Тема. Зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників. Розбір іменника як частини мови

Тема. Зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допомогою закінчень та прийменників. Розбір іменника як частини мови

Мета: закріплювати знання учнів про зв’язок іменника з іншими словами в реченні за допомогою закінчень і прийменників; формувати вміння аналізувати іменник як частину мови; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 325, с. 135)

2. Гра «Прийменник загубився»

— Запишіть словосполучення, вставляючи потрібні прийменники.

Човник ... дерева, птах ... паперу, квітка ... пластиліну, підійшли ... ялинки; ходили ... Оленкою, копали ... кринички.

— Розберіть за будовою іменники жіночого роду.

3. Відмінювання іменників

— Провідміняйте іменники за таблицею на с. 135 підручника.

1 варіант 2 варіант

Сніг, поле Зима, птах

— Виділіть в іменниках закінчення.

4. Фронтальне опитування

— Скільки відмінків в українській мові?

— Як змінюються іменники?

— Для чого змінювати іменники?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми закріпимо знання про відмінювання іменників та їх зв’язок з іншими словами в реченні.

IV. Узагальнення й систематизація отриманих знань

1. Робота за вправою 326 (с. 135)

— Прочитайте рядки з вірша О. Олеся.

— Які помилки вкралися до тексту?

— Чому такий запис не сприймається?

— Як усунути недоліки?

— Запишіть виправлений текст.

— Підкресліть виділені іменники з прийменниками.

— Позначте в іменниках закінчення.

— Що допомогло зв’язати іменники з іншими словами?

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 136)

3. Списування з граматичним завданням (вправа 327, с. 136)

— Спишіть текст, вставляючи пропущені прийменники.

— У першому реченні підкресліть іменники.

— Яким членом речення є кожен з них?

Висновок. Іменник у реченні може бути як головним, так і другорядним членом.

Іменники, які відповідають на питання хто? що? і вказують, про кого або про що говориться в реченні,— це підмети.

Іменники, які відповідають на інші питання,— це другорядні члени речення.

Фізкультхвилинка

4. Вибіркове списування (вправа 328, с. 136)

— Прочитайте виразно текст.

— Спишіть останнє речення.

— Підкресліть у ньому іменники.

— Яким членом речення є кожний з них?

5. Розбір іменника як частини мови (вправа 329, с. 137)

— Прочитайте виразно текст.

— На які питання відповідають виділені іменники?

— Від яких слів ви ставите питання?

— Виконайте аналіз іменника дубом за схемою:

1. Аналізоване слово. (дубом)

2. На яке питання відповідає? (чим?)

3. Яка це частина мови? (іменник)

4. Назва власна чи загальна? (загальна)

5. Назва істоти чи неістоти? (неістота)

6. Рід. (ч. р.)

7. Число. (однина)

8. З якими словами в реченні зв’язане? (станеш)

9. Яким є членом речення? (другорядним членом речення)

6. Гра «Ланцюжок»

— Відгадайте загадки. Визначте рід, число іменників-відгадок, поясніть їх правопис.

Грають три команди. Кожна відгадує по одній загадці. Виграє команда, яка відгадала більше загадок і правильно визначила рід, число іменників.

- Зимою спить, а літом шумить. (Річка)

- Яке місто літає? (Орел)

- Не має ніг, а ходить, має вухо, а не чує. (Голка)

- Чорне сукно лізе у вікно. (Ніч)

- Не бджола, а гуде, не птах, а летить. (Літак)

- Без рук, без олівця, а малює без кінця. (Мороз)

- Що без дірки наливається? (Яблуко)

- Одна коняка тягне двадцять бричок. (Поїзд)

- У воді росте, а води боїться. (Сіль)

7. Розвиток мовлення. Робота в групах

Складання усного твору-казки «Снігурі» за поданим початком, планом і опорними словами

На засніженій гілці дерева сиділи снігурі. Вони щойно поснідали горобиною, от і гомоніли весело. Біг мимо зайчик. Подивився на дзвінкоголосу компанію та й замислився:

— Чому це у них груди червоні?..

План

1. Дзвінкоголоса компанія.

2. Зайчик замислився.

3. Зимова казка снігура.

Опорні слова:

снігурі — червоногруді, галасливі, метушливі;

дерева — засніжені, вкриті білою ковдрою;

зайчик — полохливий, здивований;

горобина — щедра, годівниця, з червоно-гарячим намистом.

V. Підсумок уроку

— Знання про яку частину мови ми повторили?

— Якими членами речення можуть виступати іменники?

— Як змінюються іменники?

— Що служить для зв’язку іменників з іншими словами в реченні?

VI. Домашнє завдання

Вправа 330, с. 137. Правила, с. 136–137.