ТЕРМОЛОІЧНІ СЛОВНИКИ

Словник термінів з інформатики

Алгоритм – чітко задана послідовність кроків, які мають бути виконані для розв’язання завдання.

Адміністратори - люди, які мають найвищий рівень доступу на всьому форумі. Вони можуть змінювати будь-які налаштування форуму, змінювати рівні користувачів, забороняти певним учасникам відвідувати форум, створювати групи користувачів, призначати модераторів та інше. Також вони мають повні модераторські права у всіх форумах.

Архіватор – це програма, що здійснює упакування одного і більш файлів в архів або серію архівів, для зручності переносу або збереження, а також розпакування архівів. Більшість архиваторів використовують стиснення без втрат для зменшення розміру архіву. Найпростіші архіватори просто послідовно поєднують вміст файлів в архів. Стиснення даних, як правило, відбувається значно повільніше, ніж зворотна операція. Характеристики архіваторів:1) за ступенем стиснення; 2) по швидкості стиснення. Характеристики архіваторів - зворотньо залежні величини. Тобто, чим більша швидкість стиснення, тим менша ступінь стиснення, і навпаки. Знаходження для будь-якого вхідного файлу програми найменш можливого розміру є алгоритмічно нерозв’язною задачею, тому “ідеальний” архіватор неможливий.

Домен Windows – це група комп'ютерів однієї мережі, що мають єдиний центр (який називається контролером домена), що використовує єдину базу користувачів (тобто облікові записи знаходяться не на кожному окремо комп'ютері, а на контролері домена, т.зв. мережний вхід у систему), єдину групову і локальну політику, єдині параметри безпеки (стосовно до томів з файловою системою NTFS), обмеження часу роботи облікового запису та інші параметри, що значно спрощують роботу системного адміністратора організації, якщо в ній експлуатується велике число комп'ютерів.

Ергономіка, ергономія (від грец. Έργον – робота і νόμος – закон) - Наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психичні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці. 

Тренаж (від англ. train – виховувати, навчати) - Тренування, а також комплекс вправ для тренування в чому-небудь.

Тренажер (від тренаж) - Моделюючий пристрій для опрацювання робочих навичків або тренування льотчиків і космонавтів.

Способи задання алгоритмів - словесний опис послідовності обчислень; аналітичний (у вигляді формул); графічний (у вигляді схем і діаграм); псевдокод; запис алгоритмічною мовою.

Властивості алгоритмів – визначеність, дискретність, масовість, результативність, зрозумілість.

Лінійні алгоритми – це такі алгоритми, в яких обчислювальний процес проходить лише в одному напрямку.

Розгалужені алгоритми – це такі алгоритми, в яких обчислювальний процес проходить по одній з гілок, в залежності від виконання або невиконання певної умови.

Циклічні алгоритми – це такі алгоритми, в яких обчислювальний процес проходить багаторазово в одній формулі при різних значеннях змінних величин.

Циклічні алгоритми розрізняють таким чином: цикл з передумовою; цикл з постумовою; цикл з параметром.

У циклі з передумовою спочатку перевіряється умова (звідси і назва — цикл з передумовою) і, якщо умова виконується, то здійснюється дія. Потім знову перевіряється умова і т. д. Виконання циклу припиняється, коли умова перестає виконуватися. Для цього необхідно, щоб дія в циклі впливала на зміну умови. Інакше відбудеться “зациклювання” — нескінченне виконання циклу. Воно є ціновою помилкою в разі використання циклів.

Цикл із постумовою виконується аналогічно, але умова перевіряється після виконання дії (тому цикл і називається з постумовою). Повторення дії відбувається тоді, коли умова не виконується. Дія в циклі з постумовою виконується завжди хоча б один раз, а з передумовою може не виконуватися жодного разу, якщо із самого початку умова не виконується.

Цикл із параметром будується на підставі одного з перших двох видів циклів.

Інформатика - це наука, яка вивчає закони i методи накопичення, опрацювання i передачi iнформацiї в природних, технiчних i соцiальних системах з використанням комп’ютерної техніки.

Iнформацiя - це данi про явища, процеси та предмети навколишнього середовища.

Інсталяція - це процес установки програмного забезпечення на комп’ютер користувача. Виконується особливою програмою (пакетним менеджером), що є присутнім в операційній системі (наприклад, RPM і APT у Linux, Windows Installer уMicrosoft Windows), або ж певним засобом установки, який входить до складу самого програмного забезпечення. В операційній системі GNU дуже поширене використання системи GNU toolchain і її аналогів для компіляції програмного забезпечення безпосередньо перед установкою.

Internet — це мережа комп’ютерів та комп’ютерних мереж. Internet — це джерело інформації, яка постійно змінюється та розширюється. З часу створення в 60-х роках кількість комп’ютерів, підключених до Internet, неухильно зростає, і тепер "павутина" використовується мільйонами людей як у комерційних і державних організаціях, так і індивідуально. Головною ознакою Internet є використання протоколу TCP/IP.

Комп’ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів і периферійного обладнання, об'єднаних між собою каналами передачі даних.

Обчислювальна мережа — це складний комплекс взаємозалежних програмних і апаратних компонентів, що узгоджено функціонують.

ЛОМ (локальна обчислювальна мережа) - це сукупність комп'ютерів, кабелів, мережевих адаптерів, що працюють під управлінням мережевої операційної системи і прикладного програмного забезпечення. Для мережевої комп'ютерної системи часто використовується абревіатура NOS (Network Operating System).

Робоча група (або просто група) - спеціально створені об'єднання користувачів за рівнем доступу, інтересами і т.д. Кожен учасник може належати до кількох груп, а кожна група може мати власні рівні доступу. Це дозволяє легше надавати модераторські права чи обмежувати доступ до певних форумів.

Модератори - люди, які постійно стежать за дотриманням порядку на форумах. Вони мають права редагувати, знищувати повідомлення, блокувати, розблоковувати, переносити, розділяти теми та виконувати інші привілегійовані функції у певних форумах.

Кібернетика - це наука про загальні закони керування множиною взаємозв'язаних об'єктів, кожний з яких здатен сприймати, запам'ятовувати й переробляти інформацію.

Повідомлення – це різні форми подання якої-небудь інформації.

Програма - план дiй, який пiдлягає виконанню певним виконавцем.

Програмування – це розробка програм для різних обчислювальних і керуючих пристроїв.

Сутність програмування - це здатність перетворювати відомі можливості комп’ютера в нову функцію або продукт.

Програміст - це висококваліфікований спеціаліст, який створює комп’ютерні програми.

Модель - це сукупність найважливіших властивостей об'єкта, процесу, явища, яка визначається метою її створення і може мати різні форми вираження. 

Моделювання – це процес створення і дослідження моделі.

Матеріальна модель - це реальна, фізично існуюча модель, тобто така, яку можна побачити та поторкати.

Нематеріальна модель - описує властивості оригінала, тобто є сукупністю певної інформації.

Інтерфейс – це прості та зручні засоби взаємозв’язку між користувачем та програмою.

Інформаційна модель – це модель, що описує інформаційні процеси, або модель, що містить інформацію про властивості й стан об’єктів, процесів, явищ.

Комп’ютерна модель – це модель, реалізована за допомогою програмних засобів.

Криптографія – наука про способи перетворення інформації (шифрування) з метою її захисту.

Криптоаналіз – це розкриття шифрів.

Підпрограма – це відносно невелика завершена програма, яка призначена для вирішення підзадачі (виконання деяких конкретних дій) та оформлена за певними правилами, які роблять її текст незалежним від інших частин програми.

Структурне програмування – це такий метод програмування, який забезпечує створення програми, структура якої зрозуміла і нерозривно пов’язана із структурою задачі, що вирішується. Для реалізації структурного підходу в програмуванні введено поняття підпрограми. Однією з переваг структурного програмування при складанні алгоритму є можливість спадного програмування.

Спадне програмування – це проектування й розробка додатків (програм) зверху донизу. Тобто, спершу виділяється декілька підпрограм, які вирішують самі глобальні задачі (наприклад, ініціалізація даних, основна частина, виведення результатів), потім кожен з цих модулів деталізується на більш низькому рівні, розбиваючись в свою чергу на певне число інших підпрограм, і так відбувається до того моменту, коли задача буде реалізована.

Оператор – це граматична конструкцiя, визначення якої уточнюється конкретною мовою програмування.

Операнд - це аргумент операцiї.

Масив - це структурний тип даних, який складається з фіксованого числа елементів одного і того ж типу.

Одномірний масив – це лінійно впорядкована сукупність елементів одного і того ж типу.

Двомірні масиви можна розглядати як таблицю, яка складається з m-рядків і n-стовпчиків.

Рядок — це послідовність символів кодової таблиці ЕОМ. При використанні у виразах рядок охоплюється з двох сторін апострофами. Кількість символів в рядку (максимальна довжина рядка) може змінюватися від 0 до 255.

Величина (дані) – це об’єкт, із яким асоціюється певна множина значень.

Величина (з точки зору програмування) – це дані, якими оперує програма і яким потрібно відвести місце в пам’яті комп’ютера.

Величина (з точки зору алгоритмізації) – це дані, які оброляються алгоритмом.

У програмуванні розрізняють: постійні величини або константи (значення не змінюється в ході виконання програми) і змінні величини (набувають різних значень під час обчислень). Постійні величини, як правило, зазначаються в описі.

Величини (дані) характеризуються: ім’ям, типом, значенням.

Ім’я величини – це її позначення, що називається ідентифікатором (від слова“identify” – пізнавати, ототожнювати). Ідентифікаторами можуть бути окремі символи (наприклад a, b, c, r, y, h) або послідовності (наприклад, a1, k17s, asd_17 тощо). Першим символом в ідентифікаторі повинна бути бути буква.

Тип даних - це спосіб збереження і подання даних у комп’ютерній системі, який задає певний формат або розмір вмісту змінної. Тип величин визначається значеннями, яких вона набуває, й операціями, які можна над нею виконувати.

Значення змінної величини – це дані, які зберігаються й обробляються певною мовою програмування. Спосіб збереження та оброблення даних залежить від того, до якого типу вони належать.

Макрос – це записана під певним іменем послідовність дій (або команд). Записаний макрос можна викликати із основного меню при допомозі кнопки на панелі інструментів або на робочій області, а також комбінації клавіш. Макрос, як правило, записується на мові програмування Visual Basic for Applications. Текст макроса можна викликати для редактування.

Події - повідомлення, що розсилаються об’єктом передплатникам (різним елементам програм) при певній зміні стану об’єкта.

Хакери – це народ, який вламується в систему заради забави, не роблячи при цьому відчутної шкоди комп’ютерам. Хакери вриваються в систему, оглядаються, і потім пробують зламати навіть більш безпечну систему. Вони не роблять прибуток з хакінга.

Кракери – це так звані погані хакери. Ці люди нападають на систему й знищують цінні дані або крадуть програмне забезпечення з метою його подальшого платного поширення.

Фрикери – це народ, який займається хакінгом на телефонних лініях з метою одержання безкоштовної телефонної розмови з будь-якою точкою світу.

Шум - це невпорядковані коливання різної фізичної природи, які відрізняються складністю тимчасової і спекторальної структури. Під акустичним шумом розуміютьрізного роду небажані перешкоди сприйняттю мовлення, музики і т.д. Джерелами акустичного шуму можуть бути будь-які коливання у твердих, рідких і газоподібних середовищах. Основні джерела шуму - різні двигуни і механізми. Радіовекторні шуми - це випадкові коливання струмів і напруг в радіоелектронних пристроях. Досить часто шум являє собою суміш випадкових і періодичних коливань. В ряді випадків шумометр використовують як джерело інформації. Наприклад, у військово-морській техніці по шуму, який створюється на ходу підводними човнами і надводними кораблями, їх знаходять і переміщують, в радіоастрономії по шуму в певних діапазонах частот досліджують радіовипромінення зірок. Шумоподібні сигнали застосовуються в радіо й акустичній техніці для різноманітних вимірювань.

Форматування – це процес розбивки диска на сектори і доріжки засобами операційної системи. У процесі форматування створеним доріжкам і секторам присвоюються номери. Якщо при форматуванні на поверхні диска виявляються дефектні місця, то на них буде поставлена певна електронна мітка, і на них надалі інформація не записуватиметься.

Фрагментація — це явище, при якому в процесі вилучення і перезапису файлів через деякий час на диску утворюється багато порожніх кластерів, а також багато файлів, записаних в кластерах на різних ділянках диска. Це сильно уповільнює пошук/завантаження файлів і призводить до додаткового спрацювання дисководу.

Дефрагментація — це оптимізація дискового простору, упорядкування кластерів, які належать одному файлу.

Кластер — це група логічно послідовних секторів на диску. Практично всі файли на диску зберігаються у вигляді ланцюжків кластерів.

термінологічний словник з інформатики

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адміністрування — поняття, що поширюється на управління державними установами або використовується з метою визначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

Аналітичні методи обґрунтування управлінських рішень — методи, що встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) та її результатами (прийнятим рішенням).

Аудит — незалежна формальна верифікація фінансових звітів і операційних видів діяльності організації.

Баланс — фінансовий документ, в якому кошти організації (у грошовій формі) згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джерелами надходження.

Бюджетування — процес розподілу фінансових ресурсів організації між окремими її підрозділами.

Бюджети — плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів між окремими видами діяльності та підрозділами організації.

Вертикальний поділ праці — відокремлення роботи з координації дій від власне дій, що координуються.

Відправник — особа, котра генерує інформацію, призначену для передачі.

Висхідні комунікації — передача інформації з нижчих рівнів управління на вищі.

Винагородження — широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини.

Влада — можливість впливати на поведінку інших людей.

Встановлення діапазону контролю — визначення чисельності працівників, безпосередньо підлеглих певному менеджерові.

Гігієнічні фактори — фактори, що викликають незадоволення в процесі роботи і здійснюють демотивуючий вплив.

Глобальна мета — уявлення про суспільне призначення організації.

Горизонтальні комунікації — обмін інформацією між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу.

Горизонтальний поділ праці — поділ загальної роботи в організації на її складові.

Декодування — перекладання отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для отримувача.

Делегування повноважень — процес передачі керівником частини своєї роботи та необхідних для її виконання повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.

Діагональні комунікації — комунікації, що перехрещують функції і рівні управління організації, проходять через них.

Департамепталізація — групування робіт та видів діяльності в певні блоки (групи, відділи, сектори, цехи виробництва тощо).

Довготермінові плани — плани, розраховані на перспективу 3—5 років, враховують зміни в зовнішньому середовищі організації та її вчасну реакцію на них.

Експертна влада — форма особистої влади, що виникає внаслідок визнання послідовником того, що лідер володіє недосяжними для нього спеціальними знаннями, навиками, вміннями, досвідом.

Еталонна влада — форма особистої влади, яка виникає у зв'язку з бажанням послідовників бути схожими на лідера, котрий володіє надзвичайно привабливими для них особистими якостями, вміннями або іншими характеристиками.

Ефективність — оптимальне співвідношення (сполучення) виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоспроможності та розвитку організації.

Ефективність організаційна — рівень виконання завдань організацією.

Завдання — плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі, які не можна тлумачити двозначно.

Задоволеність — рівень задоволення організацією потреб своїх працівників.

Залежність — ситуація, коли одна особа змушена діяти так, як того бажає інша.

Зворотний зв'язок — процес передачі повідомлення у зворотному напрямі: від одержувача до відправника.

Змішані стратегії — стратегії, що визначають рішення гри шляхом використання кількох чистих стратегій.

Ірраціональна модель прийняття рішення — модель, за якою рішення приймають без дослідження альтернатив.

Керування — поняття, що поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

Класична модель прийняття рішення — модель, за якою особа, котра приймає рішення, повинна бути абсолютно об'єктивною і логічною, мати чітку мету, всі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Композиційний підхід до ефективності управління — підхід, що ґрунтується на визначенні ступеня впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.

Комунікації — процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

Координація робіт — процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.

Контроль — процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають.

Критерій актуальності інформації — критерій, що визначає відповідність інформації до об'єктивних інформаційних потреб.

Критерій комунікативності інформації — критерій, що визначає властивістю інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована.

Критерій лаконічності інформації — критерій, що характеризує стислість та чіткість викладення інформації (досягається за допомогою високої згорнутості інформації без втрати ЇЇ необхідної повноти).

Критерій несуперечливості інформації — критерій, що означає, що окремі частини однієї й тієї самої інформації не мають суперечити одна одній.

Критерій переконливості інформації — критерій, що визначає доведеність інформації, яка примушує вірити в її достовірність.

Критерій повноти інформації — критерій, що визначає наявність відомостей, включаючи суперечливі, необхідних та достатніх для прийняття рішення.

Критерій своєчасності інформації — критерій, що передбачає здатність задовольняти інформаційну потребу в прийнятний для виконання термін.

Лідерство — здатність впливати на окремі особи та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Ліквідність — здатність організації своєчасно сплачувати боргові зобов'язання за рахунок власних активів, тобто конвертувати свої активи в готівку для розрахунків за боргами.

Менеджер — людина, яка займає постійну керуючу посаду, має повноваження і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.

Менеджмент — поняття, що використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).

Метод "дерево рішень" — метод обґрунтування управлінських рішень, що застосовується у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто для прийняття послідовних рішень.

Метод "платіжна матриця" — метод оцінювання кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

Методи математичного програмування — методи розв'язання екстремальних задач з кількома змінними.

Методи теорії ігор — методи, що використовуються з метою обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком свідомих дій розумного супротивника.

Методи теорії статистичних рішень — методи, що застосовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є результатом дії об'єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер.

Мистецтво управління — вміння менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до особливостей власного характеру, особливостей підлеглих та відповідної сфери бізнесу.

Місія організації — уявлення про призначення організації з погляду самої організації.

Множинний підхід до оцінювання ефективності управління — спроба оцінити ефективність управління шляхом синтетичних (узагальнювальних) показників, за допомогою яких охоплюються найважливіші аспекти управлінської діяльності конкретної організації.

Мотивація — процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.

Невербальна комунікація — обмів інформацією, що здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи).

Неформальна організація — система взаємозв'язків між співробітниками організації, що виникають і розвиваються спонтанно (не санкціоновано).

Низхідні комунікації—передача інформації з вищих рівнів управління на нижчі.

"Обмежена раціональність" — поняття, що означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди є рішення краще, ніж прийняте).

Одержувач — особа, для якої призначена інформація, що передається.

Оперативні плани — плани, в яких стратегія деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо змісту, виконавців та способів виконання певних дій.

Організаційна культура - сукупність цінностей, пріоритетів, неписаних правил, що впливають на ведення справ організацією та в організації.

Організація — група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей.

Орієнтири — плани, що мають характер напряму дій і не прив'язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто надають у певних межах свободу дій.

Основне завдання теорії ігор — визначення стратегії, застосування якої гарантує кожному гравцю оптимальний виграш, тобто стратегію, відхилення від якої може тільки зменшити виграш.

Особиста влада — влада, що виникає завдяки привабливості особистості індивіда (професіоналізм, чесність, ініціативність тощо).

Перешкоди ("шуми") — усе, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення.

Поведінкова модель прийняття рішення — модель, що враховує вплив сукупності численних обмежувальних і суб'єктивних факторів на процес прийняття рішень.

Поведінковий (багатопараметричний) підхід до визначення ефективності — погляд на ефективність діяльності організації з погляду задоволення інтересів усіх працівників та їх груп, що беруть участь у діяльності організації.

Повноваження — формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.

Повноваження лінійні — повноваження, що передаються від начальника безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим.

Повноваження посадові — формально санкціоноване організацією право керівника впливати на поведінку підлеглих.

Повноваження функціональні — повноваження, що дають змогу особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.

Повноваження штабні — повноваження, що передаються особам, котрі здійснюють консультативні, обслуговувальні функції стосовно лінійних керівників.

Політика — загальне керівництво для дій та прийняття рішень, своєрідний "кодекс законів організації", що визначає, в якому напрямі діяти.

Поняття "досягнення задоволеності** — стан, коли страх менеджера щодо прийняття не найкращого рішення пересилює намагання досягти оптимального рішення. Задоволеність досягається за умов вибору рішення, що є достатньо добрим за певних умов.

Потреба — особливий стан психіки індивіда, відчуття нестачі (браку) чогось, відображення невідповідності між внутрішнім станом і зовнішніми умовами.

Потреби в належності — потреби об'єднуватися з іншими людьми (належність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо).

Потреби в повазі — потреби в задоволенні самолюбства людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції, визнання іншими людьми).

Потреби в самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, у розвитку як особистості.

Потреби в успіху — потреби в перевищенні встановлених стандартів діяльності.

Потреби у владі — потреби впливати на поведінку інших людей.

Потреби фізіологічні — потреби, що пов'язані із забезпеченням фізичного виживання людини (потреби в їжі, житлі, родині тощо).

Прийняття рішення (загальне визначення) — процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується шляхом вибору рішення, тобто вибору дії, спрямованої на усунення проблемної ситуації.

Програми — плани, які охоплюють достатньо велику кількість дій, що не повторюються в майбутньому.

Процесний підхід до управління — система поглядів на менеджмент, що розглядає управління як серію взаємопов'язаних дій (функцій управління), котрі реалізуються у певній послідовності.

Результативність — наслідок того, що робляться потрібні речі.

Результативність управління — цільова спрямованість системи управління організацією на створення потрібних, корисних речей, що можуть задовольняти певні потреби, забезпечити досягнення кінцевих результатів, адекватних поставленим цілям.

Розподіл ресурсів — спосіб розподілу обмежених ресурсів організації між окремими підрозділами. Пропорції розподілу ресурсів визначаються вибором сфери стратегії.

Синергія — ефект цілісності, можливість отримання додаткового ефекту шляхом інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх елементів стратегії.

Системний підхід до визначення ефективності — погляд на ефективність діяльності організації, що передбачає визначення основних елементів в організації (входи — процес — виходи) та необхідність її адаптації до умов системи вищого рівня, частиною якої вона є (зовнішнього середовища).

Системний підхід до управління — система поглядів на менеджмент, що розглядає організацію як систему в єдності частин, з яких вона складається, та зв'язків з її зовнішнім середовищем.

Ситуаційний підхід до управління — система поглядів на менеджмент, що визнає подібність загальних процесів управління та специфічність прийомів управління, вибір яких залежить від конкретної ситуації.

Сітьове планування та управління (СПУ) — система специфічних методів планування й управління процесами розробки (реалізації) проектів шляхом застосування сітьових графіків.

"Соціальна людина" — співробітник організації, поведінка якого орієнтована на колектив і формується під впливом стосунків з іншими працівниками та групових норм, на відміну від "раціональної людини", поведінку якої визначають особисті економічні інтереси.

Спонукання — потреба, усвідомлена з погляду потреби здійснення конкретних цілеспрямованих дій.

Статистичні методи обґрунтування управлінських рішень — методи, що ґрунтуються на збиранні й обробці статистичних матеріалів та врахуванні випадкових впливів і відхилень.

Стиль керівництва — манера поведінки керівника стосовно підлеглих, за допомогою якої здійснюється вплив на працівників організації.

Стратегія — генеральна довготермінова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей.

Схема організаційної структури управління — відображення структурних взаємозв'язків основних рівнів та підрозділів організації, їх підпорядкованості.

Традиційна влада — форма легітимної влади, що виникає внаслідок визнання підлеглим права керівника віддавати накази і свого обов'язку йому підкорятися.

"Універсальні принципи управління" — сукупність визначених А. Файолем основних, фундаментальних положень, норм і правил, що відображають вимоги до управлінської діяльності та якими слід керуватися менеджерам у практичній роботі.

Управління — найзагальніше поняття, що поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів (технічні, господарські, суспільні та державні системи тощо).

Управлінське рішення — первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації шляхом взаємозв'язку формальних і неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Формалізація — ознайомлення нового працівника у процесі прийняття в організацію з характеристикою його роботи в письмовому вигляді.

Функціональний підхід до оцінювання ефективності управління — погляд на ефективність управління з позиції організації праці та функціонування управлінського персоналу, тобто результатів і витрат самої управлінської системи.

Центр витрат — підрозділ організації, керівник якого контролює потоки витрат (відділ досліджень і розробок, відділ заробітної плати тощо).

Центр доходів — підрозділ організації, бюджет якого формується на отримуваних доходах або групових надходженнях (відділ збуту та реалізації послуг тощо).

Центр інвестицій — підрозділ організації, бюджет якого розраховується на підставі вартостей активів, що використовуються для досягнення заданого рівня прибутку.

Цільовий підхід до визначення ефективності — погляд на ефективність діяльності організації з позиції досягнення мети як критерію для оцінювання ефективності.

Цикл менеджменту — процес виконання функцій менеджменту в певній послідовності (планування — організація — мотивація — контроль).

Школа людських відносин — система поглядів на менеджмент, що досліджувала переважно проблеми індивідуальної психології працівників організації.

Школа науки управління (кількісний підхід) — система поглядів на менеджмент, що розглядали управління як систему математичних моделей і процесів. У центрі уваги цієї школи перебуває математична модель, за допомогою якої управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв'язків.

Школа наукового управління — система поглядів на менеджмент, що спрямовані на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці (Ф. Тейлор, Ф. Гільберт та Л. Плбрет, Г. Форд, Г. Гант).

Школа організаційної поведінки — система поглядів на менеджмент, що концентрували увагу на вивченні типів групової поведінки, розумінні організації як складного соціального організму, який перебуває під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо.

Якісні методи обґрунтування управлінських рішень — методи, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню.

Перелік уживаних скорочень

АОП – аспектно-орієнтоване програмування

АРМ – автоматизоване робоче місце

Архіт. – архітектурний

Астр. – астрономічний

АЦП – аналого-цифровий перетворювач

БГД – база географічних даних (геоданих)

БД – база даних

БЗ – база знань

Буд. – будівельний

Букв. – буквально

Бізн. – бізнес

Веб – World Wide Web

ВебТ – Веб-технології

ВІС – велика інтегральна схема

ВМ – віртуальна машина

ВС – військова справа

Геогр. – географія

Геод. – геодезія

Геол. – геологія

Геом. – геометрія

Геофіз. – геофізика

ГІК – графічний інтерфейс користувача

ГІС – географічні інформаційні системи

ГОМ–глобальна обчислювальна мережа

(Інтернет)

Грам. – граматичний

ДДЗ – дані дистанційного зондування

ДЗ – дистанційне зондування

ДЗЗ – дистанційне зондування Землі

Див. – дивись

Екол. – екологічний

Ел. техн. –електротехнічний

Елн. – електроніка

ЕМВ – електромагнітне випромінювання

ЕОМ – електронно-обчислювальна машина

ЕПТ – електронно-променева трубка

ЕС – експертна система

ЕТ – електронні таблиці

Жарг. – жаргон

Заг. – загальновживане

Зв. – зветься

ЗІ – захист інформації

Зм. – зменшувальне

ЗП – запам’ятовуючий пристрій

ІКТ – інформаційно-комп’ютерні технології

ІС – інтегральна схема

ІСР – інтегроване середовище розробки

ІТ – інформаційні технології

ІЧ – інфрачервоний

КА – космічний апарат

КГА – комп’ютерна графіка і анімація

Кгр. – картографія

Кіб. – кібернетика

Комп. – комп’ютерний

КОП – компонентно-орієнтоване

програмування

КПК – кишеньковий персональний

комп’ютер

Кресл. – креслення

КТ – комп’ютерна телефонія

ЛА – літальний апарат

Ландш. – ландшафтоведення

Лінгв. – лінгвістика

Літ. – літературний

Лог. – логіка, логічний

ЛОМ – локальна обчислювальна мережа

Матем. – математичний

МВР – мова високого рівня

Мед. – медичний

Мет. – металургія

Метеорол. – метеорологія

Механ. – механіка

МЗ – мобільний зв’язок

Міжн. – міжнародний

МКС – модель клієнт/сервер

ММ – мультимедіа

МНК – метод найменших квадратів

Мод. прогр. – модульное программирование

МП – мікропроцесор

МПД – мережа передачі даних

МПР – методи прийняття рішень

Муз. – музичний

Науч. – науковий

Нац. – національний

НВС – настільна видавнича система

НГМД – накопичувач на гнучких магнітних

дисках

Нейронн. мер. – нейронні мережі

НЖМД – накопичувач на жорстких

магнітних дисках

НМС – накопичувач на магнітній стрічці

Обч. мет. – обчислювальні методи

ОЗа – офісні застосування

ОЗо – обробка зображень

ОЗП – оперативний запам’ятовуючий

пристрій

ОО – об’єктно-орієнтовний

ООМП – об’єктно-орієнтовна мова

(програмування)

ООП – об’єктно-орієнтоване програмування

оп/с – операцій в секунду

ОПР – особа, що приймає рішення6

ОС – операційна система

Осв. – освіта

ОТ – обчислювальна техніка

ПЗ – програмне забезпечення

ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій

ПК – персональний комп’ютер

Полігр. – поліграфія

Порівн. – порівняйте

ППЗП – програмований ПЗП

Проф. – професійний

Прогр. – програмування

Психол. – психологія

РБД – реляційні бази даних

РК – рідкокристалічний

РКІ – рідкокристалічний індикатор

СА – системний аналіз

САПР – система автоматизованого

              проектування

син. – синонім

Сист. прогр. – системне програмування

СКВ – середньо квадратичне відхилення

Скор. – скорочення

Соціол. – соціологічний

Спец. – спеціальний

Стат. – статистичний

СУБД – система управління базами даних

СШІ – системи штучного інтелекту

ТБ – телебачення

Техніч. – технічний

Типогр. – типографська справа

Топогр. – топографічний

ТУ – теорія управління

Фгр. – фотограмметрія

Фіз. – фізичний

Філол. – філологічний

Філос. – філософія

Хім. – хімічний

ЦВ – цифрове відео

ЦОС – цифрова обробка сигналів

ЦП – центральній процесор

ЧМ – чисельні методи

ШІ – штучний інтелект

шт. – штат, штука

Юридич. – юридичний

В словнику застосовується скорочення слів,  які позначають державну,  мовну,

географічну або національну приналежність. Наприклад: «англ.»  – англійський, «лат.»  –

латинський, «грец.» – грецький та ін.

Англійський алфавіт

Aa

Hh

Oo

Vv

Bb

Ii

Pp

Ww

Cc

Jj

Qq

Xx

Dd

Kk

Rr

Yy

Ee

Ll

Ss

Zz

Ff

Mm

Tt

Gg

Nn

Uu

Український алфавіт

Аа

Жж

Лл

Тт

Щщ

Бб

Зз

Мм

Уу

Юю

Вв

Ии

Нн

Фф

Яя

Гг

Іі

Оо

Хх

Ьь

Дд

Її

Пп

Цц

Ее

Йй

Рр

Чч

Єє

Кк

Сс

Шш

ТЕРМОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Термінологічний словник

Автоматизована інформаційна технологія (АІТ) — системно організована для розв’язання задач управління сукупність методів і засобів реалізації операцій збору, реєстрації, передавання, нагромадження, пошуку, оброблення та захисту інформації на базі застосування сучасного програмного забезпечення, використовуючи засоби обчислювальної техніки та зв’язку, а також засоби, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) — проблемно орієнтований апаратно-програмний комплекс, що об’єднує апаратні, програмні та інформаційні засоби для розв’язання задач користувача (спеціаліста з управління виробництвом) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.

Алгоритм — це кінцева сукупність правил дій, що виконуються в певному порядку для розв’язування задачі.

Амортизаційні відрахування — це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших ОЗ.

Амортизація ОЗ та нематеріальних активів — витрати, що входять у витрати виробництва та собівартість продукції.

База даних (БД) — це спеціальним чином організоване зберігання інформаційних ресурсів у вигляді інтегрованої сукупності файлів, що забезпечує зручну взаємодію між ними та швидкий доступ до даних.

Банк даних (БнД) — це автоматизована система, сукупність інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує зберігання, нагромадження, оновлення, пошук і видання даних.

Бартерна угода — товарообмінна операція, що передбачає передання права власності на товари без платежу за участю грошових коштів (тобто натуральний обмін).

Безготівкові розрахунки — розрахунки, що здійснюються за такими формами: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями тощо.

Блок-схема — це форма представлення алгоритму, система блоків, пов’язаних стрілками. Конфігурація блоку вказує на тип дії, стрілки — на послідовність її виконання.

Бухгалтерська звітність — це система узагальнених показників, що характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік) і формуються шляхом підрахунку, групування та спеціального оброблення даних поточного бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський баланс — документ, що характеризує фінансовий стан підприємства на звітну дату. За його допомогою визначають склад і структуру майна підприємства, ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов’язань, стан і динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості.

Вексель — письмове боргове зобов’язання, що забезпечує його власнику право вимагати після настання терміну оплати обумовленої в ньому грошової суми. Платить за векселем той, хто його видав або дав згоду на оплату (акцентував).

Виписка банку — це банківський документ, що характеризує стан розрахункового рахунка підприємства та на основі якого останнє веде бухгалтерський облік операцій за розрахунковим рахунком.

Витрати (матеріальні) — спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які означають попередню працю (сировина, матеріали, паливо тощо) й засоби праці (будівлі, споруди, машини та устаткування) у формі амортизації, що переносять свою вартість на заново створений продукт.

Готова продукція(ГП) — продукція, повністю закінчена обробленням на даному підприємстві (яка пройшла технічні випробування), прийнята контролем, не вимагає подальшого оброблення на цьому підприєм­стві та передана на склад. До ГП належать виконані певні роботи для інших підприємств або надані їм послуги.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми за трудові досягнення й винахідництво та за особливі умови праці.

Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціаль­но-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.

Експертна система — система штучного інтелекту, що одержує, нагромаджує та коректує знання з певної предметної сфери (зібрані в основному експертами), формує нові знання, розв’язує практичні задачі (використовуючи логічне або інше виведення), а також пояснює хід їх розв’язання.

Етап створення ІС — частина стадії створення ІС, що виокремлюється разом із єдністю характеру робіт та завершального результату або зі спеціалізацією виконавців.

Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт.

Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації.

Забезпечувальні ІТ — технології оброблення інформації, що використовуються як інструмент у різних предметних сферах для розв’язання різних задач.

Загальносистемне програмне забезпечення — програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв’язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.

Заробітна плата — це основна форма оплати праці за виконану роботу (або надані послуги) згідно з трудовими договорами працівників, виражена у грошовій або натуральній формі.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групування.

Інвентаризація — це перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення результатів із даними бухгалтерського обліку.

Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження й оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення — створення єдиного інформаційного фонду, систематизація та уніфікація показників і документів, розроблення засобів формалізованого опису даних тощо.

Інформаційно-пошукова система (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, у яких завершальне оброблення даних не передбачається, а сукупність методів і засобів призначено для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.

Інформаційною базою називають сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції

Калькуляція — розрахунок собівартості одиниці продукції (товарів, послуг) або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат (галузева) з урахуванням місця їх виникнення та призначення.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, що забезпечує зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою.

Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.

Класифікаційне угруповання — підмножина об’єктів, отриманих у результаті класифікації.

Клієнт — однокористувальна робоча станція, яка виконує функції взаємодії з користувачем, здатна виконати потрібні обчислення та забезпечує приєднання до віддалених обчислювальних ресурсів із базами даних, до засобів їх оброблення та засобів організації інтерфейсів.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного групування чи об’єкта класифікації.

Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Локальна обчислювальна мережа — відкрита система пов’язаних між собою за допомогою єдиного передавального середовища обчислювальних машин, терміналів, периферійних пристроїв, розташованих один від одного на невеликих відстанях (до кількох десятків кілометрів), які мають низьку вартість, високу швидкість передачі, невеликий відсоток помилок і стандартну комутацію даних відповідно до протоколів.

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) — це засоби праці, що використовуються у процесі виробництва без зміни натураль­ної форми та поступово зношуються, але мають і особливості оборотних засобів.

Масив даних — набір взаємопов’язаних даних однієї форми з усіма її значеннями.

Математичне забезпечення — це сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів оброблення інформації, що забезпечують розв’язання функціональних задач і процес автоматизації проектних робіт автоматизованих інформаційних технологій.

Монетарні активи — це грошові кошти, а також інші активи, отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей.

Накладні витрати — витрати на оплату праці управлінського апарату бухгалтерії, планового відділу тощо, витрати на опалення та освітлення приміщень (заводоуправління, офісу) амортизація забудов, споруд тощо.

Незавершене виробництво — предмети праці, що вже вступили у процес виробництва, але ще до кінця не оброблені, і, як наслідок, не є готовою продукцією.

Нематеріальний актив — це немонетарний актив, який: не має фізичної субстанції; може бути ідентифікований; утримується підприєм­ством для виробництва або постачання товарів (послуг), для передавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей (ліцензії, товарні знаки, патенти, комп’ютерне програмне забезпечення, авторські права тощо).

Немонетарні активи — усі інші активи.

Непрямі витрати — витрати, які прямо не стосуються собівартості продукції, а розподіляються за видами продукції (робіт послуг).

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані.

Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.

Організаційне забезпечення — власний апарат управління, який забезпечує функціонування всіх її підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.

Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу (надані послуги) відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування), посадових зобов’язань.

Основні витрати — витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, паливо, енергію, витрати на заробітну плату виробничих робітників тощо.

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Паралельний метод кодування передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

Персонал — штатний склад кваліфікованих працівників підприємства.

Підсистема — це сукупність компонентів системи, виокремлених за певною ознакою.

Порядковий метод — побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

Послідовний метод — кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.

Постановка задачі — потрібна й достатня сукупність відомостей щодо конкретної задачі ІС, що визначають її сутність.

Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їхні цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.

Програмне забезпечення (ПЗ) — це сукупність програм системи оброблення даних і програмних документів, потрібні для експлуатації цих програм.

Прямі витрати — витрати, пов’язані з виготовленням продукції, які прямо входять до собівартості.

Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, яка є неподільною на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:

Реквізит-ознака — містить якісну характеристику суттєвості та позначається маленькими літерами алфавіту й слугує індексом у формулах.

Реквізит-основа — містить кількісну характеристику суттєвості і позначаються великими літерами алфавіту, слугує основним елементом у побудові формул.

Ризик обліку — це ймовірність виникнення збитків або недоодержання прибутку від фінансово-господарської діяльності. Ризик автоматизованих систем бухгалтерського обліку випливає з можливості припущення похибок або перекручень у документуванні господарських операцій, неточного відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку. Це означає, що система бухгалтерського обліку буде малоефективною, не повністю надійною. Розроблення та впровадження автоматизованого оброблення облікових даних повинні забезпечувати зменшення ризику обліку.

Робоча документація — комплекс проектних документів, розроблених на стадії «Робоча документація», які містять взаємопов’язані рішення щодо системи в цілому та її функцій, усіх видів забезпечення ІС, достатнього для комплектування, монтажу, налагодження й функціонування ІС, її перевірки та забезпечення життєздатності.

Сервер — одно- чи багатопроцесорний комп’ютер із розділюваною пам’яттю, розділюваним обробленням даних, розділюваними комунікаційними засобами та засобами управління периферійним обладнанням. За функціями обслуговування користувачів розрізняються такі види серверів: файл-сервери, обчислювальні сервери, принт-сервери, комунікаційні сервери, сервери баз даних.

Серійно-порядковий метод кодування — на кожну групу ознак відводиться серія порядкових номерів із резервом номерів.

Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.

Система — це сукупність взаємозв’язаних між собою та із зовнішнім середовищем елементів або частин, функціонування яких спрямовано на отримання конкретного результату.

Система класифікації — це сукупність методів і правил розподілу множини об’єктів на підмножину за ознаками подібності або протилеж­ності.

Система підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивна комп’ютерна система, призначена для полегшення, прискорення й поліпшення обґрунтування різноманітних видів управлінських рішень зі слабоструктурованих та неструктурованих проблем, тобто в ситуаціях, де не можна, або не бажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень.

Система штрихового кодування інформації — сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії інформації, верифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також попереднього оброблення даних.

Систематичні регістри обліку — облікові дані групуються за певними ознаками.

Системний (комплексний) підхід щодо створення інформаційної системи — це комплексне вивчення економічного об’єкта як одного цілого з представленням його частин як цілеспрямованих систем і вивчення цих систем та взаємовідносин між ними.

Складський облік — це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік матеріальних цінностей на складі. Кожному виду МЦ присвоюється номенклатурний номер, що повторюється в усіх первинних документах.

Собівартість — грошове вираження безпосередніх витрат підприєм­ства, пов’язаних із виробництвом і реалізацією продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Спеціальне програмне забезпечення — це сукупність програм, які розроблюються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення.

Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установлена нормативними документами й документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації.

Стадія створення ІС — складова процесу створення ІС, яка визначається нормативними документами й закінчується випуском документації на ІС, що містить опис повної моделі ІС на заданому для цієї стадії рівні, або прийняттям ІС до промислової експлуатації.

Структура ІС — характеристика внутрішнього стану системи, опис постійних зв’язків між її елементами.

Технічне забезпечення — це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передання та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережне обладнання, засоби мультимедіа тощо.

Технічне завдання — це основний вихідний документ для розробника та замовника ІС, який визначає порядок і мету її створення, формулює вимоги до неї та основні первинні дані, потрібні для її розроблення, а також установлює план-графік створення ІС.

Технічний проект — комплекс проектних документів на ІС, який базується на матеріалах, прийнятих і запроваджених у технічному завданні, та містить основні проектні рішення щодо системи в цілому, окремих її функцій і всіх видів забезпечення, достатніх для розроблення документації на ІС.

Техноробочий проект — комплект технічних документів ІС, затверджений у встановленому порядку, що містить рішення в обсязі технічного проекту й робочої документації на ІС.

Товарно-матеріальні запаси — це товари, що були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова продукція, напівфабрикати та завершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі та призначені для перероблення в процесі вироб­ництва або для забезпечення виробничого процесу.

Файл — це сукупність однорідної інформації за складом і послідовністю полів, записаної на магнітному диску з присвоєнням імені.

Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об’єкт може одночасно входити в різні класифікаційні групування.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання.

Фінасово-розрахункові операції (ФРО) — операції з обліку грошових засобів у касі підприємства та на рахунках у банку, розрахунків із підзвітними особами та інших розрахунків; аналітичного обліку за відповідними рахунками грошових засобів і розрахунків; аудит фінансових операцій.

Форма бухгалтерського обліку — сукупність облікових регістрів, що використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.

Функціональна частина інформаційної системи — реалізує розв’язання задач предметної сфери.

Функціональні ІТ — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізуються будь-яка з предметних технологій.

Хронологічні регістри обліку — реєстрація облікових даних у хронологічному порядку.