Аудіювання тексту, що містить опис пам’ятки історії й культури

Прочитайте текст за 6-7 хвилин і дайте відповіді на запитання.

ДОНЬКИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

У Софійському соборі в Києві відвідувачі довго простоюють перед однією з найкращих фресок. На ній зображено князя Ярослава Мудрого, його дружину Ірину та їхніх дітей. Синів і доньок князь виховував серед книг, і вони стали схожими на свого батька — були справді освіченими людьми. Літописець відзначав, що Ярослав Мудрий «населяв книжною мудрістю» серця всіх близьких йому людей. Донькам київського князя судилися незвичайні долі. Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І. До нього через далекі відстані долинула слава про незвичайну вроду і розум доньки Ярослава Мудрого. І він послав у землю Руську своїх посланців, які просили у князя її руки. Як свідчать зарубіжні історики, першого разу Ярослав відмовив французькому королеві. І лише згодом, 1048 року, дав дозвіл на шлюб Анни з Генріхом І. І ось у Парижі з'явилася кавалькада вершників, які супроводжували екіпаж Анни Ярославівни. А через три роки відбулося весілля. Донька Ярослава Мудрого стала королевою Франції.

Коли її чоловік помер, а син був ще малий, Анна стала на чолі французької держави. Вона підписувала всі важливі папери, чітко виводячи на них кирилицею: «Мати короля». Останній підпис уже перед самою смертю: «Анна Королева». До речі, на багатьох тодішніх документах поряд з її підписами стоять хрестики Генріха та його чиновників — всі вони були неписьменними.

Є поблизу Парижа Санліський замок, у якому тривалий час жила донька київського князя. Там вона заснувала костьол і жіночий монастир. У XVII столітті перед церквою монастиря поставлено пам'ятник Анні Ярославівні. А побіля її фігури — знамените зображення храму. Напис на пам'ятнику такий: «Анна Руська, королева Франції, заснувала цей собор у 1060 р.».

Доля другої доньки Ярослава Єлизавети повела її в Норвегію. 1035 року вона вийшла заміж за короля Олафа Гарольда, який був на службі в Київського князя. Кілька разів норвежець просив руки Єлизавети, але йому відмовляли. Про це Гарольд розповів у своїх віршах, які він складав тієї сумної для нього пори. До речі, норвезький король уславився не тільки як хоробрий воїн, а також як талановитий поет, автор прекрасних творів про золотокосу доньку Ярослава Мудрого.

Багато довелося Гарольду подорожувати по світу в пошуках подвигів і щастя. Воював він з дружиною вікінгів і на Сицилії, і у Візантії, і в Африці і звідусіль слав дорогі подарунки Єлизаветі, не втрачаючи надії прихилити її — а особливо ж Ярославове серце до себе. І ось повернувся мандрівний рицар до Києва. Князь дав згоду на шлюб своєї доньки з Гарольдом. Єлизавета з Гарольдом поїхали на його батьківщину, де він одразу ж завоював собі королівський престол. У багатьох походах вікінгів брав участь норвезький король, якого в давніх скандинавських легендах і сагах прозвано Гарольдом Сміливим і Гарольдом Грізним. 1066 року він загинув в одній із битв, і Єлизавета овдовіла з двома доньками на руках. їх звали Інгерда й Марія. Вони стали освіченими людьми, оскільки їхнім навчанням і вихованням займалася мати. Інгерда й Марія також зробили чимало для підтримання стосунків Норвегії і Київської Русі. А Єлизавета вийшла заміж за данського короля Свена II Естрідсена, і в Київської держави з'явилася ще одна дружня країна — Данія.

Третю свою доньку, Анастасію, Ярослав Мудрий видав заміж за угорського короля Андрія І 1046 року. Після цього в угорських документах з'являється ім'я королеви Агмунди.

Анастасії пощастило менше за сестер. Коли її чоловік помер, вона якийсь час була на престолі сама. Потім підріс її син Шаламон і став правити державою. Але в цей час почалася тяжка війна за престол. Події в ній розгорталися не на користь Шаламона. І самій Анастасії довелося рятуватися втечею у сусідню Німеччину. Там і загубилися сліди доньки Ярослава. Невідомо навіть, коли вона померла і де її могила.

Дружин для своїх синів київський князь знайшов в іноземних краях. Всеволод одружився з візантійською царівною. Ізяслав — із сестрою польського князя Казиміра.

Усім цим шлюбам київський князь надав великого політичного значення. Русь не тільки пов'язувалася родинними зв'язками з країнами Європи, а й одержувала надійних союзників.

619 сл. (За М. Слабошпицьким)