ЧИСЛІВНИК. Варіант 1

дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?

назву предмета і відповідає на питання хто? що?

число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?

ознаку предмета або його належність і відповідає на питання який? яка? яке? чий?

предмети, ознаки, але не називає їх.

Перший, третій, п'ятий, сьомий, дев'ятий.

Десять, одна десята, десятеро, сорок один, сто двадцять.

Одинадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий, сімнадцятий, дев'ятнадцятий.

Тридцять перший, сороковий, п'ятдесят четвертий, двадцять восьмий, тридцятий.

Двохсотий, трьохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний, чотирьохсотий.

Другий

Восьмий

Четвертий

П'ятий

Третій

Двадцятого, тридцятого, сорокового, п'ятдесятого, шістдесятого.

Одинадцятим, тринадцятим, чотирнадцятим, п'ятнадцятим, шістнадцятим.

П'ятдесятого, шістдесятого, сімдесятого, вісімдесятого, дев'яностого.

Сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, тисячний.

Першому, другому, третьому, четвертому, п'ятому.

Тисячу — числівник, початкова форма — тисяча, простий, кількісний, означає ціле число, вжито у З.в., в реченні разом з імен­ником — додаток.

Тисячу — числівник, початкова форма — тисячний, складений, поряд­ковий, вжито у З.в., в реченні — обставина.

Тисячу — числівник, початкова форма — тисяча, простий, кількісний, збірний, вжито у З.в., в реченні — обставина.

Тисячу — числівник, початкова форма — тисяча, складений, кількісний, дробовий, вжито у З.в., в реченні — обставина.

Тисячу— числівник, початкова форма — тисяча, простий, порядковий, вжито у М.в., в реченні — обставина.

Сімнадцять, п'ять, двадцять, шість, сорок.  

Сімсот, вісімсот, дев'ятсот, триста, шістсот.

Сто, сорок, дев'яносто, сороковий, сотий.     

Два, три, чотири, троє, чотирнадцять.

Одинадцять, дванадцять, вісімнадцять, тридцять, кілька.

Обидва, семеро, вісімдесят шість, одна третя, потроїти.

Три, тринадцятий, трійка, тридцять п'ять, одна ціла і сім десятих.  

П'ять, двадцять третій, тридцятеро, вдвоє, півтораста. 

Двоє, двадцятий, двадцятитисячний, нуль, півтора.

Сто сорок один, восьмисотий, троє, стодвадцятиметровий, трьохмільйонний. 

Двоє, троє, четверо, п'ятеро, десятеро. 

Одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять, шістдесят сім.

Другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий, шостий.

Десять, двадцять, тридцять, сорок, сімдесят. 

Чотирнадцять, п'ятнадцять, дев'ятнадцять, триста двадцять, сто.

Як іменник.  

Як прикметник.   

Перше слово відмінюється як кількісний числівник. Інші — як порядкові.      

Відмінюється тільки останнє слово.   

Відмінюється кожне слово.

Трьом, п'яти, п'ятьом, шістьом, семи. 

Сімом, восьми, вісьмом, двомстам, трьомстам.

Двадцяти, тридцяти, сорока, ста, п'ятистам. 

П'ятдесяти, двома, сьома, шести, десяти.

Дев'яноста, чотирьом, одному, сімдесяти, двомстам.

Третій — числівник, початкова форма — третій, простий, кількісний, вжито у родовому відмінку, в реченні — підмет.

Третій — числівник, початкова форма — три, простий, кількісний, збірний, вжито у називному відмінку, в реченні — підмет.

Третій — числівник, початкова форма — третій, складений, порядковий, вжито у місцевому відмінку, в реченні — підмет.

Третій — числівник, початкова форма — три, простий, порядковий, вжито у називному відмінку, в реченні — підмет.

Третій — числівник, початкова форма — третій, простий, порядковий, вжито у називному відмінку, в реченні — підмет.

Родовий

Давальний

Знахідний

Місцевий

Орудний