Тема з української літератури: Емма Андієвська. «Казка про яян». Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Добро й любов до світу. Тема з психології: «Секрети дружби»

Про матеріал
Робота над твором Емми Андієвської «Казка про яян», опрацювання змісту твору, допомога глибше усвідомити притчовий зміст і художню цінність казки
Перегляд файлу

Тема з української літератури: Емма Андієвська. «Казка про яян». Порушення питань моралі, дружби, сили слова.  Добро й любов до світу.

Тема з психології: «Секрети дружби»

Мета з української літератури: 

продовжити роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацювати зміст твору, його виховне і повчальне значення; допомогти глибше усвідомити притчовий зміст і художню цінність казки;

 розвивати культуру зв'язного мовлення, абстрактне, логіч­не і критичне мислення, пам'ять, увагу, вміння грамотно висловлювати думку; формувати естетичні смаки; 

вихову­вати непримиренність до зла, жорстокості, надмірної влас­ної хвалькуватості,; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей, друзів.

Мета з психології:

формувати навички ефективного спілкування;

розвивати вміння висловлювати свої думки, переконання, почуття, поважати думку іншого;

відпрацювати навички групової взаємодії, ефективної співпраці з однолітками;

виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: інтегрований урок української літератури та психології

Обладнання: епіграф уроку, ілюстрації до казки, робочі зошити, кольорові картки, спортивний обруч, літери до вправи «Друкарська машинка», таблички з написами команд, мікрофон.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя української літератури:

«Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

Літературна гра «Світлофор».

  1. Пастушок, заганяючи козу, упав у криницю. Ні
  2. Хлопчик потрапив на площу великого міста. Так
  3. Перший чоловік, до якого підійшов козопас, не відповів на жодне його запитання. Так
  4. Зовсім зневірившись, хлопчик натрапив на однолітка, який поділився з ним окрайцем хліба. Ні
  5. Кожен яянин знає лише своє «я», і тому запитань іншої людини просто не чує. Так
  6. Дідусь почув питання хлопчика тільки тому, що він теж колись був чужинцем і його здолали немощі. Так
  7. Кожен яянин із задоволенням приймає допомогу інших. Ні
  8. Там усі харчуються власним «я». Так
  9. Коли дідусь був юнгою на кораблі, то випав за борт і опинився в місті яян. Так
  10.  Вийти з міста можна було тільки дійшовши до брами і сказавши: «Сім-сім, відчинись». Ні
  11. Хлопчик хотів подбати про дідуся й тому покликав його із собою. Так
  12. Повернувшись додому, малий козопас став красенем-велетнем. Ні

Слово вчителя української літератури:

На сьогодні ви підготували ілюстрації на тему «Яким я уявляю Яянина», тож прошу показати нам і пояснити, чому саме таким чином ви вирішили виконати це завдання.

ІІІ. Оголошення теми з української літератури, психології, мети уроку.

Учні записують тему в робочих друкованих зошитах.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя української літератури:

- Діти, сьогодні на уроці ми з вами продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», розкриємо його повчальний зміст, повторимо відомості про казку-притчу, визначимо казкові та притчеві особливості, будемо розвивати вміння грамотно висловлювати думку.

- Як ви розумієте епіграф уроку? Чи відповідає він змісту „Казки про яян”?

Ми прийшли в цей світ, щоб допомагати один одному в нашій подорожі по життю.

                                                                             Уїльям Джеймс

V. Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору.

  1. Робота з назвою твору.

Слово вчителя української літератури:

Я думаю, що всі звернули увагу на незвичайну назву казки. Що це за слово таке яянин, що воно означає? (Яянин – це той, хто живе в країні яян).

  1. Визначаємо жанр твору

Слово вчителя української літератури:

  • Скажіть, будь ласка, існує така країна насправді? (Ні)
  • Що ви можете сказати про жанр твору? (Казка)
  • Що таке казка?

Казка – епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного походження про вигадані та фантастичні події.

  • Отже, доведімо, що казка Емми Андієвської має казкові та притчові елементи.

Учні наводять приклади казково-притчових особливостей.

Казкові особливості:

  • пастушок перечепився, упав і потрапив до іншої місцевості;
  • місто з вузьких довгих веж, що весь час завалювалися;
  • спосіб життя яян;
  • брама у місті відкривається тоді, коли до неї звернешся і скажеш зви­чайнісіньке «ти»;
  • брама – жива істота (чекала, коли до неї звернуться);
  • замість дідуся на плечах хлопця – мішок, по гузир наповнений са­моцвітами;
  • сім брам;
  • щасливе закінчення твору.

Слово вчителя української літератури:

Отже, це – казка. Але це казка не проста, а казка-притча. Що таке притча?

Притча – коротке оповідання алегоричного змісту з яскраво вираженою мораллю (повчанням) .

Повчальне (притчове) значення твору:

  • повага до старших;
  • уміння боротися з труднощами і долати їх;
  • відчувати не тільки своє «я», а також «я» оточуючих;
  • нічого немає кращого за рідну домівку, країни.

Формулювання теми та ідеї твору.

Слово вчителя української літератури:

А тепер ми можемо сформувати тему та ідею твору.

Тема: зображення фантастичної події: хлопець-козопас потрапив у місто, де живуть тільки яяни.

Ідея: засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого – байдужі, возвеличення доброти, чуйності, прагнення подати безко­рисливу допомогу тому, хто її потребує.

Слово психолога:  на минулому уроці почали вивчати тему «Секрети дружби». Наше завдання на уроці буде закріпити поняття «дружби», ознайомитися з новими термінами, опрацювати навички групової взаємодії.

Вправа «Мікрофон»

  • Дайте відповідь на питання: «Що таке дружба?»
  • Чи можлива дружба між яянами? (Відповіді дітей)

Підсумок: ні, так як яяни були самозакоханими, егоїстичними людьми.

Робота в групах. Вправа «Карусель».

Одному із учасників трьох груп було задано випереджувальне завдання дати визначення таким поняттям як «егоїзм», «альтруїзм»,  «емпатія».

Завдання: протягом хвилини пояснити іншим учасникам значення кожного із понять. За моїм сигналом «спікери» (учні із випереджувальним завданням) переходять до інших команд і продовжують пояснювати вже іншим учасникам.

Команда «Пастушки», ви зрозуміли нові поняття? Поясніть. «Яяни», чи є серед вас егоїсти? «Світолюби», наведіть приклад із власного життя, коли ви в останнє співпереживали?

Нові поняття:

ЕГОЇЗМ - Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів.

АЛЬТРУЇЗМ - Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; протилежне егоїзм.

ЕМПАТІЯ – розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання, поставивши себе на місце іншого, одночасно порівнюючи свої та чужі переживання.

Слово психолога. Переходимо до робочих зошитів.

Вправа «Вгадай поняття»

Перегляд відеоролику із фрагментів мультфільмів.

Завдання дітей: поставити номер мультфільму в певну колонку.

Егоїзм

Альтруїзм, емпатія

1, 4, 7, 8

2, 3, 5, 6

Підсумок: правильні відповіді ви почуєте в кінці уроку, цим ми перевіримо наскільки ви гарно засвоїли нові поняття.

Слово психолога

Вправа «Друкарська машинка»

А зараз наступна вправа на увагу та вміння співпрацювати в команді. Уявімо, що ми всі – велика друкарська машинка. Кожен із нас – клавіша на клавіатурі. На партах перед вами лежать літери. Розберіть та запам’ятате свою літеру (однакова літера дістається 2-3 учням). Наша машинка може друкувати різні слова й робить це так: я кажу слово, наприклад «урок», і ті, кому дісталася літера «у», встають. Потім встають ті, в кого літера «р» і так далі. Якщо наша машинка зробить помилку, то ми будемо друкувати з самого початку.

Завдання: надрукувати слово «егоїст», «альтруїст» (необхідні літери: е, г, о, ї, с, т, а, л, ь, р, у, м, п, і, я)

Слово вчителя української літератури:

  • А зараз ми пошукаємо художні засоби казки.
  • Якими художніми засобами та прийомами користувалась Емма Андієвська, щоб якнайточніше передати зміст та ідею?
  • Епітети …….

Глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брама

  • Метафори……

Харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.

  • Звертання …….

Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю

  • Гіпербола …….

Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.

8. Робота в групах.

Завдання: заповніть пелюстки квіток відповідно до характеристик героїв (ромашка – Пастушок, нарцис – Яяни) в робочих зошитах, завдання № 2.

- На якій квітці більше заповнено пелюсток? Чий духовний світ багатший?  Чому?

              9. Робота в групах.

Слово вчителя української літератури:

На минулому уроці кожна група мала випереджувальне завдання. Тому прошу кожну із груп зачитати підготовлені повідомлення.

               І група «Пастушки».

 «Що об'єднує Вавилонську башту та вежі міста яян?»

               Вавилон – велике й багате місто в стародавній Месопотамії, столиця Вавилонського царства в XIX-VI ст. до н.е., важливий торговельний і культурний центр. Перекази про це повне розкошів і спокус місто були поширені серед народів-сусідів. Поступово назва столиці Вавилонського царства з власної ставала загальною, символічною.             

               Місто, у якому жили яяни, знаходилося у глибочезному проваллі серед високих скель. Це було місто бідняків, бо складалося з веж, що весь час завалювалися.

               Прадавній вавилонський міф, пізніше перероблений і введений у Біблію, розповідає про спорудження після всесвітнього потопу вежі «висотою до небес».

               Будівництво йшло успішно, башта ставала все вищою, адже люди, розмовляючи однією мовою, працювали дружно, злагоджено. Розгніваний людським зухвальством Бог переплутав людські мови так, щоб будівельники перестали розуміти один одного, – і вежа розвалилася.

               Ця біблійна легенда знайшла відображення в образотворчому мистецтві. Найбільш відомі зображення Вавилонської вежі – це картини Вальтера Брейгеля та Мартина ван Валькенборха.

               У місті яянів вежі вузькі, довгі, не схожі одна на одну, бо «їх кожен будує на свій лад». Не дивно, що «ці вежі весь час розвалюються», що деякі з них – лише купи каміння, у дідуся вежа найнижча й напівзруйнована. Яяни, на відміну від різномовних вавилонян, узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти».

               Отже, і легенда, і казка нас навчають, що без краси людських взаємин не може бути гармонії й краси ні в природі, ні в людському оточенні.

               II група «Світолюби».

«Символічне значення числа сім».

               У місті яянів сім воріт. Не п'ять, не вісім, не дев'ять, а саме сім.

               Число сім у багатьох народів із сивої давнини стало священним. Археологи знайшли старовавілонський переказ про створення світу, написаний на семи табличках. Тому й маємо сім днів у тижні.

               У трипільській культурі теж існував семиденний тиждень, був поширений серед усіх пелагів аж до Малої Азії, а також у єгипетських жерців.

               На стародавніх малюнках тиждень зображували у вигляді семипроменевої зірки. Уже пелаги помітили, що на небосхилі є сім зірок, що рухаються по небу. їх обожнювали, бо кожна керує своєю годиною.

               Маємо сім кольорів веселки, сім чудес світу, сім нот, сім струн на лірі Орфея.

              Сім давньогрецьких міст – Смірна, Хіос, Коло-дюн, Садамін, Родос, Агрос, Афіни – сперечалися за честь називатися батьківщиною славнозвісного співця Гомера.

              За церковними канонами, є сім головних гріхів: пиха, жадібність, нечистота (тіла й душі), ненависть, обжерливість і пияцтво, гнів, лінощі.

              Цей список можна продовжувати. Виникає думка: а може, усі ці сімки – випадковість?

              «Учені ж висловили припущення, що число сім є тією кількістю одиниць для сприймання й запам'ятання, яке «вкладається» в пам'ять людини найкраще, коли цих одиниць більше, запам'ятовування одразу ж погіршується», – стверджує у своїй книзі «Слово про слово» професор-мовознавець Алла Петрівна Коваль.

              Не дивно, що в місті яянів було саме сім брам, – доля давала мешканцям шанс позбутися егоїзму, непомірної гордині й стати справжніми людьми.
              III група «Світолюби» розігрує діалог.

              Чи хочу я бути яянином?

              Слово психолога

              Вправа «Скеля»

              Мета: розвиток вміння співпрацювати в групі, діагностика емпатії та агресії              Правила: група встає уздовж уявної лінії щільно, між ступнями учасниками 10-15 см. За лінією знаходиться прірва. Учасники, що стоять уздовж лінії – «скеля». Той, хто стоїть найперший – проходить по скелі так, щоб не впасти в прірву.  Всі учасники по черзі намагаються пройти скелю. «Скеля» зі всілякими виступами і перешкодами. Учасники, що стоять вздовж лінії, міцно тримаються один за одного.              

Психологічний коментар: ця вправа несе в собі діагностичне навантаження – кількість всіляких «виступів» дозволяє зробити висновки про агресивність окремих учнів по відношенню до групи.

VI. Закріплення вивченого матеріалу на тему

              Міркуємо над прочитаним.

  •                   До якої країни потрапив пастушок?
  •                   Чи були яяни щасливими людьми?
  •                   За яких умов яянин міг покинути своє місто?
  •                   Чому мешканцям ніколи не таланило це зробити?
  •                   Чому брама відчинилась перед пастушком?
  •                   Доведіть, що твір Е.Андієвської – притча?
  •                   Чого навчає своїм твором письменниця?

Робота в робочих зошитах, завдання № 3 на відповідність.

Слово психолога. А зараз вам таке завдання: розв’язати вузол.

Вправа «Розв’язати вузол»

Мета: розвиток вміння працювати в команді, підтримувати контакт один з одним, бути уважним та чуйним до однокласників (вміння підлаштовуватися).

Викликається одна група із 8-10 осіб. Учні встають колом і протягують руки в центр кола. Взятися за дві руки, які належать різним людям, але не вашим сусідам праворуч або ліворуч. Таким чином ви зав’яжете міцний вузол.

Завдання: розв’язати  вузол не рознімаючи руки.

Обговорення:

  • Чи задоволений я своєю поведінкою?
  • Чи робив я те, що казали мені інші?
  • Чи взяв я на себе роль лідера в групі?
  • Чи сердився я на учасників групи?

Завдання № 4  в робочих зошитах «Розплутай вузол».

Слово психолога. Прочитайте прислів’я та запишіть його.

Продовжуємо роботу.

Вправа «Піднятися разом»

Мета: розвиток вміння ефективно співпрацювати, підтримувати контакт, узгоджувати свої дії і темп роботи з іншими учасниками, підлаштовуватися до інших.

Обладнання: спортивний обруч.

Виконується в групі  із 8-10 осіб. Учасники стають колом, руки витягуються в центр, при цьому кисті зажаті в кулак, вказівні пальці витягнуті. Коли учні будуть готові, вчитель кладе спортивний обруч на витягнуті вказівні пальці.

Завдання: синхронно присісти і встати декілька разів в різних темпах (швидко, повільно), щоб обруч не впав, не перехилився. Обговорювати вголос стратегію поведінки не можна.

Обговорення:

  • Чи важко підлаштовуватися під інших?
  • Який темп виконання вправи найоптимальніший?
  • Як швидко група дійшла згоди? Хто подавав невербальний сигнал?

  VI. Підсумок уроку.

Слово психолога.

Домашнім завданням вам було підготувати пам’ятку «Як здружити наш клас». Завдання: обговоріть  і оформіть пам’ятку у вигляді серця (роздатковий матеріал). Можна користуватися кольоровими олівцями, маркерами тощо.

Презентація робіт.

               VII. Рефлексія емоційно-ціннісних ставлень.

               Отже, скажіть, сподобався цей урок? Сформулюйте своє враження від уроку 2-3 словами, передаючи естафету наступному.

               VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

               IX. Домашнє завдання

               Підготуватися до тематичного оцінювання № 4 «Я і Світ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Література

  1.     Вчимо дітей спілкуватися / упоряд. Л.Шелестова. – К., 2011. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільногшо світу»)
  2.     Мовчан Р. В. Українська література: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – С. 111 – 112.
  3.     Сергієнко А. Групові форми навчання як стимул ініціативності й розвитку читацьких інтересів старшокласників. // Дивослово. – 2008. – № 3. – с. 7 – 10.
  1.    Хронюк І.Є. Психологія спілкування: навчально-методичний посібник для практичних психологів та соціальних педагогів. – Сквира: Джерело, 2008. – 86с.
  2.     Фопель К. Планирование  жизни. Решение проблем. Сотрудничество. Психологические игры и упражнения: Психологическое пособие.– М., 2008. – 184 с.
  3.    Фопель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения: Психологическое пособие.– М., 2006. – 240 с.
  4.    Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська.

 

 

doc
Додано
6 жовтня
Переглядів
28
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку