Безсполучникове складне речення

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

значить справжня весна.

вишні ж уже відцвіли.

розносяться пахощі навколо.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Будеш сіяти із розумом вродить печаль.

Туман уже піднявся – і небо стало сірим.

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія – це справжньої поезії дороги.

А під ногами – хмари, хмари, хмари…

Минали неспокійні дні, проходили безсонні ночі.

Недавно відбулася знакова подія націоналістичні сили пішли на об'єднання.

Бабциних подруг я пам'ятаю дуже добре всі вони були схожі між собою.

До того ж пам'ятаймо літератор як і будь-хто інший дитина свого часу.

Промчався вершник по німій Полтаві у серці міста громом віддалось.

Один лиш у долоні плеще Ірод Месію вбити мислив ще дитям.

Відтворити подробиці сну не вдалося він складався із самих лише відчуттів.

Світ загалом жорстокий переможців носять на руках забуваючи переможених.

Високо в небі спалахнула зірка світло її пульсувало не повільніше биття мого серця.

Недавно відбулася знакова подія націоналістичні сили пішли на об'єднання.

Бабциних подруг я пам'ятаю дуже добре всі вони були схожі між собою.

До того ж пам'ятаймо літератор як і будь-хто інший дитина свого часу.

Промчався вершник по німій Полтаві у серці міста громом віддалось.

Один лиш у долоні плеще Ірод Месію вбити мислив ще дитям.

Відтворити подробиці сну не вдалося він складався із самих лише відчуттів.

Світ загалом жорстокий переможців носять на руках забуваючи переможених.

Високо в небі спалахнула зірка світло її пульсувало не повільніше биття мого серця.

Дощило скрізь: над яром, над болотами, над лісом.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, і вірна любов.

Несуть пани єсаули козацькую збрую: литий панцир порубаний, шаблю золотую, три рушниці-гаківниці і три самопали.

Йдемо вдвох: тут для гучних компаній не місце.