Економічна теорія

комплексна система форм та методів господарювання в умовах ринкової економіки, яка охоплює всі стадії руху товарів - вивчення потреб, попиту, виробництва товарів, доведення їх до кінцевого споживача

діяльність, яка спрямована на просування товарів і послуг від виробника до споживача, на задоволення потреб через обмін.

правильне 1 і 2

конверсійний 

розвиваючий 

ремаркетинг 

пробний 

стимулюючий 

демаркетинг 

протидіючий 

1) комплексне дослідження ринку, структури і динаміки попиту; 

планування асортименту товарів і послуг; 

 визначення цін (цінова політика)

реклама і стимулювання збуту

вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект мотиви поведінки інших людей. 

система теоретичних і практичних знань про принципи, методи та форми управління виробництвом з метою підвищення його ефективності та збільшення прибутку

прошарок професійних управляючих, головними завданнями яких є координація й організація діяльності колективів на основі врахування економічних закономірностей і законів управління на науковій основі.

головний фінансовий план держави; централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні держави; грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни.

розгалужена система економічних відносин з приводу мобілізації та використання фондів грошових засобів (фінансових ресурсів). Її ланками є: бюджети різних рівнів; фінанси державного сектору економіки; фонди цільового призначення (пенсійного, соціального, майнового та особистого страхування); підприємницьких структур і домашніх господарств; громадських та інших організацій. Найважливішою ланкою фінансової системи держави є державний бюджет.

вилучення за допомогою податків та інших джерел частини доходів громадян, підприємств, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, здійснення фундаментальних наукових досліджень

головний фінансовий план держави; централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні держави; грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни.

вилучення за допомогою податків та інших джерел частини доходів громадян, підприємств, організацій для утримання державного апарату, виробництва суспільних благ, здійснення фундаментальних наукових досліджень

змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи тарифи,пільги, здійснюється стимулююча (обмежувальна) політика, яка впливає на циклічні коливання, зміну структури економіки;

віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги.

фіскальна 

інноваційна

стимулююча 

контрольна 

розподільча 

1) спад виробництва внаслідок економічної кризи:

2) збільшення державних витрат на ВПК, фінансування збиткових

3) надзвичайні обставини:

4) зростання витрат на утримання управлінського апарату:

6) «тіньова економіка».

правильне 1 і 5

правильне 1,3,5

обов’язкові відрахування до державного і місцевих бюджетів юридичними і фізичними особами

ґрунтуються на твердих ставках, що встановлюють на однаковий у відсотковому відношенні до об’єкта податку доход без урахування диференціації величини

сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують їх вилучення.

фіскальна 

пропорційні 

регресивні

розподільча 

стимулююча 

непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни .

встановлюється при вивезенні товарів через кордон або за транспортування іноземних товарів на території країни транзитом.

крива, що показує зв’язок між ставками оподаткування та податковими надходженнями в бюджет. Її основна ідея – при зростанні ставки оподаткування від 0 до 100% податкові надходження спочатку будуть зростати до певного максимального рівня (30 - 40 %), а потім почнуть знижуватись. Причина полягає у тому, що високі ставки стримують ділову активність і таким чином скорочують податкову основу.