Безсполучникове складне речення

Настане час-і піде все в архів.

Защебетав соловейко-пішла луна гаєм.

Нехай ще раз послухаю,як те море грає.

Мати сіяла сон під моїм вікном,а вродив соняшник.

Малі озера блискають незлісно колише хмара втомлені громи.

У душі хлопець непокоївся весна видалася засушливою.

Усміх пославши в останнім промінні загинуло радісне літо дощик уїдливий дощик осінній сміється наче крізь сито.

Ідуть роки виростають діти.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Торгуй правдою більше бариша буде.

Угорі почало виднішати місяць зійшов.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

вишні ж уже відцвіли.

розносяться пахощі навколо.

На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять на тарелях латать.

Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Ще сонячні промені сплять досвітні огні вже горять.

Небо скоро затяглося хмарами стало мрячити.

стало чути навіть політ бджоли.

навіть дерева стоять безшелесно.

пролунав дзвоник на урок.

усе навколо принишкло.

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий.

Планета сива над вікнами крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Міцна сім'я міцна держава.

Світали ночі вечоріли дні.

Ловив рибку впіймав рака.

Небо зоряне завтра дощу не буде.

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

Вечорами вже не співали дівчата не витинали гопака гармоністи.

Готичні смереки над банями буків гаркаві громи над країною крон.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.