена „За заслуги" III ступеня.

Це не єдиний вірш Василя Симоненка, покладений на музику.

⮚ Яким настроєм пройнята пісня? Чи вдалось композитору відчути емоції автора твору і передати їх. Свою думку обґрунтуйте.

2.5. Сюжет.

Починається вірш зі своєрідної розмови поета з сином про те, що він, підрісши, вирушить у життєву дорогу – з дорогою часто пов'язані зміни в людському житті.

Поет говорить про зустрічі, які чекають на сина на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Все, все може вибирати людина. І шляхи, якими піде. Та завжди з сином будуть «очі материнські і білява хата». Звернемо увагу на епітет «білява хата» — він не тільки передає традиційний білий колір хати, а й наче олюднює її, створює таке враження, неначе йдеться про живу істоту, людину.

Завершується поезія «Лебеді материнства» крилатою фразою, що здається створеною не Симоненком менш як тридцять років тому, а в сиву давнину і самим народом,— стільки в ній геніальної простоти, мудрості, глибини почуття й думки:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

2.6. Композиція.

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів.

Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій — йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата».

2.7. Опрацювання змісту поезії за питаннями.

1. У якій формі побудований вірш?

Відповідь дітей: Монолог матері, звернення матері до сина, напутнє слово матері до сина.

2. Чому саме про любов до рідної матері та землі вирішив написати В. Симоненко? Свою думку обґрунтуйте.

3. Як ви ставитеся до своєї мами? За що ви її любите і поважаєте? Чим ви їй зобов’язані?

4. Яким пейзажем розпочинає поезію автор? Зачитайте, будь ласка. З якою метою він це робить?

5. На які дві частини умовно можна поділити поезію?

Відповідь дітей: У першій частині ми бачимо, як турбується мати про маленького сина, який лежить ще в колисці. І мати для нього — увесь світ. У другій — образ матері переростає в образ матері-Батьківщини, рідної поетові України.

6. Чому вірш розпочинається як колискова? Знайдіть цей фрагмент.

7. Які колискові ви знаєте? Які вам співали матері?

8. Для чого малятам співають колискові?

9. В яку дорогу повинен вирушити син, коли виросте?

10. Від чого застерігає мати свою дитину?

12. Хто такий ліричний герой? Яким він постає у вірші? Чи можемо ми ототожнити його з В. Симоненком?

Відповідь дітей: Ліричний герой – умовна дійова особа, внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображаються у ліриці. У переважній більшості ліричні вірші від першої особи, а тому часто ототожнюють автора і ліричного героя (ліричне «я»). Проте ці поняття не тотожні, бо, розповідаючи про себе, автор водночас розповідає про свій час, настрої і переживання свого покоління, тобто додає вимисел.

13. Яке значення для кожного із вас має батьківська хата?

14. Що називається Батьківщиною? За яких умов людина вимушена залишити її

• Складіть сенкан «Батьківщина».

Батьківщина

Прекрасна, незалежна

Піклується, оберігає, єднає

Без Батьківщини немає людини.

Вітчизна

15. Що вам відомо про лебедів-птахів? Чому, на ваш погляд, поезія має таку назву?

- Ви отримали завдання підготувати випереджаючі завдання у трьох рубриках (біолог, літературознавець, фольклорист). Пропоную послухати біолога. Повідомлення про лебедів біолога

ЛЕБЕДІ – птахи з родини Качині. Їхнє тіло видовжене, шия дуже довга, голова середніх розмірів; дзьоб завдовжки, як голова, прямий і рівномірно широкий. Кінцівки низькі, прикріплені далеко ззаду, плавальні перетинки між пальцями дуже великі. Лебеді населяють всі географічні пояси земної кулі, за винятком екваторіальних зон; найбільше їх у помірному і холодному поясі Північної півкулі. Житлом служать прісноводні озера і багаті на воду болота; гнізда свої вони зазвичай влаштовують на суші. Перед зльотом вони шумно ляскають крилами і вдаряють своїми кінцівки по поверхні води; таким чином вони рухаються, поки злетять, 15—20 м, а потім піднімаються в повітря. Деякі види іноді подають голос; у більшості випадків це сильне сичання або глухе ґелґотання, рідше звук, схожий на звук труби. Тільки небагато видів мають сильний, благозвучний голос, особливо приємний, якщо його слухати здалеку.

Обидва птахи однієї пари надзвичайно прихильні одне до одного, і одного разу утворена пара не розпадається все життя. Так само ніжно ставляться батьки до свого потомства; самець хоча й не насиджує яйця, але пильно оберігає самку і попереджає її про щонайменшу небезпеку.

Живляться лебеді рослинами, що ростуть на воді або в болоті, комахами та їхніми личинками, черв’яками, черепашками, земноводними і рибами. Вони здобувають усе це, занурюючи свою довгу шию у воду, обриваючи там рослини і обнишпорюючи мулисте дно.

16. Які легенди чи казки про лебедів вам відомі? Хто може розказати?

Повідомлення фольклориста

Давно це діялось, коли ще люди мріяли про мирне життя та спокій. На

горбистій місцевості розкинулось поселення. Добрі, працьовиті люди в ньому жили. З однієї сторони поселення було захищене дрімучим старезним лісом, а з іншого переходило в широкий берег, на якому було багато ставків. Навесні до цих ставків прилітали лебеді, оселялися, гніздились. Вільно їм тут було: ніхто на них не полював, їжі було вдосталь, та й людини милувались їх красою. Білі красені щороку відлітали на зиму туди, де тепло.

Але одного року лебідка поранила крило і не змогла відлетіти. Залишився біля неї і її друг. Довго плавав навколо лебідки, підпихаючи та допомагаючи здійнятись в небо, та не змогли.

Настала зима. Вода в ставку почала замерзати, як не маявся лебідь, розбиваючи кригу, але вона наближалась до лебідки. Піднявся лебідь високо, замахав крильми, ніби кличучи на допомогу. Це побачив хлопець і зрозумів, що сталось лихо. Підійшов до ставу, аж там птахи знесилені і зморені. Повернувся додому, попросив допомоги у сусіда, щоб витягнути лебедів з полону. Поселили птахів у повітці. Спочатку красені боялися і нічого не їли, але потім звикли до всіх та так ї дожили до весни у людей. Коли розтав лід, відпустив хлопець птахів на став.

Повертаються лебеді з дальніх країв, а їх друзі вже тут. Не було меж радості пташиній. А люди з того часу почали говорити, що любити треба так, як лебеді вірно і до останнього.

19. Що ще вам відомо про символічне значення лебедів? У цьому нам допоможе літературознавець.

Повідомлення літературознавця про символізм образу лебедів

В легендах та переказах, а так же казках багатьох народів світу лебідь є багатогранним символом, що втілює всі кращі якості, якими тільки може бути наділена людина: мудрістю, духовною чистотою і невинністю. Крім того, стародавні наділяли цих досконалих пернатих пророчими і магічними здібностями. Так само лебідь здавна асоціювався з гордою самотою, музикою і поезією.

Традиційно лебедя пов’язують з двома стихіями – повітря і води, і тому називають птахом життя. Залежно від кольору оперення лебідь може символізувати добро (білий) і зло або смерть (чорний).

Крім того, лебеді утворюють подружні пари на все життя, разом виховують пташенят, і тому символізують вірність і прихильність.

Лебедина пісня. Так прийнято називати останні значні твори видатних людей – поетів, художників, музикантів та інших творчих особистостей. Перекази про лебединому співі народились в Древній Греції вже після Гомера і Гесіода – «дивну музику» описували Есхіл, Аристотель і багато поети античності. Цицерон розповідав про те, що лебеді співають лише один раз – перед смертю (ця міфологема і стала крилатою, доживши до наших днів). Саме греки склали міфи і легенди про виняткових людей, які волею богів перетворилися на птахів – мовляв, тільки вони можуть співати – і то під самими небесами.

В пізніші часи лебідь став супутником деяких олімпійських богів: Аполлона і його сестри-близнюка Артеміди, Афродіти й Ерота, Орфея… А ось могутній Зевс перетворився одного разу в лебедя, щоб у всій красі постати

перед царицею Ледою.

Слов’яни і кельти. У слов’янській міфології лебідь був святий птахом, але найчастіше асоціюється швидше з жіночим початком. Дуже популярний був на Русі, особливо північної, образ прекрасної і мудрої діви-лебедя, що володіє таємницею напою безсмертя, живою водою та молодильними яблуками. Лебеді часто ставали героями казок («Гуси-лебеді», «Царівна-Лебідь»), літературних творів («Казка про царя Салтана» Пушкіна, байка «Лебідь, Рак і Щука» Крилова), – тай і про «Лебедине озеро» Чайковського важко не згадати.

Лебідь і сьогодні продовжує викликати захоплення своєю дивовижною красою, грацією і мудрим характером. Ці птахи селяться тільки там, де від землі і людей виходить енергія миру і спокою, і тільки в найбільш екологічно чистій та безпечній місцевості.

20. То що ж з усього названого символізують лебеді у творі? Де ще ми зустрічалися з символічним образом лебедів?

21. Над чим нас змушує замислитись В. Симоненко своєю поезією?

2.8. «Паспорт» твору. Робота у групах.

І група – автор, твір, рік, рід, жанр.

ІІ група – тема, ідея, мотиви, проблематика, віршовий розмір, тип римування.

ІІІ група – художні засоби.

1. Автор – Василь Симоненко.

2. Назва твору – «Лебеді материнства».

3. Рік створення – написано в 1960-1963 рр., коли поет працював кореспондентом газети «Молодь Черкащини», видано вперше у збірці «Лебеді материнства» (1981 р)

4. Літературний рід – лірика.

5. Жанр – колискова.

Коментар вчителя. За формою це, власне, колискова пісня. Головне в поезії — побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України. Мотив вірша — материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, «мавки чорноброві», та водночас постають і суворі реалії,— від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та «приспані тривоги», «чуже поле» — неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою собою.

6. Вид лірики – громадянська лірика.

7. Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

8. Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

9. Мотиви: «материнська любов», «патріотизм», «вибір», «виховання», «казка дитинства».

10. Проблематика:

- батьки і діти;

- війна і мир;

- добро і зло.

11. Віршовий розмір: хорей.

12. Тип римування: суміжне.

13. Художні особливості вірша.

- Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітети, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, своєрідним теплом, у якому виростає син.

Повтор:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі».

Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прий- дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть».

Порівняння: «лебеді, як мрії».

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

ТЕСТИ

1. Колір лебедів у поезії:

а) білий; б) рожевий; в) сірий.

2. Лебеді порівнюються з:

а) хмарами; б) чаклунством; в) мріями.

3. Мати не пускала до хати гойдати колиску:

а) досаду; б) смуток; в) лихо.

4. Лебеді панували в хаті на стіні:

а) під час темряви; б) у будь-який час; в) тільки у дощову погоду.

5. Коли син виросте, то він:

а) вирушить у дорогу; б) відремонтує батьківську хату; в) змайструє млин.

6. Мавки чорноброві чекатимуть від дорослого хлопця:

а) ніжності й любові; б) уваги і грошей; в) багато позитивних емоцій.

7. В житті, на думку В. Симоненка, кожна людина не може вибирати:

а) друга; б) дружину; в) матір.

8. Останній рядок поезії має такий виклад:

а) «Вибрати не можна тільки Батьківщину»; б) «Та не можна рідну матір вибирати»; в) «Можна все на світі вибирати, сину…».

9. Поезія В. Симоненка «Лебеді материнства» покладена на музику композитором:

а) М. Лисенком; б) П. Майбородою; в) А. Пашкевичем.

10. «Лебеді материнства» за своєю будовою нагадують:

а) стрілецьку пісню; б) веснянку; в) колискву.

11. Образ лебедів у творі асоціюється з:

а) мужністю; б) вірністю; в) ніжністю.

12. У народних легендах верба, яка згадується у вірші, означає дерево: а) життя; б) добробуту; в) мужності і наполегливості.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

VII. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

- Чи здійснились ваші очікування від сьогоднішнього уроку? Свої думки висловіть у формі «Вільного мікрофона».

2. Рефлексія.

- Напишіть на лебединих крилах свої мрії та побажання і нехай вони злетять у наше імпровізоване небо і обов’язково здійсняться.

3. Повернення до епіграфа. Слово вчителя.

- Я сподіваюсь, що творчість В. Симоненка знайшла стежину до вашого серця, стала близькою і зрозумілою кожному з вас. Зоря В. Симоненка займається знову й знову, коли звучать його поезії. Запалімо ж її. Нехай лебеді материнства супроводжують нас усе життя, а зоря дитинства освітлює наш шлях.

VIII. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання.

1. Уміти розповідати про поета.

2. Одну з поезій В. Симоненка вивчити напам’ять.

3. Завдання на вибір:

1. Скласти кросворд;
2.  Намалювати ілюстрацію до поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»;
3. Написати есе на тему «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».