Тематичне заняття для молодших дошкільників «Писанка»

Про матеріал
Дати дітям знання про Великодні звичаї та традиції українського народу, про писанки, правила їх розпису та значення кольорів та знаків на писанці. Ознайомити малюків з весняними народними іграми та таночками. Виховувати любов до рідного краю, бажання продовжувати народні традиції.
Перегляд файлу

Тематичне  заняття для молодших дошкільників    «Писанка»

 

Мета : Дати дітям знання про Великодні звичаї та традиції українського народу, про писанки, правила їх розпису та значення кольорів та знаків на писанці. Ознайомити малюків з весняними  народними іграми та таночками. Виховувати любов до рідного краю, бажання продовжувати народні традиції.

  

                                        Хід заняття.

Вихователь: Сьогодні, діти, ми з вами всі разом будемо відкривати для себе красу наших писанок, пізнаємо великодні звичаї.

 

Бабуся: Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про Великодній звичай. Перед Великоднем білили хати, прикрашали кімнати рушниками, прибирали подвір’я. а коли вже скрізь був порядок, наставав час для писанок. Бо що ж то за свято Великдень без писанок.

 

Курочка: Куд-ку-дак, куд-ку-дак! Знесла яйце, як кулак! (Показує)  Та яке ж гарне! Схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці- золотий жовточок. Куд-ку-дак!

 

Бабуся: Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку. Ходи но , івасику, писанки писати.

 

           (Івасик з курочкою спостерігають за роботою бабусі)

 

Івасик : Бабуню, а що то в тебе за квіточки намальовані?

 

Бабуся: То, Івасику, не квіточки, то знак сонечка золотого.

 

Івасик: А що то за цяточки-крапочки навхрест між промінням?

 

Бабуся:  То не цяточки, то – чарівні знаки дощу.

 

                      (Бабуся роздає дітям писанки)

 

Бабуся: Нате вам по писанці. Ану ж покотіть свої писаночки…

 

Вихователь: Котять діти писанки, а на них вербички, хрестики, ялички, клинці, вітрячки, вигадливі поясочки так і мерехтять. А на небі сонце сміється, світлом розливається. Подивіться, які гарні розфарбовані яєчка.

 

Бабуся: Розкажу вам, діти, як розписували писанки у нашому краї. Найбільше писали писанки дівчата.  Кожне яйце купали вони у трав’яних фарбах. А ті фарби звалися галункою, тому яйце, фарбоване однією фарбо, ще називали галункою. Розмальовували яйця колосками, щоб нива щедрою була, пташками, щоб з весни до осені щебетали, та серце людям звеселяли, квітами, щоб скрізь гарно було, малювали сонечко, щоб світило ясно.

            А ще не всі яйця годяться для писанки. Вони повинні бути чисті, без жодних плям. Їх потрібно старанно вимити у холодній воді, а потім покласти у тепле місце, щоб висохли і зігрілися. До теплого яйця віск краще чіпляється. Де лежить віск, там фарба не візьметься.  Забарвлення треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Через кілька годин яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск.

Дівчинка: А я розкажу вірш про писанку

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски.

Я куплю фарб і спишу

Гарні писанки.

Розмалюю на писанках

Квіти, ялички,

І роздам їх на Великдень

Поміж діточки.

А братикові маленькому

Дам писанки дві,

Щоб качав їх по зеленій

Шовковій траві.

 

Бабуся: Раніше хлопці гралися у   «Купса», я вас навчу. Хлопчики стають у коло, а по середині на підвищенні – писака. Ходять навколо писанки з піднятими руками, співають. На закінчення співу хлопці хватають писанку, той, хто схопив, і вирвався з кола, дарує писанку дівчині. А співають так:

Ходить Купса по риночку,

Та й купує писаночку.

Купсо, Купсо, уродливий,

Куксо, Купсо, чорнобривий,

Купсо, Купсо, будеш мати,

Що дівчині дарувати.

 

Бабуся: а зараз я вам розкажу легенду про злого духа.

Живе у темному гірському проваллі злий дух Пекун-Щезник. Він прикутий дванадцятьма ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на землі. Тому посилає туди своїх слуг і питає щоразу:

            - Чи говорять люди між собою чині?

               Якщо слуги відповідають, що говорять, то він дуже плаче, а як живуть люди німотно, у гніві, то він тішиться. А ще тому злому духу кортить знати — чи діти шанують тата і маму, чи ні? Чи ворогують люди між собою? Але найбільше йому хочеться дізнатися, чи ще пишуть люди писанки, чи вже забули або лінуються? І чує завжди від слуг: «Пишуть люди писанки і живуть мирно».

 

Бабуся: Отож пам’ятаймо це. Живімо мирно, пишімо писанки. І хай вони будуть ясні, як сонечка, і даруймо їх на Великодні свята один одному, як символ добра і краси!

 

1

 

doc
Додано
24 лютого 2019
Переглядів
3064
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку