Дієприкметниковий зворот ( повторення)

-уть, -ють (е, є).

-ать, -ять (и, ї).

-ши-, -вши-.

-ачи-. -ячи-.

Особова.

Інфінітив (неозначена форма).

Безособова.

Дієприкметник.

Дієприслівник.

Це дієприслівник із залежними від нього словами.

Це група слів, відокремлена комами.

Це слово із суфіксом -ачи- та залежними словами.

Це слово із суфіксом -ячи- та залежними словами.

На самостійні, службові та вигук.

Власне українські та запозичені.

На архаїзми, історизми.

На конкретні та абстрактні.

Частка.

Прийменник.

Вигук.

Сполучник.

Прислівник.

6

5

3

Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин.

Дерева зеленіли, кидаючи густий затінок на вулицю.

Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси.

Луги, струшуючи росу, розляглися співами солов'їв.

Хмари завирували, закипіли рушили вперед опускаючись усе

нижче.

Дарина вийшла з хати, але, поминувши будинок попрямувала

в сад.

Наблизившись до церковної садиби молодший парубок відбився

від гурту.

Посланець встав і, обережно ступаючи, перейшов через кімвал

Мені наснилася розкопана криниця.

У мріях обпалених вщент нічого не залишилось живого.

Яблука дозрілі тихо падали у росисту траву.

Ночей промайнулих вже не повернути.

Підхоплена хвилями, шлюпка вилетіла в море.

Квіти, дбайливо политі, красувалися на підвіконні.

За лісом починалося село, розкидане в горах та ярах.

Не/полохані мисливцями качки плавали біля берега.

Не/скопаний робітниками, а зораний трактором лан лежав перед нами.

Не хвалися піччю в не/топленій хаті 

Не/прочитана ніким книга лежала у кутку.

іменник, частка, вигук;

сполучник, прикметник, частка;

прийменник сполучник частка.