Тема: Загальна характеристика сенсорних систем

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Груповий методист : Дефорж Г. В.  ________

Вчитель біології:  ________

«____»________________2022 р

КОНСПЕКТ УРОКУ

з біології у 8 –Б класі

з теми : «Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.»

студентки - практикантки  IV курсу

факультету математики, природничих наук та технологій

спеціальність 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)

Осікової Марини Володимирівни

Дата проведення:

“______” _________________ 2022 року

Оцінка вчителя _______ ____________

  (підпис вчителя)

Урок 1.Тема: Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

Мета уроку:

•                 навчальна: ознайомити учнів із сенсорними системами людини, дати уявлення про аналізатори як системи, що сприймають зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, розкрити загальне значення сенсорних систем, дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів;
•                 розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, порівнювати, аналізувати та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі сенсорних систем людини;
•                 виховна: виховувати розуміння значення нормального перебігу процесів у організмі для збереження здоров'я людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи уроку:

• словесні: бесіда, розповідь, пояснення.

• наочні: використання презентації.

• практичні: розв’язування завдань, укладання опорного конспекту.

Терміни і поняття: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, терморецептори, фоторецептори, механорецептори, ноцирецептори, хеморецептори.

Обладнання та матеріали: презентація, підручник, робочий зошит.

Структура уроку:

1.                Організаційний етап (1 хв.)
2.             Актуалізація опорних знань (3 хв )
3.          Мотивація навчальної діяльності учнів (4 хв)
4.         Повідомлення теми, мети і завдання уроку( 2 хв)
5.             Вивчення нового матеріалу (20 хв)
6.         Закріплення вивченого матеріалу (9 хв)
7.      Узагальнення і систематизація знань (2 хв)
8.   Підведення підсумків уроку (2 хв)
9.         Повідомлення домашнього завдання (2 хв)

Хід уроку

1. Організаційний етап

     Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

2. Актуалізація опорних знань

1. Що таке вегетативна нервова система?
2. Розкажіть про роботу симпатичної нервової системи?
3. Що може впливати на роботу вегетативної нервової системи?
4. В яких випадках домінує парасимпатична ,а в яких симпатична нервова система?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів

На попередніх уроках ви вже дізналися, як відбувається нервова регуляція фізіологічних функцій організму. Для того, щоб нервова система могла виконувати своє завдання, вона передусім має отримати інформацію про впливи, яких зазнає організм. З деякими складовими нервової системи, що відповідають за цю функцію, ви вже ознайомилися – це чутливі нейрони й певні структури головного мозку. Сьогодні ми будемо детальніше досліджувати, як саме організм одержує сигнали ззовні і від власних внутрішніх органів.

Світ є багатим на  кольори, звуки та запахи. Складні та різноманітні процеси, що відбуваються в організмі людини, допомагають їй поринути у цей світ і насолоджуватися життям.

Уявіть собі, що ви зайшли до незнайомої кімнати. В цей час у ній вимкнули світло. Вам необхідно вийти з неї. Ви починаєте уважно слухати, які і звідки лунають звуки, намагаєтеся визначити, які предмети вас оточують. Без цієї інформації вам не вдається визначити, як і куди рухатися, щоб вийти. Про структури, відповідальні за отримання інформації, і будемо вести мову на цьому уроці.

4. Повідомлення теми, мети і завдання уроку

Тема: Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів.

Мета уроку:

• навчальна: ознайомити учнів із сенсорними системами людини, дати уявлення про аналізатори як системи, що сприймають зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, розкрити загальне значення сенсорних систем, дати уявлення про різновиди рецепторів та їх роль у формуванні відчуттів;
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, порівнювати, аналізувати та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі сенсорних систем людини;
• виховна: виховувати розуміння значення нормального перебігу процесів у організмі для збереження здоров'я людини.

Завдання уроку:

• сформувати в учнів поняття про сенсорні системи;
• ознайомити із будовою аналізаторів;
• розглянути загальні властивості.

5. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя, демонстрація портрета І. П. Павлова, складання схеми «Сенсорні системи»

Сенсорні системи беруть участь в адекватній реакції організму на зміни умов внутрішнього середовища організму, відіграють важливу роль у підтриманні його сталості – гомеостазу, беруть участь у формуванні відчуттів, уявлень про оточуючий світ, явища і предмети.

1. Що таке сенсорні системи і їх класифікація

Сенсорні системи – це сукупність структур, які отримують, передають та аналізують інформацію із зовнішнього та внутрішнього середовища. Їх ще також називають аналізаторами.

Поняття «аналізатор» увів фізіолог Іван Петрович Павлов. Найвідомішими є такі п'ять сенсорних систем: зір, нюх, слух, смак та дотик. Проте відомо, що завдяки сенсорним системам ми можемо сприймати ще й температуру, тиск, біль, положення внутрішніх органів тощо.(Складаємо схему в зошитах «Сенсорні системи»)

• Смакова сенсорна система – забезпечує сприйняття особливостей речовин, що потрапляють у ротову порожнину.
• Нюхова сенсорна система – забезпечує сприйняття запахів різних речовин.
• Зорова сенсорна система – сприймає візуальну інформацію.
• Слухова сенсорна система – забезпечує сприйняття звукових коливань.
• Соматосенсорна система – забезпечує сприйняття положення тіла в просторі і рівновагу, а також тактильні відчуття, підвищення чи зниження температури, біль.

2. Будова сенсорних систем, рецептори, органи чуття

Розповідь учителя, складання схеми

Будь-яка сенсорна система складається із трьох основних відділів: периферичного, провідникового та центрального.

Периферичний відділ представлений рецепторами. Рецептори (від лат. receptor – той, що приймає) – чутливі нервові закінчення або клітини, що сприймають енергію подразнення й перетворюють її на нервові імпульси. За розташуванням розрізняють зовнішні (наприклад, рецептори шкіри) та внутрішні (наприклад, рецептори м’язів) рецептори. А залежно від природи подразнення рецептори поділяються:

• Хеморецептори – сприймають вплив різних хімічних сполук. До них належать рецептори смаку, нюху, а також ті, що розташовані в тканинах і стінках кровоносних і лімфатичних судин;
• Механорецептори – сприймають різні механічні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища. Входять до складу органів слуху, рівноваги, шкіри, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів;
• Фоторецептори – сприймають дію світлових променів. Входять до складу органу зору;
• 
  Терморецептори – сприймають зміни температури зовнішнього та внутрішнього середовища. Розташовані в шкірі та внутрішніх органах;
• Ноцирецептори – відповідають за больові відчуття.

Зазвичай будь-який рецептор сприймає тільки «свій» відповідний подразник, до якого має високу чутливість.

Провідниковий відділ складається із чутливих волокон, що передають закодовані сигнали до ЦНС. Цей шлях утворюють нейрони, в яких інформація опрацьовується та виділяється найбільш важлива. Окремі чутливі волокна нейронів утворюють чутливі нерви (наприклад, зорові, нюхові) або входять до складу змішаних (наприклад, спинномозкові, язикоглотковий, присінково-завитковий). Швидкість проведення збудження по таких нервах дуже висока – близько 120 м/с.

Центральний відділ сенсорних систем утворюють чутливі зони кори великого мозку, де відбуваються аналіз і синтез інформації. Ці зони мають певне розташування: рухова зона й зона внутрішніх органів – у лобовій частці, зона шкірно-м’язової чутливості – у тім’яній частці, зорова зона – у потиличній частці півкуль, слухова, смакова й нюхова зони – у скроневій частці. Саме в цих ділянках кори формуються відповідні зорові, слухові, нюхові та інші відчуття.

3. Загальні властивості сенсорних систем

1. Спеціалізація – здатність сприймати лише певний подразник та формувати специфічні відчуття (наприклад, рецептори ока – світло, рецептори слуху – звук).

2. Адаптація –  це здатність пристосувати рівень своєї чутливості під дією подразника. При високій інтенсивності подразника чутливість організму до нього підвищується (наприклад, коли людина заходить у темну кімнату, спочатку вона нічого не бачить і починає розрізняти контури предметів через певний час). Під час тривалої дії стимулу чутливість рецепторів до нього знижується (наприклад, коли людина заходить до приміщення зі специфічним запахом,  спочатку дуже відчуває його, а потім усе менше; не відчувається дотик одягу до тіла).

Найшвидше адаптуються рецептори, що сприймають дотик до шкіри, найповільніше — рецептори м'язів, кровоносних судин і легенів. Рецептори, що сигналізують про відчуття болю, не здатні до адаптації, тому людина не може звикнути до болю.

3. Вправляння - це здатність аналізаторів підвищувати свої можливості  під впливом багаторазових вправ, тобто «тренування» (наприклад, тренується слух у музикантів; відчуття смаку та запахів — у дегустаторів). М'язовий, зоровий, слуховий, нюховий та інші аналізатори можна тренувати до певної межі, що закладена спадково.

4. Взаємодія - зв'язок аналізаторів, який реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори мозку (наприклад, у концертному залі не вимикають світло, оскільки при яскравому освітленні загострюється слух).

5. Компенсація – це відшкодування функції однієї сенсорної системи за рахунок якісної перебудови або посиленого використання збережених функцій інших сенсорних систем (наприклад, при втраті зору сильно розвивається слух, нюх чи дотик: незрячі можуть уявити загальний вигляд предмету за дотиками, впізнати людину за запахом).

За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові. Однак у звичайних умовах людина свідомо не може виділити якийсь окремий вид відчуттів. Кожного разу в нас виникають цілі комбінації відчуттів — сприйняття. Людина сприймає світ як ціле, і образи зовнішніх предметів та явищ, які формуються в нас — це результат об'єднаної роботи багатьох сенсорних систем. Це пов'язане насамперед із тим, що кожна ділянка людського тіла містить кілька видів рецепторів. Наприклад, у ротовій порожнині розташовуються не тільки смакові рецептори, але й температурні, больові тощо. І сенсорні системи працюють не ізольовано одна від одної, а в тісній взаємодії.

4. Функції сенсорних систем

• Інформативна - сприйняття впливів зовнішнього середовища аналізаторами та формування відчуттів.
• Керуюча - полягає в аналізі отриманої інформації корою головного мозку.
• Адаптаційна - забезпечує пристосувальні реакції організму у відповідь на дію подразників зовнішнього та внутрішнього середовища.

6. Закріплення вивченого матеріалу
   1.               Дайте визначення поняттю сенсорні системи ?
   2.               Які сенсорні системи людини ви знаєте ?
   3.               Які основні структурні елементи входять до складу всіх сенсорних систем?
   4.               Що називають рецепторами?
   5.               У чому полягає взаємодія сенсорних систем?
7. Узагальнення і систематизація знань

Самостійна робота з підручником (с.180 ) дати відповідь на запитання:

1.               Укажіть відділ сенсорної системи, до складу якого входять рецептори:

А) периферійний; Б) центральний; В) провідниковий

2. укажіть сенсорну систему до складу якої входять фоторецептори:

А) смакова; Б) зорова; В) слухова; Г) нюхова.

3. Укажіть тип рецепторів до яких належать рецептори смаку:

А) механорецептори; Б) хеморецептори; В) фоторецептори; Г) терморецептори.

4. Установіть правильну послідовність передачі подразнення у сенсорних системах:

А) нервовий центр кори кінцевого мозку; Б) рецептори; В) чутливий нерв.

8. Підведення підсумків уроку.

   Підсумкова формула – доповни речення

1. Урок важливий, тому, що… дає можливість пізнати свій організм.

2. Я вперше замислився… що, здолати вершину знань важче, ніж підкорити гору.

3. Я знаю, що наступну тему… я опаную краще. 

4. Після вивчення теми я зрозуміла… настільки важливим є знання з біології людини

9. Повідомлення домашнього завдання

§42 опрацювати. Терміни записати в біологічний словник.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення або презентації «Цікаві факти про органи зору».