Складнопідрядні речення

складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником

складне речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого

складне речення, у якому частини з'єднується за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

всі варіанти правильні

перед головною

після головної

в середині головної

всі варіанти правильні

не є членами речення

є членами речення

за певних обставин можуть бути членами речення

є членами речення

до них можна поставити питання

на них падає логічний наголос

виражені самостійними частинами мови - займенниками й прислівнками

всі варіанти правильні

з означальними підрядними частинами

з обставинними підрядними частинами

із з'ясувальними підрядними частинами

всі відповіді правильні

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

 Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

«Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла»

Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося.

Де мало слів, там більше правди.

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.

Що вище піднімались, то ставало холодніше. 

Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла.

Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом.

 Де праця, там і пісня.

А я люблю, як у вечірній час сопілка заспіває переливна.

так що обов’язково побачимо море.

бо вже скучили за цим містом.

 щоб краще дізнатися її історію.

якщо купимо квитки на потяг.

 … неначе накочувалися величезні хвилі.   

… так що треба очікувати грозу.

 … бо сильний вітер їх щодуху підганяв.

… мов пізньої похмурої осені.

 незважаючи на її вартість.

бо було незручно читати.

щоб було затишно та красиво.

 дарма що невиразного кольору.

 щоб радість сповняла серця людей.

що б ви там не казали.

 оскільки мрію про весну в душі у кожного.

адже не варто зациклюватися на проблемах.

 обставина наслідку

обставина умови

обставина причини

обставина допустова

обставинне умови

з'ясувальне

означальне

 обставинне мети

обставинне часу

обставинне порівняльне

означальне

з'ясувальне

  означальне

 обставинне наслідкове

 обставинне допустове

 з'ясувальне

І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв.

Лампадка тьмяно блимала в кіоті, стояла в церкві дивна тишина.

 Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду.

Якщо не можна вітер змалювати, змалюй дуби, могутні і крислаті.

Дівчата співають, бо ж хлопці танцюють.

Ти, сину, зараз помреш, бо кров’ю стік.

А жінці хто потрібен, якщо вона – поет.

Дощ одразу перестав, неначе хто закрив несподівано хмари.

 Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

А проте тієї сили, духу, що зрива на ноги, в нас нема і манівцями ми блукаєм без дороги.

Стара виразка, розкопирсана нечистими руками, защеміла в Чіпчинім серці.

Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.

безсполучникове

складне з різними видами зв'язку

складнопідрядне

складносурядне

Харитон знав, як поділити майно,  де відбити межу,  до кого написати скаргу, де поставити сарай,  кому відписати дворище .

Був це хлопець жвавий, за що й прозивався в школі непосидою, розбитнем.

Між двома вікнами, що дивилися великими шибками на вулицю, біліла береза.

Він почував у собі якусь силу, що поривала його до діла, до громадських справ.

Чоловік пильно дивився на Савку, немов хотів побачити, що в нього під пальтом з дешевого сукна і під шапкою з довгими вухами.

Коли мій колега на планерці отримує термінове завдання, то летить на вокзал, щоб швиденько відписатися.

Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося, коли стало безпечно.

Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала, щоб не дратувати Миколу.

вперше за останні місяці подумала, що відбудую замок не тільки для себе, а й для тих, хто житиме потім.

Пам’ятай, що книги — це тисячолітня мудрість людини.  

Знай, що правда переможе.

Той друзів не має, хто себе найбільше любить.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.