Тема. Зміни у поведінці птахів. Відліт птахів у вирій. Поява великої кількості осілих птахів біля людських осель. Екологічне свято-розвага «Осінні мандрівки крилатих друзів»

Дорога в дивосвіт

Урок 9

Тема. Зміни у поведінці птахів. Відліт птахів у вирій. Поява великої кількості осілих птахів біля людських осель. Екологічне свято-розвага «Осінні мандрівки крилатих друзів» Мета: формувати знання про перелітних птахів, характерні ознаки зовнішнього ви­гляду, поведінки (чим живляться, чому відлітають у теплі краі); систематизувати уявлення про послідовність змін у природі восени; розвивати пам'ять, уяву, мислення, мовлення; виховувати любов до птахів, бажання прийти їм на допомогу.

 Обладнання і декорації: на стіні — плакат із написом: «Привіт учасникам осіннього перельоту!»; плакат із зображенням перелітних птахів; карта світу; годинник із зазна­ченим часом «21»; у залі — паперові декорації: будки з написами «Каса», «Довідкове бюро», «Вхід»; «Проводжаючі», «За лінію не заходити!»; фотографії різних птахів; компас; макет літака; конверт із завданнями; різноманітні годівнички; аудіо запис голосів птахів.

ХІД УРОКУ

Звучить аудіо запис голосів птахів. До зали заходять діти.

Діти. Куди це ми потрапили і чому тут так гамірно?

Учитель. Це — пташиний аеропорт. Тут ми побачимо багато пасажирів. Це незвичайні пасажири — перелітні птахи. Усі вони поспішають відлетіти у вирій.

Діти. Що таке «вирій» ? Чому птахи відлітають у вирій?

Учитель. Запитаймо про це у довідковому бюро.

Працівник довідкового бюро. Пташки бояться голоду, тому залишають нас. Багато з них спокійнісінько пережили б хо­лодну зиму — покрив у них теплий — пір'я зігріває їх. Та голодна зима страшніша за голодну — їм нічого їсти: зникають комахи, на­сіння рослин. Сніг замітає поля, мороз сковує водойми.

Учитель. Дякуємо! А чому саме зараз пожовкла трава, зника­ють комахи — діти можуть розповісти.

Діти. Тому що настала осінь.

Діти пояснюють зв'язок між настанням холоду і станом рослин, зник­ненням комах, відлітанням птахів.

Працівник довідкового бюро. Дорогі діти, дозвольте вам повідомити ще одну цікаву інформацію. Стрілки мого годин­ника показують вечірній час, а саме — 21 годину. Більшість птахів вирушає в мандри вечірньої пори або й уночі. А вдень вони проща­ються з рідною землею — їдять, гомонять своєю пташиною мовою, слухають ватажка.

Учитель пропонує дітям надягти на голівки шапочки із зображенням різних птахів, пригадати вірші про осінь.

Діти

Осінь, осінь, лист жовтіє.

З неба часто дощик сіє.

Червонясте, золотисте опадає з кленів листя.

Жовкнуть трави в полі, квіти у ліску,

Облітає листя із дерев в садку.

Сумно вітер виє, гілочки лама,

Плачуть хмари сиві, сонечка нема.

І пташок не чути в полі і в садах.

Листячко зів'яле мокне на стежках.

Тихо у шпаківні, полетіли птиці,

Листочкам на деревах зовсім не сидиться.

Цілий день сьогодні все летять, летять...

У далекій Африці мріють побувати.

Учитель. Діти, а які птахи відлітають найпершими? (Діти висувають свої припущення.) Цю інформацію ми знову дізнаємося у довідковому бюро.

Працівник довідкового бюро. Першими відлітають ті птахи, які навесні прилетіли останніми, — це стрижі, зозулі, солов'ї, ластівки. (Показує фото птахів.) Діти дякують за цікаву інформацію.

Голос за сценою. Увага! Увага! Оголошується посадка на рейс «Київ — Каїр». Тих, хто відлітає цим рейсом, просимо пройти до першого терміналу.

Учитель. Каїр — це країна у Північній Африці. (Показує на карті.) Це дуже далеко від України. Які саме пасажири вирушають у таку нелегку і далеку подорож? Діти

Ми — жайворонки! Ми — ластівки! Ми — лелеки! Ми — журавлі! Хлопчик

Журавлику мій сірий, Ти вже летиш у вирій, Курли, курли, курли.

Побачимось коли? Тобі услід кричу, От-от і сам злечу. Та голос долина...

Журавлик

Жди, як прийде весна! Вернусь, коли нова Почне рости трава.

— На прощання ми, журавлі, подаруємо вам наш танок. Діти виконують «Танок журавлів».

Діти. Щасливої вам дороги! Легкої дороги! Попутного вітру! До побачення! До зустрічі навесні!

Ластівки. Пропустіть! Пропустіть! Ми теж відлітаємо раніше!

Забігають діти-«ластівки».

1-ша ластівка. До побачення! До побачення! 2-га  ластівка. Як сумно прощатися! Як шкода залишати рідне гніздечко!

3-тя   ластівка. Але ми обов'язково повернемось! Чекайте на нас! Діти

Відлітайте, не баріться, ластівки! Тільки будьте обережними, пташки, Схожі хвостики на ножиці у вас, Не покрайте неба синього, гаразд?

Ластівки (разом). А вам, діти, на прощання від нас подару­нок. До зустрічі!

Учитель. Що це нам запропонували галасливі ластівки? (Від­криває конверт.)

►► Гра «Чиє гніздо?»

Учитель показує малюнок пташиного гнізда, а діти відгадують, чиє воно.

 ►► Вправа «Закінчи прислів'я»

Де багато пташок, там нема... (комашок).

Пташка красна пір'ям, а своїми... (знаннями).

Яйця курку... (не вчать).

Учитель. Діти, чи всі птахи так, як ластівки й журавлі, від­літають у теплі краї? Можливо, існує у птахів інший спосіб пере­сування? Дізнаймося про це в довідковому бюро.

Працівник довідкового бюро. Ні, не всі птахи летять у вирій. Є й такі, які мандрують пішки. Ось живе в нас такий

чудовий, невтомний пішохід — деркач. Подивіться, які в нього міцні ноги. (Показує фото.) Деркач

Я — деркач, я маю крила,

Як увесь пташиний рід.

Та в ногах у мене сила,

Так, я —пташка-скорохід.

— Дійсно, я вирушаю в свою далеку путь пішки, адже бігаю я краще, ніж літаю. Лише коли зустріну на шляху водний простір, тоді через нього перелітаю. Зимую я в далекій Африці, тому дово­диться летіти через море. До побачення, моя країно, до весни!

Звучить мелодія Віденського вальсу.

Учитель. Діти, ви чуєте чудову мелодію Віденського вальсу? Він є символом країни Австрії. (Показує на карті.) Так, саме до Австрії відлітають на зимівлю невеликі чорні пташки з жовтими дзьобиками.

Вибігають діти. На голівках у них — шапочки із зображенням шпаків. Діти виконують пісню «Шпачок прощається».

Учитель. Цікаво дізнатися, як саме птахи впізнають дорогу. Можливо, у них є компас? Запитаємо про це у довідковому бюро.

Працівник довідкового бюро. Ні, компасом (показує прилад) користуються тільки люди. Пташині перельоти тривають тисячі років, і кожна зграя птахів мандрує своїм шляхом. А за орі­єнтир птахам правлять уночі зорі, а вдень — сонце. Птахи ніколи не збиваються зі свого маршруту.

Діти дякують за цікаву інформацію.

Гуси. Га-га-га! Ми теж збираємось у далеку дорогу! Перед від­льотом хочемо з вами погратися. Любі діти, спробуйте відгадати за­гадки про перелітних птахів!

• Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

• Сам вечірньої години
Заховався в кущ калини.
Та на дуду голосну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

Відлітають за моря, у краї далекі, На будинках гнізда в'ють. Звуть же їх... (лелеки).

Сіла пташка на дубку, Завила своє ку-ку.

Стрепенулись їжачок, Заєць і козулі. Всіх збудив той голосок, Пісенька... (зозулі).

• Що це ще за чудеса? Подивись, яка краса! Птахи дивляться у воду На свою чудову вроду. Легко змахують крильми, Ніби перший сніг зими. Шиї довгі і гнучкі. Що за красені такі? (Лебеді)

1 - ша гуска. Молодці, діти! Досить гратися. Час збиратися в дорогу. Ми, гуси, найпізніше відлітаємо. У народі так говорять: «Гуси на своїх крилах сніг несуть».

2-га гуска. А чи знаєте ви, що завжди з нами летять пере­пілки? У польоті не сумно — у скрутну хвилину ми їм допомагаємо. Наприклад, летимо над морем, крила втомилися, а землі не видно. Сядемо на воду, а перепілки — нам на спину (вони ж плавати не вміють), так і відпочиваємо гуртом.

3-тя гуска. Багато птахів відлетіло. Але й багато залишилося. Ми тривожимося за них . Чи допоможуть їм люди взимку?

Учитель. Не хвилюйтесь, будь ласка! Наші діти допоможуть усім птахам, які залишилися зимувати.

Діти. Ми в саду облаштуємо справжню їдальню для птахів, по­вісимо годівнички на гілках дерев. Годівнички ми змайстрували разом із дорослими. Ось подивіться! (Демонструють різні варіанти годівничок, виготовлених разом із батьками.)

1-ша гуска. Які гарні годівниці! Молодці!

2-га гуска. А чим годуватимете птахів?

Діти. Зерном, крупою, насінням, сушеними ягодами, а сини­чок — салом!

3-тя гуска. Ось тепер ми спокійні за наших пташок-сестричок. Прощавайте, діти! Чекайте на нас ранньої весни!

У ч и т є л ь. От і спорожнів пташиний аеропорт. Сьогодні ми про­вели у вирій птахів нашої місцевості. (Діти називають відомі їм види.) Але ми знову завітаємо сюди навесні, щоб зустріти наших пернатих друзів і розповісти їм, якою була в нас зима, як ми допо­магали осілим птахам перезимувати.

Діти прощаються з працівником довідкового бюро.

 ►► Робота в зошиті (Урок 9)

►► Підсумок уроку