"ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ОБ’ЄМНОЇ ВИШИВКИ"

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ОБ’ЄМНОЇ

ВИШИВКИ

1.1 Історичній аспект об'ємної вишивки.

Об’ємна вишивка – це старовинний вид рукоділля, колись дуже поширений у Західній Європі. Вперше об’ємна вишивка з’явилася в Англії, у другій половині XVII століття. Цікаво, що її виникнення пов’язане з розколом західної християнської церкви. У XVI столітті, коли Англія ще була католицькою, все мистецтво вишивальниць йшло на прикрашання церковного одягу та вишивку ікон. Реформація внесла свої корективи: розкіш стала забороненою для церковників і перекочувала у світське життя. Можливість прикрасити свій побут дала потужний поштовх творчій фантазії: мистецтво вишивки злетіло на нові висоти, в тому числі і нова техніка – об’ємна. Англійські майстрині намагалися винайти максимально прості способи виготовлення об’ємних квітів так, щоб вони виглядали, як живі . Суть техніки об'ємної вишивки тих часів полягала в тому, що окремі елементи картини вишивалися на шматочках тканини, які потім пришивались до готової роботи. Так створювалося рельєфне зображення. Найчастіше ним прикрашали шкатулки і рами для дзеркал. Найбагатшою і найкрасивішою вважалася об'ємна вишивка золотом, яка свідчила про високий соціальний статус свого власника.

Що ж вишивали в королівські часи після середньовіччя? 

Мотиви ділилися на дві великі групи. Перша - флора і фауна, як англійська, так і екзотична. Друга - ілюстрації Біблії і портрети людей. В середині XVII століття в моду ввійшла об'ємна вишивка, яка найчастіше зустрічається на рамах дзеркал. На них зображували чоловіків і жінок в розкішних шатах, які вітають один одного або рослинні орнаменти. Об'ємна вишивка на тему Житіє Святої Есфірі - популярний сюжет в  англійській вишивці XVII століття. Есфір вважали зразком благочесті і сміливості, а також краси.

1.2 Різноманітність видів об'ємної вишивки

     Вже з назви цього виду рукоділля,  об'ємна вишивка,  стає зрозумілим її головна відмінність від всіх інших видів вишитих робіт. За допомогою спеціальної техніки, а також використовуючи різноманітні фактурні матеріали майстри художньої вишивки домагалися вражаючого відчуття об'ємності в своїх роботах. Вишита в цій техніці картина виглядала як жива.      Для досягнення подібного ефекту обраний сюжет розбивався на більш дрібні фрагменти, які відшивали окремо. Потім всі елементи прикріплялися до основної тканини з вишитим на ній фоном. Така об'ємна вишивка може виглядати незвичайно живий і реалістичною, послужити прикрасою шкатулки, сумочки або виступити в якості картини для декору інтер'єру.       Ця досить незвичайна вишивка цікава ще й тим, що для її виготовлення використовують найрізноманітніші шви, як машинні так і ручні шви. 

     В наші дні об'ємну вишивку за прикладом тривимірного простору часто називають "3D-вишивкою". На сьогодні відомо багато різновидів об’ємної вишивки. Основними її мотивами є квіти, популярні також пейзажі, натюрморти й орнаменти. Ця незвичайна вишивка може виконуватися з використанням комбінування найрізноманітніших технік і швів – від швів гладдю до голкового плетіння. Саме тому роботи, виготовлені в техніці об'ємної вишивки, часто стають справжніми витворами мистецтва. 

     Фігурки людей і тварин, дерева і квіти здаються справжніми, а готова вишивка виглядає, як жива картина. За бажанням об’ємну вишивку можна поєднувати з вишивкою стрічками і бісером. Для надання рельєфності окремим елементам використовують тонкий дріт, картон, прокладні матеріали. 

     Мистецтво вільної об’ємної вишивки доступне вишивальницямпочатківцям, оскільки тут не потрібно дотримуватись певних жорстких правил,  кожна майстриня може застосовувати в роботі над власним твором будь-які доступні їй способи і техніки вишивання, навіть придумати власні.      Легкість роботи в цій техніці дає можливість повністю реалізувати свій творчий задум і швидко побачити результат.

Усі напрямки цього чудового виду рукоділля можна умовно класифікувати наступним чином:

•              класична об’ємна вишивка stumpwork, 

•              вишивка стрічками, 

•              об’ємна вишивка бісером, 

•              об’ємна вишивка в бразильському стилі,

•              французька об’ємна вишивка, 

•              3D-вишивка на пластиковій канві 

•              інші види вишивки та змішання різних стилів об’ємної вишивки. Коротко розглянемо особливості технології виконання кожної з названих видів об’ємної вишивки.

     *Об'ємна вишивка в класичному стилі stumpwork іноді називається знімною аплікацією. Родзинка цієї вишивки в тому, що об’єм їй надають квіти на дротяній основі, вишиті двобічною художньою гладдю. В результаті виходять красиві та унікальні тривимірні композиції. (рис.1.2.1). Ця вишивальна техніка вимагає багато часу, вміння і терпіння. Особливість її полягає в тому, що усі об'ємні деталі виконуються окремо і для цього застосовується інша, додаткова тканина – бавовна або органза. Для роботи використовується м’який тонкий дріт, який прокладається по контуру пелюстки або листочка і прикріплюється до тканини невеликими поперечними стібками. Потім дріт щільно обшивають петельним швом або гладдєвим    валиком.     Після цього площу         пелюстки заповнюють двосторонньою тіньовою гладдю. Чим більше

кольорів і відтінків                              

використовується в роботі, тим        точніше      передаються нюанси квітів і зелені, й об'ємна       картина      стає

максимально реалістичною.                   Рис. 1.2.1

Вишиті деталі обережно вирізаються за допомогою маленьких ножиць. Дріт, закріплений по краю елементів, створює потрібну форму і об’єм. Коли всі об’ємні елементи вишиті і вирізані, їх збирають у квіти, закріплюючи на основній тканині, і оформлюють у композицію. Фон такої картини може бути виконаний різними способами. 

  *Об'ємна вишивка стрічками добре відома сучасним рукодільницям. Суть її полягає в тому, що по тканині вишивають не нитками, а стрічками різної ширини. (рис. 1.2.2)  Ця техніка вимагає володіння спеціальними прийомами виконання швів стрічками і розуміння, як саме необхідно закріпити стрічку, щоб композиція виглядала натурально. Для роботи знадобиться голка, що має велике широке вушко і тупий кінець. В

якості основи вишивки                        Рис. 1.2.2 стрічками не підійде дуже м’яка і тонка тканина, бо вона не витримає  ваги стрічок. Тканина основи має бути достатньо щільною й еластичною, щоб крізь неї легко проковзувала стрічка.

     Це нескладна і дуже барвиста вишивка, що дозволяє майстрині проявити свою фантазію, вишиваючи оригінальні малюнки. Стрічками вишиваються предмети інтер'єру, одяг, подушки, постільна білизна, шкатулки, косметички. Вишукана жива картина, вишита стрічками, так само буде прекрасним подарунком до будь-якого свята і чудовою прикрасою інтер'єру.

     У роботі можна використовувати не тільки атласні стрічки, підійдуть так само стрічки з оксамиту і органзи, чим більше різноманітних матеріалів буде використовуватися в вишивці, тим цікавіше і оригінальніше буде вишивати виріб. У вишивку стрічками можна додати різні декоративні елементи - намистинки, бісер, паєтки, якими можна вишити, наприклад, серцевину квіточки або крильця комах.

     *Об’ємна вишивка бісером від класичної техніки роботи відрізняється тим, що бісер підбирають не під розмір "клітинки" канви, а беруть крупніше і викладають його не рівномірно і гладко, а рельєфно, дуже щільно, створюючи оригінальну випуклу фактуру. У такій вишивці бісер різного розміру поєднують з бусинами, камінням, стеклярусом, рубкою, перлами тощо. При цьому бісером можуть зашиватись тільки певні елементи картини, а фон залишають не вишитим (якщо це тканина з принтом) або зашивають іншими техніками, наприклад, косим хрестиком. 

     Зазвичай в такій техніці вишиваються православні ікони або ризи до них. Стандартна канва для такого вишивання не підходить, так бісеринки лягають нерівно, в роботі краще використовувати однорідну тканину. Бісеринки прикріплюються швом напівхрест, поверх цих бісеринок прикріплюються наступні, утворюючи візерунок, який вишивається за спеціальною

схемою. При цьому основний фон залишається                                  Рис. 1.2.3 незашитим. (рис. 1.2.3)

     В техніці об’ємної вишивки бісером і камінням виконують в основному жіночі прикраси (кулони, кольє, браслети, сережки, брошки), заколки та обідки для волосся, оздоблювальні елементи одягу (знімні      комірці,      погони)       та      різні аксесуари.

(рис. 1.2.4)

Рис.1.2.4

     *Об’ємна вишивка в бразильському стилі. 

     Вона нескладна, проте дуже цікава у виконанні. Поєднує в собі велику кількість різноманітних декоративних швів, а також прийоми мереживоплетіння. В результаті виходять чудові квіткові композиції. Зародившись в Бразилії, ця техніка швидко набула популярності в інших країнах. У XXI столітті вона стає однією з найбільш популярних. Зазвичай бразильська вишивка активно поєднується з іншими техніками, особливо з гладдю. Наприклад, фон вишивається гладдю, а квіти – об'ємною технікою.

Така вишивка виконується з великої кількості елементів, що мають об'єм. Зовні бразильська вишивка виглядає як деяка оригінальна суміш фриволіте, рококо і румунських брид. Для її виконання використовуються поєднання різноманітних швів з обвиванням, гладдєвих, у прикріп, петельного, тамбурного,

стеблового, набірного швів та                              Рис. 1.2.5

їх модифікацій. Кожний із цих швів використовується для виконання конкретного елемента композиції, поєднання яких здійснює вражаючий ефект. (рис. 1.2.5)

Для цього рукоділля застосовуються лише спеціальні кручені нитки із штучного шовку різноманітних яскравих відтінків.

     *Французька об'ємна вишивка активно використовує різні вузлики, що особливо гарно виглядають у поєднанні зі стрічками. Зазвичай "французькі вузлики" використовують для створення квіткових бутонів: крупні вузлики використовують для вишивання бутонів і тичинок, дрібними вишивають квіти і суцвіття другого плану. Проте, є й інші способи застосування вузликів для створення вишиваної композиції. Так, останній тренд,

пов'язаний  із французькою                                    Рис. 1.2.6

вишивкою, – багатобарвна об'ємна вишивка. Суть цього прийому полягає в тому, що вузликами повністю вишивається вся картина. (рис. 1.2.6)

     *3D-вишивка на пластиковій канві – це ноу-хау у вишивці, що займає свою особливу нішу серед видів об’ємної вишивки. Тут об’єм створюється не за рахунок самої вишивки, а в результаті створення тривимірних виробів. Пластикова канва – це синтетичний сітчастий матеріал, який імітує структуру тканини для вишивки хрестиком. (рис.1.2.7) Такий матеріал має ряд переваг: добре тримає форму, гнучкий, краї не обсипаються, не боїться вологи, не потрібно прасувати і відпарювати, довговічний, для вишивання не потрібні п’яльця,

випускається у вигляді готових шаблонів,                       Рис.1.2.7  ідеально підходить для створення об’ємних будиночків, скриньок, футлярів, ялинкових прикрас, рамок для світлин та інших виробів, для яких потрібна жорстка основа. Такі вироби виглядають дуже оригінально і вишукано. Кожну деталь (грань) виробу виконують                       окремо, а потім з'єднують їх між собою за допомогою стібків "в стик". Вся робота виконується вручну. 

Вишивати можна в будь-якій техніці, проте       пластикова канва          передусім найкраще    підходить   для    вишивки лічильним хрестиком, а також косим стібком та гобеленовими швами. Нитки

для вишивання вибираються залежно від Рис.1.2.8 номера канви: для крупних клітин використовуються вовняні та акрилові нитки, для дрібних – бавовняне муліне. (рис.1.2.8)

     Отже, різновидів об’ємної вишивки багато. Оволодівши техніками об’ємного вишивання, можна створювати справжні витвори мистецтва. З окремих елементів можна компонувати будь-яку композицію, а також поєднувати між собою кілька вишивальних технік, змішувати стилі. Виготовляти задуманий виріб можна з використанням як машинних, так і ручних робіт. Основним принципом тут є творчий підхід у поєднанні з відчуттям гармонії.