Тематичний урок з української мови " Великдень"

Писанки розмалювали,Паски добрі напекли. Хату гарно всю прибрали. Якого свята чекаємо ми?великдень

Цю здобну смакоту. Всі печуть лиш раз на рік. У неділю, у світле свято. Подають її на стіл.паска

Барвисте яйце. По столу котилось. З ковбасою подружилось,Біля хрону покрутилосьІ в храмі освятилось.писанка

Бувають дряпанні,Бувають мальовані,Бувають крапанні,І навіть золоті!крашанки

Коли до церкви святити паску йдеш,В нього все складаєш і з собою береш.кошик

Асоціативний кущвеликдень

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

Великодня казка-оповідання “Українська писанка”Леонід Полтава

У сінях стояла велика миска із яєчками.– Нас усіх з’їдять люди, – басом сказало найбільше яєчко.– І це добре, – обізвалися інші. – Люди матимуть із нас користь.– Але я все-таки найкраще з-поміж вас, бо я – найбільше! – не вгавало велике яєчко.

Найменше яєчко лежало у мисці поруч із своїми братами і мовчки прислухалося до розмови.– А тебе, найменше, – знову обізвалося басом найбільше яєчко, – тебе ніхто і їсти не захоче, бо ти таке маленьке!.. Маленьке яєчко дуже шкодувало, що не виросло більше. Але що воно мало робити?

Раптом всі замовкли. У сінях почулися кроки. «Візьмемо їх на писанки, адже вже Великдень наближається». – промовив жіночий голос. Господиня взяла миску і перенесла її в кімнату, де було багато світла. Найбільше яєчко відразу ж виставило свій бочок напоказ, дивіться, мовляв, яке я гарне!

Мати і донька почали малювати писанки. Незабаром майже всі яєчка стали писанками. Залишилося тільки найменше яєчко. В цей час прийшов батько із праці. Він похвалив писанки.

– А чому ніхто з вас не розмалював цього яєчка? – запитав батько.– Бо воно дуже маленьке, якесь непоказне. Як хочеш – повечеряй ним зараз.– Ні-ні, – відповів батько. – Я зроблю із нього писанку, і ми всіх їх посвятимо в церкві.

Найменше яєчко дуже зраділо, коли відчуло, що і його розмальовують!«Дивіться, дивіться! – заговорили між собою писанки. – От вам і маленьке яєчко! Яке ж воно чудове!»

Коли у церкві посвятили писанки, до господарів підійшов один пан із міста. Він попрохав продати йому кілька писанок до музею. І він вибрав лише одне… найменшеньке, бо воно було найкраще розмальоване!

Прийшовши додому, господарі розговілися писанками, а найменше яєчко – чудова писанка – живе й тепер у музеї великого міста. Люди оглядають ту прегарну працю і говорять:– Яка ж чудова українська писанка!

Веселих свят