Тема: Зовнішня та внутрішня будова Землі

Географія

Тема: Зовнішня та внутрішня будова Землі

Мета:формувати в учнів загальне уявлення про зовнішню та внутрішню будову Землі; сприяти розвитку пізнавального інтересу до уроків. Виховувати любов до природи.

Хід уроку

Вступне слово

Запрошуємо вас переглянути фрагмент уроку з географії, який включає нервово-психологічну підготовку учнів та вивчення нового матеріалу, за допомогою елементів гри з піском.

І. Нервово-психологічна підготовка

Повідомлення теми за допомогою елементів гри з піском.

Слова вчителя.  Діти сьогодні ми з вами будемо вивчати дуже цікаву тему. Але я забула її назву. Знаю лише, що підказка схована у чарівному лісі, який перед вами. Допоможете мені її знайти? Ваша задача уважно слухати мене і пальчиком водити по піску. Вам все зрозуміло? Починаємо зі старту.

• якщо направо підеш, до ялинки дійдеш.
• Спустись униз до колодязя,
•  Знову направо до високої трави,
• Далі вниз до місяця іди.
• Наліво йди зустрінеш ведмежа.
• Тобі він підкаже:  «Іди, друже, вліво побачиш гриби»,
• А далі йди вгору, під дубом підказку знайди.

Молодці, ви дуже мені допомогли. Отож тема нашого уроку: Зовнішня та внутрішня будова Землі.

ІІ. Вивчення нового матеріалу
    

Зовнішні оболонки Землі. Уявіть собі, що  космічні прибульці прилетіли до нас у гості, спершу вони б помітили навколо нашої планети повітряну оболонку – атмосферу (з грецької “атмос” – повітря, пара), яку утримує Земля силою свого тяжіння.
     Спускаючись нижче, космічні гості були б здивовані тим, що нашу планету назвали Землею, адже майже ¾ її поверхні вкриває вода. Це гідросфера (з грецької “гідро” – вода) – водна оболонка Землі. Вона вбирає в себе всю воду в рідкому, твердому та газоподібному станах, що існує на поверхні нашої планети, її надрах, у повітрі та в живих організмах.
     Перед приземленням представники інопланетної цивілізації впевнилися б, що вони не єдині живі істоти у Всесвіті. Земля заселена великою кількістю організмів, які утворюють біосферу (з грецької “біос” – життя) – оболонку життя, в якій воно існує у всіх проявах.
     Опустившись на поверхню планети, посланці з космосу відчули б, що вона тверда, тому що вкрита літосферою (з грецької “літос” – камінь) – твердою оболонкою Землі. Вона складається з величезної маси гірських порід, як на суходолі, так і на дні морів та океанів.
     Перебуваючи в гостях на нашій планеті, космічні мандрівники через певний час помітили б, що всі зовнішні оболонки Землі тісно пов’язані між собою. На їх стику виникла географічна оболонка, в межах якої виникло життя й розвивається людське суспільство. Її складовими є нижній шар атмосфери, верхній шар літосфери, а також вся гідросфера та біосфера. Саме цю оболонку земляни називають природою.

Такою вони б побачили зовнішню оболонку землі.

- отже, з яких оболонок складається наша Земля?

     Методи вивчення надр Землі. Потрапити глибоко в надра планети космічним гостям навряд би вдалося. Адже й самим землянам це поки що не під силу.
     Вчені-геологи, щоб дізнатися більше про надра бурять свердловини, збираючи зразки гірських порід. Однак поки що не існує такого бура, який дозволив би зануритися з Землю достатньо глибоко. Надглибинними  вважають свердловини, які сягають 6 км. А найглибші з них подолали відмітку у 12 км! Проте навіть такі значення є невеликими для нашої планети. Якщо порівняти її розміри з яблуком, то найглибші свердловини ледь потряпають  під його шкірку. Занурюватися глибше не вдається через високу температуру.  

     Внутрішні оболонки Землі (вивчаємо на піску). Наша планета складається з трьох основних внутрішніх оболонок: земної кори, мантії та ядра.
     Земна кора – невелика верхня тверда частина планети. Вона складає лише 1% об’єму Землі. Під материками земна кора товща – 30-75 км, під океанами – значно тонша – 5-15 км. Ми живемо на поверхні земної кори. Земна кора складається з мінералів та гірських порід. З неї людина видобуває корисні копалини, які використовує у своїй діяльності.
     Глибше, від земної кори до глибини 2900 км, знаходиться мантія – найбільша за об’ємом та масою частина нашої планети. На її поверхні температура становить близько 1000 С. У нижніх шарах мантії температура зростає до 3800 С. Тривалий час вважали, вся мантія перебуває у твердому стані. Проте, у 20-х рр. ХХ ст. було виявлено, що на глибині 150-200 км від поверхні Землі значно уповільнюються коливання під час землетрусів. Тобто там знаходиться речовина у пластичному, напіврідкому стані. Цю оболонку назвали астеносфера (з грецької “астенес” – слабий, м’який).    

     Глибше мантії, в центрі нашої планети, знаходиться важке земне ядро, або центросфера. Ядро має температуру від 4000ОС до 6000ОС (як на поверхні Сонця). На глибині 2900-5000 км знаходиться зовнішнє ядро, яке перебуває у рідкому стані. Ще глибше, до самого центру планети простягається внутрішнє ядро. Його речовина дуже гаряча і тверда. Про склад ядра відомо мало. Вважають, що воно складається з різних металів, зокрема сполук заліза й нікелю.

    Такою є внутрішня оболонка Землі.

- отже, з яких  внутрішніх оболонок складається наша Земля?

    Мабуть прибульцям дуже сподобалась наша планета, адже ніде всесвіті не існує такої природи, лише на нашій Землі.

Заключне слово. Саме таку форму роботи я застосовую при проведенні уроків географії. Дякую за увагу.