Безсполучникове складне речення

кома

крапка з комою

двокрапка

тире

Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло 

Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками 

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень – не з твоєї величі

Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії 

Відчинив Євген двері і полегшено зітхнув: на ґанкові стояв худий, височенний чоловік у формі поштового службовця .

Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами: і хуторами .

Вечорами вже не співали під вербами, дівчата, не витинали гопака гармоністи        

Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти 

Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман.

Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом щирицею ховрашки гуляють .

Не русалонька блукає - то дівчина ходить .

А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий 

Як заздрю я тій хмарці білій : вона пливе у далечінь між подруг .

Із вирієм кожен із нас тратить багато: то дні молодечі , то спів на шляхах піскуватих.

О серпню мій , як просто й мудро ти стоїш : змішав зелені й жовті віти на роздоріжжі осені і літа.

Вниз я дивлюся з крутого горба: казкою простір наповнився дикий.

[    ], [     ]   (одночасність);

[   ] : [   ] (висновок); 

[    ] — [     ] (протиставлення);

[    ] : [    ]  причина.