безсполучникове складне речення

А Менше вкусиш — більше ковтнеш. 

Б Дощ надворі — восени хліб у коморі. 

В А зійдеш на пагорб — перед тобою вдалині, за маревом сонця, блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. 

Г Це ще не сльози — це квітуча вишенька. 

Обізвалася трава сотнями своїх жильців: коників, метеликів, жуків.(Панас Мирний)

Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка)

Всі зійшлися: і хлопці й дівчата під крилом мовчазної тиші.

Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс, прибережні зони( І. Багряний)

Одночасність подій

Часова послідовність

Протиставлення

Причинові

Земля чорніє дрімає розум серце мліє ( Т. Шевченко).

Грім гримить хліб буде родить (Нар. творчість).

Добре бідному у нього голова від багатства не болить (Нар. творчість).

Був теплий день світилася весна (М. Рильський).

Я розкажу вам про замерзлу квітку вона чорніє в мене на столі.

Світило сонце парувала земля.

Зрубав дерево посади два.

Я знаю мова мамина свята.

кома

двокрапка

крапка з комою

тире

Умовк козак сумуючи щось руки не грають

Оглянувся в порту вже кипить бій

Літо дбає зима поїдає

Посієш в пору матимеш зерна гору

Хочеш від людей шаноби любов і гнів бери в путь.

Ударив грім зразу шкереберть пішло життя

Не плюй у криницю пригодиться води напиться

Як заздрю я тій білій хмаринці вона пливе у далечінь між подруг

осінь видалася надзвичайно дощова.

адже осінь видалася надзвичайно дощова.

хоч осінь була не дуже дощова

бо майже тиждень дощило безперестанку

до лісу дістатся було надзвичайно важко

вихором закружляв сухе опале листя

задощило

останнє листя впало додолу

зриваючи останнє листя з дерев

він відчайдушно зривав з дерев останнє листя

1

2

3

4

Йти йому з лісу не хочеться звик тут за літо

Прийде ранок заспівають птахи

У товаристві лад усяк тому радіє

Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами я жив колись в простому курені над озером з ясними берегами

Він прокинувся й нащулив вуха у вогкому струмені вітру долинав сухий різкуватий звук