Тематичне заняття на тему: «Моє рідне місто»

                    Тематичне заняття на тему:  «Моє рідне місто»

Програмовий зміст: розширити знання дітей про рідне місто - Бердичів

(місто старе, має свою історію).

Познайомити з версіями походження назви міста, його основними історико-культурними пам'ятками (кляштор, пошта, Будинок творчості та ін.)

Звернути увагу на сучасний вигляд міста, викликати бажання милуватись та гордитись рідним містом, мріяти зробити його кращим.

Розвивати логічне мислення, уявлення, фантазію, творчість, діалого-монологічне мовлення.

Виховувати любов до рідних та близьких людей, рідної оселі, міста, де ти народився і живеш.

Матеріал та обладнання: ігровий посібник «Літаючий автобус», відеофільм про м. Бердичів, листівка, конверти з зображенням старовинних та сучасних споруд, розрізані на частини, атрибути до ігор «Фортеця», «Парк відпочинку», матеріали для зображувальної творчості дітей.

Попередня робота: дослідницько-пошукова робота (вдома разом з батьками)

•      дізналися, чим відомий двір, вулиця, на якій живуть, на чию честь названа, екскурсії у визначні місця міста (Будинок дитячої творчості, пошта, фортеця, музей міста та ін), читання художньої літератури (відомості про рідне місто, про Т.Г. Шевченка, вірші), програвання ситуацій «Екскурсовод», «Покупець
•      продавець», «Вартові».

Хід заняття

Вихователь: У кожної людини є свій рідний дім, де нам затишно і тепло. А тепло від того, що оточують нас близькі та рідні нам люди. Але всі ми маємо один спільний дім. Як ви думаєте, що є нашим спільним домом? (Наше рідне місто - Бердичів).

Нічим не примітне це місто як місто,

Заслуги у світі - малі.

Проте, як не дивно, Бердичів всі знають В далеких куточках землі.

Бердичів, Бердичів, ти місто чудове,

Зоря на чумацьким шляху,

Ти різної долі є свідком надійним,

Все бачиш на своєму віку.

Вихователь: Діти, чи знаєте ви про те, що наше місто дуже давнє, воно має свою історію. Хочу запропонувати вам поподорожувати по рідному місту. Ніхто не проти?

Проблемна ситуація: як можна подорожувати містом, щоб побачити одночасно його старовинним і сучасним?

Д/в «Відкритий мікрофон»

Мета: спонукати дітей вирішувати проблемну ситуацію, висувати свої пропозиції, обгрунтовувати свою думку.

Вихователь: Так, давайте скористаємось слушною пропозицією - відправимось у подорож на чарівному «Літаючому автобусі», який може нас перенести в будь-який минулий час, як у вашому улюбленому мультфільмі. Рушаємо в путь.

Вихователь: Малята, погляньте у вікно. Ви впізнаєте цю вулицю? Багато хто з вас живе на цій вулиці. Ви багато дізнались з своїми батьками про історію своїх вулиць, і тепер, як справжні екскурсоводи, можете і нам розповісти про це.

Гра «Крісло екскурсовода»

Мета: вправляти дітей у вмінні розповідати про історію вулиці.

Наприклад: Дитина сідає в крісло, бере мікрофон і розповідає: «Ми їдемо по вулиці Свердлова, а колись в давнину вона називалась Махнівська, бо поєднувала наше місто з селищем Махнівка, тепер Комсомольське.

Зупинка 1. «Пошта»

Вихователь: Автобус зупинився біля будинку поштампу. Погляньте на цей будинок. Хто тут бував із нас? Чому ви сюди приходили? (отримати посилки, відправити телеграми, зателефонувати). Ми з вами зараз також можемо відправити листівку, але незвичайну, а з привітаннями нашому місту.

Гра «Листівку передай - Бердичіву побажай...» (закінчи речення).

Вихователь: Це центральний поштамп міста. Але не завжди тут була пошта. Будинок старовинний. Будували його дуже давно, коли не було на світі навіть наших дідусів та бабусь. А була тут в той час лікарня «Червоного хреста». В ній надавали допомогу людям, які постраждали від війни.

• Зверніть увагу на будинок, який стоїть на протилежній стороні вулиці. Це теж старовинний будинок і є історичною пам’яткою міста. Я знаю, що деякі з вас уже відвідують його, щоб вивчати англійську мову, вчитись співати або танцювати.

Розповіді дітей, які відвідували будинок творчості.

• Тут є багато різноманітних гуртків, які розвивають творчість дітей. Зараз це будинок творчості ім. О. Розумкова, а в минулому це Будинок міської Управи.

Етюд «Залюбки ми граємо, танцюємо, співаємо»

Мета: розвивати у дітей мислення, увагу; формувати вміння проявляти творчість під час виконання імітаційних рухів.

Вихователь промовляє:

Наші творчі малюки

Всі танцюють (співають, малюють та ін.) залюбки!

Вихователь: Автобус відправляється в путь, і я раджу дивитись у вікно, бо на цій вулиці є багато цікавих історичних будівель-пам’яток.

• Ось рукавична фабрика (в минулому - єврейська церква - синагога), де зараз в’яжуть для нас з вами ось такі гарні яскраві рукавички, шапочки, шарфи (демонструє).

Вихователь: Діти, ви не забули, що ми знаходимось в «Літаючому автобусі»? Ми підїзджаємо до того місця, звідки почався Бердичів.

Зупинка 2. «Фортеця».

Вихователь пропонує дітям одягти шоломи, кольчугу, взяти мечі та відправитись на гору, де стоїть кляштор.

Вихователь: Ми з вами стоїмо біля урвища. На давній слов’янській мові слово «урвище» означає «берда». Вчені вважають, що від цього слова пішла назва нашого міста - Бердичів.

Проте існують інші версії походження нашого міста. Давно жив тут гордий, сильний, мужній, красивий народ, або по-іншому, плем’я берендіїв. Вони допомагали Київському князю охороняти його землі. Тому старі люди іноді називають наше місто Берендичів.

Ще інші люди називають місто Бардичів. Це тому, що існує така версія. Кажуть, давним-давно місцеві ремісники виготовляли бойові сокири, які в той час називали «бардами». Ці сокири використовували для захисту від нападу ворогів. Але одними сокирами не захиститися від ворога, а тому наші предки на чолі з Федором Типікевичем побудували цей замок - фортецю. А Київський воєвода Януш Тишкевич заснував у замку монастир «Босих кармелитів».

Малесенька річка тече, наче стрічка,

І звати її - Гнилоп’ять.

Над річкою кляштор стоїть Кармелитів,

Вода обмиває містки,

І я не жалкую, що доля зв’язала З цим містом мене назавжди.

Вихователь: Ви мабуть знаєте, чому босих?

•    Бо монахам було заборонено ходити в шкіряному взутті.
• Наші предки будували красиві, міцні споруди з біліми колонами та золотими куполами. І будували не тільки на землі, а й під землею. Підземні ходи тягнуться від кляштора в трьох напрямках: в сторону Червоної гори, до вокзалу та до міста Житомира. Під землею монахи будували не лише торгівельні склади, крамниці, а й побудували кляштор.

Д/гра «Збери будинок»

Мета: закріпити знання дітей про особливості сучасних та старовинних будівель, вправляти у складанні цілого з частин.

Вихователь: Так, як ми потрапили в минуле, а вороги тут нападали дуже часто, нам потрібно допомогти охоронцям фортеці.

Створюється ігрова ситуація - напад ворогів. Виставляються вартові.

Проводяться ігри «Доберись до дзвіниці», «Пройди в тунелі».

Д/гра «Добре - погано» (ТРВЗ)

Мета: розвивати логічне мислення, вчити бачити позитивне і негативне в окремому суспільному явищі.

•    Чим цікаве життя наших предків та що в ньому негативного?

Вихователь: Довго ще можна милуватись красою старовинних будівель, але нас чекає «Літаючий автобус».

Тече вода з-під явора Яром на долину,

Пишається над водою Червона калина.

Вихователь: Хто бажає продовжити цей вірш? Який відомий поет написав ці слова? Хто ще знає вірші Великого Кобзаря?

Вихователь: Тарас Шевченко відвідав наше місто і воно його дуже зацікавило. Подорожуючи по Україні, завітав він у наше місто. Тут Шевченко замалював історичні пам’ятки, записав кілька народних пісень.

Зупинка 3. «Парк відпочинку»

Вихователь: Поки ви читали вірші Великого Кобзаря, наш автобус зупинився біля місця, пов'язаного з іменем Т.Г. Шевченка. Погляньте у вікно, ви впізнали це місце?

Вихователь: Так, це наш міський Парк Культури та Відпочинку і перед ним - пам’ятник Т.Г. Шевченку.

• Бердичівляни, як і весь український народ, шанують пам’ять видатного поета. Улюблене місце відпочинку назвали його іменем, поставили пам’ятник Кобзарю.
• Дуже часто у вихідні дні ви разом з своєю родиною відпочиваєте в парку. Давайте і сьогодні розважимось.

Сюжетно-рольова гра «У парку атракціонів»

(спонукати до створення ігрових дій «касир-покупець», «контролер- відвідувач» та ін; закріпити правила поводження в громадських місцях).

Вправа на релаксацію «Каруселі»

Вихователь: Ми добре відпочили, але тепер нам час повертатись в наш садочок. А поїдемо ми тепер центральною вулицею нашого міста.

Автобус зупиняється.

Вихователь: Чомусь автобус зупинився. Він вирішив дати нам змогу помріяти: побачити цю гарну вулицю в майбутньому та намалювати її.

Діти зображують вулицю майбутнього різними техніками малювання та

розповідають про свій задум.

Вихователь: Яка цікава пригода-подорож сталася з нами. Пропоную розповісти про неї вашим батькам та молодшим друзям. А на згадку про нашу подорож та наше місто ми можемо переглянути цікавий фільм «Найкраще місто на землі».