Безсполучникове складне речення

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Угорі почало виднішати місяць зійшов.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

 Торгуй правдою більше бариша буде.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

друга частина виражає причину того, що відбувається в першій.

вони виражають одночасність подій.

наступна частина порівнюється за змістом з попередньою.

друга частина конкретизує, доповнює, пояснює зміст першої.

вони виражають послідовність подій.

Защебетав соловейко пішла луна гаєм.

Пароплав обганяє плоти високі хвилі налітають на них 

Усе іде усе минає над берегами вічної ріки.

Небо порізали вогнями стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вітер 

Посієш вчасно уродить рясно.

Гляне водою обіллє.

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Пан гуляв у себе в замку у ярмі стогнали люди.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

потім він натиснув на дзвінок.

й почав прислухатися.

я йому допоміг.

підійшовши до дверей.

двері відчинилися.

Хочеш гарно скласти ЗНО займайся по 15-30 хвилин щодня.

Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить.

Зорями небо героя вітало квітами й піснею стріла земля.

Тільки скажу одне вчитися хочеться так вчитися хочеться.

Я розкажу вам про замерзлу квітку вона чорніє в мене на столі.

Зрубав дерево посади два.

Світило сонце парувала земля.

Я знаю мова мамина свята.

повітки, городи і садки за городами.

і пішов кращої долі шукати.

і вирішив оселитися саме тут.

нема в мене хати.

за допомогою сполучників та інтонації

без сполучників, а лише за допомогою інтонації

за допомогою сполучників сурядності

Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки.

Як явір простягає віти до явора через ріку, так матері одної діти шлють пісню

гомінку.

Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло.

Учи азбуку – прийде хліб у руку.

І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім’ї.

Україна моя починається там, де доля моя усміхається

До землі прихилився зоряний вечір, пісню тиху заспівав

Затишно в хаті, чисто і тепло, мову про хліб я заводжу навмисне

Змолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця

В одну мить розсунувся простір - зорі стали ближче.

Обоє плакали у бур'яні: поет і його доля.

Схід уже червонів малиново, але навколо стояла пітьма.

Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.

сади буяють ароматами.

тире

двокрапку

крапку з комою

кому

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Торгуй правдою більше бариша буде.

Угорі почало виднішати місяць зійшов.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

Роз'їхалися гості розійшлися сусіди.. 

Повіяв вітер по долині пішла луна гаєм 

Ще сонячні промені сплять досвітні вогні вже горять 

Виросли в селі мої діти вже й онуки дорослі.

Автобус швидко від’їжджав не стало видно його за поворотом.

Все раділо стрічаючи день і день зрадів розцвітаючи ясний теплий погожий. 

Вже й ніч землю обіймає зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах 

Навесні тут розливається вода зеленіють дерева прилітає птаство зацвітають квіти в лугах зацвітають садки. 

Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне (П.Тичина).

Був теплий день світилася весна  (М. Рильський). 

Сіло сонце почали вечеряти (Панас Мирний).

Бачу здалека хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка). 

Здобудеш освіту побачиш більше світу

І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка .

Виглянуло сонце озеро вмить проясніло

Не зможеш прийти сам хоч лист передай. 

і під снігом уже починалось життя

бруньки розривали крижані пута

наливаючи соком дерева

дарувала змарнілій землі довгождане тепло

...безцінне "зерно істини", пізнане автором.

...а їхня складна мова чи прозова форма.

...саме вона становила сенс життя мудреця.

...прихована в алегоричних образах.