Тематичне заняття для молодших дошкільників «Писанка»
Мета : Дати дітям знання про Великодні звичаї та традиції українського народу, про писанки, правила їх розпису та значення кольорів та знаків на писанці. Ознайомити малюків з весняними народними іграми та таночками. Виховувати любов до рідного краю, бажання продовжувати народні традиції.
Хід заняття.
Вихователь: Сьогодні, діти, ми з вами всі разом будемо відкривати для себе красу наших писанок, пізнаємо великодні звичаї.
Бабуся: Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про Великодній звичай. Перед Великоднем білили хати, прикрашали кімнати рушниками, прибирали подвір’я. а коли вже скрізь був порядок, наставав час для писанок. Бо що ж то за свято Великдень без писанок.
Курочка: Куд-ку-дак, куд-ку-дак! Знесла яйце, як кулак! (Показує) Та яке ж гарне! Схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці- золотий жовточок. Куд-ку-дак!
Бабуся: Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку. Ходи но , івасику, писанки писати.
(Івасик з курочкою спостерігають за роботою бабусі)
Івасик : Бабуню, а що то в тебе за квіточки намальовані?
Бабуся: То, Івасику, не квіточки, то знак сонечка золотого.
Івасик: А що то за цяточки-крапочки навхрест між промінням?
Бабуся: То не цяточки, то – чарівні знаки дощу.
(Бабуся роздає дітям писанки)
Бабуся: Нате вам по писанці. Ану ж покотіть свої писаночки…
Вихователь: Котять діти писанки, а на них вербички, хрестики, ялички, клинці, вітрячки, вигадливі поясочки так і мерехтять. А на небі сонце сміється, світлом розливається. Подивіться, які гарні розфарбовані яєчка.
Бабуся: Розкажу вам, діти, як розписували писанки у нашому краї. Найбільше писали писанки дівчата. Кожне яйце купали вони у трав’яних фарбах. А ті фарби звалися галункою, тому яйце, фарбоване однією фарбо, ще називали галункою. Розмальовували яйця колосками, щоб нива щедрою була, пташками, щоб з весни до осені щебетали, та серце людям звеселяли, квітами, щоб скрізь гарно було, малювали сонечко, щоб світило ясно.
А ще не всі яйця годяться для писанки. Вони повинні бути чисті, без жодних плям. Їх потрібно старанно вимити у холодній воді, а потім покласти у тепле місце, щоб висохли і зігрілися. До теплого яйця віск краще чіпляється. Де лежить віск, там фарба не візьметься. Забарвлення треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Через кілька годин яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск.
Дівчинка: А я розкажу вірш про писанку
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски.
Я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Розмалюю на писанках
Квіти, ялички,
І роздам їх на Великдень
Поміж діточки.
А братикові маленькому
Дам писанки дві,
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
Бабуся: Раніше хлопці гралися у «Купса», я вас навчу. Хлопчики стають у коло, а по середині на підвищенні – писака. Ходять навколо писанки з піднятими руками, співають. На закінчення співу хлопці хватають писанку, той, хто схопив, і вирвався з кола, дарує писанку дівчині. А співають так:
Ходить Купса по риночку,
Та й купує писаночку.
Купсо, Купсо, уродливий,
Куксо, Купсо, чорнобривий,
Купсо, Купсо, будеш мати,
Що дівчині дарувати.
Бабуся: а зараз я вам розкажу легенду про злого духа.
Живе у темному гірському проваллі злий дух Пекун-Щезник. Він прикутий дванадцятьма ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на землі. Тому посилає туди своїх слуг і питає щоразу:
- Чи говорять люди між собою чині?
Якщо слуги відповідають, що говорять, то він дуже плаче, а як живуть люди німотно, у гніві, то він тішиться. А ще тому злому духу кортить знати — чи діти шанують тата і маму, чи ні? Чи ворогують люди між собою? Але найбільше йому хочеться дізнатися, чи ще пишуть люди писанки, чи вже забули або лінуються? І чує завжди від слуг: «Пишуть люди писанки і живуть мирно».
Бабуся: Отож пам’ятаймо це. Живімо мирно, пишімо писанки. І хай вони будуть ясні, як сонечка, і даруймо їх на Великодні свята один одному, як символ добра і краси!
1