Безсполучникове складне речення

речення, ускладнене однорідними членами і різними зворотами (дієприслівниковим, дієприкметниковим, порівняльним)

в якому окремі прості речення об'єднуються в одне ціле за допомогою сполучників чи сполучних слів та інтонацією

в якому окремі прості речення об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише за змістом і інтонацією

складне речення, частини якого рівноправні та поєднані сурядними і підрядними сполучниками

крапка з комою

кома

тире

двокрапка

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

Навколо все більше густів сірий морок, за ним ішла вечірня година.

Посох горошок на дорозі, мачок вже цвіт давно згубив, високий соняшник на грядці журливо голову схилив.

Не навчить школа — навчить життя (Народна творчість).

Раптом Сіроманець заліг: з горба вітер доніс йому запах дикого звіра.

 Зайде сонце — Катерина по садочку ходить… (Т. Шевченко).

Вірю: розум темне зло поборе.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле.

 Я відчуваю день минає.

 Я знаю з попелу сходять квітки.

Сипле сніг тремтять дерева.

Вітер колише трави шовкові ніч кругом.

Роздивися тверезо по світу - нас нова обнімає доба.

Зійшов сніжок - берись за плужок.

 Пан гуляв у себе в замку - у ярмі стогнали люди.

Посієш вчинок - виросте звичка.

частини таких речень поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

частини таких речень нерівноправні за змістом

між частинами таких речень можуть існувати різні смислові відношення

 у безсполучниковому складному реченні можна виділити головну і залежну частини

безсполучникові речення з рівноправними частинами подібні до складносурядних речень

і соняхи сіяли золотом.

дарма що шуліка висів у небі.

навіть хлопчаки їх не лякали.

сповіщали про наближення дощу.

Адже сказано (...) на початку було Слово, яке,як відомо, формує свідомість.

Світали ночі, вечоріли дні (...) не раз хитнула доля терезами.

Козаки знали (...) Сірко обманути сее ворогові не дасть.

Прийде грудень з похмурим небом (...) чекай гарного врожаю.

І досі сниться: вийшла з хати веселая, сміючись, мати.

На зеленій траві білі чайки сидять, білі свічі горять на тарелях латать.

Сподіваємося, жде кожна мати: знову з'їдуться діти додому.

Вимерла мова в устах народу - вимер і народ.

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.

Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям широким.

Дорога незабаром скінчилась, і автофургончик почало підкидати на вибоїнах.

Летять з гори санки і гринджолята, в очах мигтять занесені тини.

кома

крапка з комою

тире

тире

крапка з комою

двокрапка

Я перейшов світ і збагнув в кожній частині простору і в кожному відтинку часу є своя краса.

Я кинув у полум'я жменьку солі воно весело загоготало.

На кульбабу подуєш цілий рій пуху розлетиться на всі боки.

Тебе гріє своїм тілом дерево ти укритий небом усіяним зорями твою голову ніжить заяче хутро..

Я побачив дивну картину два дрозди з нальоту вскочили в мурашник стали перевертатися з боку на бік хляпати крилами.

Світ заціпенів у полуденній дрімоті навіть тиша заснула тільки зрідка тривожив її ревінням літака самотній джміль

тобі відкриється сокровенне.

і він тобі продиктує сокровенне.

 бачити сокровенне.

якщо не міняєшся ти.

 а міняєшся ти.

 міняється людина.

Тут так гарно, що можна не думати про їжу.

Народ захоплений танцем і все звужує коло, так що танцюристи мов у криниці.

Батько ходить по подвір’ю, він стиха промовляє молитву до зоряного неба.

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

 Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).