Мета: розкрити та проаналізувати умови розвитку Січі у складі Гетьманщини; охарактеризувати роль Запорозької Січі у подіях другої половини XVII ст.; визначити роль кошового отамана І. Сірка на Січі; розвивати вміння і навички роботи з документами; виховувати повагу до історичної особи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття й терміни: Чортомлицька Січ, характерник. Основні дати: 1652 р. — заснування Чортомлицької Січі; 1663 р. — обрання вперше І. Сірка кошовим отаманом.
Робота з документом. Польский хроніст Віспасіан Коховський про І. Сірка. Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру. Запитання до документа1) Як характеризує І. Сірка польський хроніст? На що він звертає увагу?2) Кого І. Сірко вважав головними ворогами?
Рік Подія 1658—1660 рр. Призначення Сірка Вінницьким (кальницький) полковником.1660—1661 pp. Вдалий похід запорозьких козаків проти Кримського ханства.1663 р.І. Сірко вперше став кошовим отаманом Війська Запорозького. Здійснив два вдалих походів до Криму.1667 р.І. Сірко став полковником Харківського полку на Слобожанщині та здійснив похід у Крим, розгромивши, татарську орду біля самої Кафи (Феодосії) і визволив близько 2 тис. бранців.1670 р. Обрання Сірка Кошовим отаманом.1671 рІ. Сірко разом із М. Ханенком присягнув Речі Посполитій і зобов’язався воювати з Кримським ханством.1672 р. Сірка засудили і відправили до Сибіру. 1673 р. Поверненя на Січ, похід на Аслам, потім Очаків, захопив великий загін ординців.1675р. Програшний похід турків і татар на Січ. Похід Сірка на Крим – зруйнував Бахчисарай.1677-1788 рр. Боротьба кошового проти турків і татар на чолі з Ю. Хмельницьким.1679 p. Останній переможний похід проти турків.
І козакували, і чумакували Козацтво й Україна, козацтво й український народ… Ці святі поняття нерозривні. Українські козаки оберігали наші землі від загарбників, кобзарі сприяли духовному пробудженню народу, а чумаки допомагали розвивати економіку країни, зруйновану постійними війнами та грабунками.
Зародилося чумацтво як візницько-торговельний промисел ще у ХІІ столітті, а поширилося й досягло найвищого розвитку у ХVІІ столітті. Проіснувало до другої половини ХІХ століття. Занепало у зв’язку з розвитком залізничного транспорту та швидким заселенням степів у районах чумацьких шляхів з поширенням там посівних площ, що позбавило чумаків дешевого пасовища. Чумакували здебільшого козаки та державні селяни, інколи - кріпаки й міщани. Найголовнішими продуктами чумацького промислу були сіль та зерно. Возили чумаки ще й рибу та різні іноземні товари: тканину, взуття, жіночі прикраси, дорогі вина. Чумацькі валки їздили в Білорусію, Молдову, Польщу, на Кубань, Дон, Південний Кавказ і навіть у країни Скандинавії.
Підсумки уроку Запорозька Січ підлягала владі гетьмана, хоча й зберігала певну автономію у внутрішньому житті. Проте запорозька старшина прагнула відігравати самостійну роль у політичному житті козацької України. Це послаблювало владу гетьмана, дестабілізувало ситуацію в державі. Найвідомішим кошовим на Січі був І. Сірко. Який відзначився своїми переможними походами й битвами проти татар і турків