Теоретичні засади виховання громадянських почуттів у дітей за В. Сухомлинським
Одним з пріоритетних напрямів сучасної освіти є виховання особистості на засадах загальнолюдських, національних і патріотичних цінностей [2].
Найбільш значущою цінністю громадянського суспільства, важливим фактором розвитку правової, демократичної держави, атрибутом її життєздатності, символом мужності українського народу є патріотизм [5].
В контексті ситуації сьогодення, особливої актуальності набуває концепція В. Сухомлинського. Неодноразово, у своїх роботах педагог стверджував, що «…в житті людини має бути щось найголовніше, що стоїть вище від усіх повсякденних турбот, тривог, пристрастей». І далі: «Ставлення до ідеї Батьківщини як до священного й найдорожчого облагороджує всі людські почуття, зближує, ріднить людей, очищає душі від усього, що принижує гідність» [6].
В. Сухомлинський чітко визначає теоретичні засади виховання громадянських почуттів дітей:
– це, передусім, створення дитиною радостей для інших людей і переживання особистого щастя й гордості у зв'язку з цим;
– по-друге, творення й збереження краси в усіх її багатогранних проявах;
– по-третє, громадянське ідеологічне багатство діяльності дитини в колективі, взаємовідносини між дітьми й іншими, позашкільними колективами;
– по-четверте, культивування й розвиток співчуття, жалості (не біймося цього слова й тих благородних почуттів, які воно несе!) до всього живого й красивого, розвиток сердечної чуйності до прекрасного в природі;
– по-п'яте, розвиток високої інтелектуальної культури – думок, почуттів, переживань, що хвилюють душу людини, коли вона пізнає навколишній світ, минуле й сучасне людства, матеріальні й духовні багатства Вітчизни, душу свого народу, цінності мистецтва, особливо сучасної літератури [4].
Майстерність виховання, на його думку, і полягає в тому, щоб громадянське, патріотичне життя починалося для людини з малих років.
Щоб виховати морально стійку особистість, треба виховувати в дітях «почуття обов’язку людини перед людиною, перед суспільством, перед Батьківщиною. Обов’язок батька і матері перед дітьми, обов’язок дітей перед батьками. Обов’язок особи перед колективом, обов’язок перед вищими моральними принципами» [3].
Отже, саме життя ставить завдання – виховувати дітей як громадян, які люблять свою Батьківщину – Україну, свій народ, мають національну самосвідомість, гуманістичну мораль, знають свої права і свободи, вміють ними керуватися у своїй життєдіяльності [6].
Виховання маленьких громадян повинно бути спрямоване, насамперед, на розвиток їхніх гуманістичних почуттів, формування національних та загальнолюдських цінностей, доброти, уваги, щиросердя, совісті, чесності, правдивості, гідності, любові і поваги до родини. Також значне місце у змісті громадянського виховання має відводитися формуванню культури поведінки дітей. Очевидно, що в цьому віці усі моральні якості особистості перебувають у своєму моральному становленні – втім, усі вони беруть початок саме на дошкільному етапі життя [1].
Література
1. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманнойпедагогике. / Ш. А. Амонашвили // – М.: Изд. ДомШалвыАмонашвили, 1996. – 494 с.
2. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети: Пособие для воспитателядетскогосада. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 143 с.
3. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19/page6.
4. Маркіна С. Формування моральних цінностей у молодших школярів на основі педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського / Світлана Маркіна // Початкова школа. – 2014. – № 9. – 65 с.
5. Программа розвитку дітей старшого дошкільного віку (6 років) "Впевнений старт". – К. : 2010. – 37с
6. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. – К. : Вид. «Акта», 2012. – 537 с.