Просте речення

Речення з однією граматичною основою.

Речення з двома граматичними основами.

Речення без другорядних членів речення.

Така співпраця мусить бути добровільною.

Опада листя і яснить алею.

Коні заспокоїлися, і хлопчик підбіг до стайні.

Защебетав соловейко - пішла луна гаєм.

Ти сьогодні телефонував бабусі?

Не покидайте землі не залишивши на ній доброго сліду.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом.

Там кажуть з гір усю країну видно.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

За лісом сходило сонце і розсіювалося біле плетиво хмар.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

У принишклих полях ще лежить сніг.

Я живу не так собою як тобою.

На ходу Соломія висмикнула стебло або корінь водорості.

Раділи і садок і поле і долина.

Ховає час печаль і сум за ґрати.

Є в нас і сила і правда і слава і земля.

Він підійшов до столу взяв книгу і почав читати.

Парк прикрашають статуї фонтани альтанки.

Мужню силу хоч похилить горе та не зломить в підлість не поверне. 

Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється.

Люблять жінки свою ланкову за слово тверде за веселу вдачу й надійну дружбу.

 Ми віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.

У своїй хаті своя й правда і сила і воля. 

Наша дума наша пісня не вмре не загине.

Наша славна Україно, у нас для тебе серце б'ється!

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть .

Обридла дневі суєта, і він спустився одпочити .

Батько був трохи суворий, але такий же він добрий.

 кількістю ком

кількістю граматичних основ

 кількістю слів

кількістю підметів чи присудків

чайки на траві, на тарелях латать

на зеленій траві, білі свічі

чайки сидять, свічі горять

горять на тарелях

Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє. 

 Ось налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

 Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько влітку катав на ньому онуку.

  У бур’янах блукає літо, картопля квола там росте.

Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.

 Їй шелестить щось яблуня крислата, на вітрі ясен за двором шумить.