Контрольна тестова робота №2. Складнопідрядне речення. 9 клас

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Мабуть, почну писати, коли настане слушна мить.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Я певен, що кожен творитиме добро.

Тим загибелі нема, кому світять ідеали.

Щоб дух двокрилля не схолов, у мені живуть і гнів, і радість.

Здається, що вже не вмістить людського стогону земля.

У тих місцях пісні, ... , ліризм посилюється.

У гаю, ... , свято весни вповні.

Вислів ... є двоскладним реченням.

Виглядатиму тебе, ... .

хоч ніхто й не сподівався на перемогу.

як кожен із нас і планував.

оскільки клей наносили нерівномірно.

бо створене власними руками дороге.

як хвилюється в шторм море.

ніби в нашому ставку живе сом.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

наче підручники видаватимуть завтра.

А. Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

Б. Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

В. Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

Г. От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

 і вже чув композитор, як народжується пісня.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

 Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Я дуже люблю день, … .

 Відчуття свята посилюється, … .

Нагадай час, … .

Речення … неускладнене.

Завжди збираємося того вечора.

складнопідрядне з підрядним з'ясувальним

складнопідрядне з підрядним часу

складнопідрядне з підрядним способу дії й ступеня

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Як подвір’я загоготало громом, всі в залі потягнулись до вікон.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Вони йшли так, начебто гойдалися на кониках з дитячого майданчика.

Ніхто не знає, де кого доля чекає.

 В важкі хвилини скорбі та недуг я тихо йшов, куди гляділи очі.

Коли заходить ніч, тоді дивоцвітом цвіте степ.

 На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

 І вже чув композитор, як народжується пісня.

Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

Буря розчахнула стару, напівзасохлу акацію, що росла біля сіней.

П’яно чарує шелест пшениці, що преплітається з дзвониками та берізко.