Головні та другорядні члени речення

Вишенька зашелестіла своїми листочками.

Настав сірий туманний ранок.

Серце оживає і радіє весні.

Зима непомітно вступила в свої права.

 Найвище вміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.

Ми не стрітись ніяк не могли.

Прилітає зозуленька над ним покувати.

Він мріяв здобути собі в горах орла.

Сторожа вслід подивиться йому.

Лише образи наберешся вщерть.

І два віки зійшлися на пораду.

Буває, часом сліпну від краси.

Віддай людині крихітку себе.

Твій біль беру на себе.

Були слова палкими й несучасними.

Я зроду ненавидів тих, обережних.

Ми діти сонця і тепла.

Озеро Синевир знаходиться у Карпатських горах.

Львів – столиця Галичини.

Найкраще місто на землі для мене ти, Одесо.                     

1-А, 2-В, 3-Г, 4-Б

1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-А

1-В, 2-Г, 3-А, 4-Д

1-Д, 2-В, 3-Д, 4-А

Дідусеві хочеться привітати вас зі святом.

Бабусю запросили на сімейне свято.

Вибачте за запізнення.

У лісі росте ніжна й тендітна берізка.

Михайлик кинувся бігти.

Зацвіли вишні та яблуні.

Козаки вміли воювати.

В небі красиво летіли лелеки.

прикладкою

означенням

додатоком

обставиною

Моя мама найкраща в світі.

Я так люблю шоколадні цукерки!

Завтра приїде мій старший брат.

Максим швидко повернувся додому після прогулянки.

Через пів хвилини там вже нікого не було.

Двічі літа не буває.

Блискучий сніг падає на поле.   

Зіграй мені осінній плач калини.                            

Зелене листя вкриває землю.                                                                               

Стоїть в задумі сива мати.                                        

іменні та дієслівні

підметові та присудкові

односкладні та двоскладні

однозначні та багатозначні

Сьогодні холодно та морозно.

Морозець та іній, як вправні стилісти, підібрали ще досі золотій берізці мереживну фату нареченої.

Сьогодні іній надав святковості та урочистості понеділковому ранку.

Сміх бринів, летів, відлунював.

дав команду

дав

команду

дав команду сідати

 Осіннє сонце сипало промінням.

Гуляє вітер-шелестій із батьківського лісу.

Оксана відчинила двері на балкон.

Повітря було наскрізь сухе.

Щось надломилось в голосі тремкому.

Якась весела дівчина співала голосні пісні.

Широкий степ ще звечора затих.

Мама застелила стіл скатертиною з шовку.

Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.

Книга справді спроможна сприяти розвиткові людини

Тільки із страждання виникає здатність співчувати

Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні.

опера Запорожець за Дунаєм

квітка хризантема

окунь риба

сузір'я Чумацький Шлях

У кожній шибці сонце засвічу і квіти звеселю попідвіконню.

Що ж я повинен?

Я хочу.

Три печальні фігури із свічками в руках.

Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Сонце лежало зовсім на обрії, ніби воно лагодилося котитися землею, як велике червоне колесо.

Розпрягайте, хлопці, літаки; хай-но спочивають роботящі!

Молодий серпень, підперезаний світлим перевеслом, ішов гордою, спокійною ходою.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

У їдальні мені запропонували котлету по-київськи.

Нарешті настав час розлучатись.

Молодість здатна творити неймовірне.          

односкладні

непоширені

неповні

прості

Ми з тобою наче пара голубів.

Ми усі розбіжимося по русифікованих містах.

Кожен із нас розумів серйозність ситуації.

Ці дві жінки такі несхожі.

І місяць по кімнаті розкинув сатин.

Батько й мати зраділи.

Батьки були на сьомому небі.

Батьки почали радіти.

Батьки дуже зраділи.

Батьки, на щастя, зраділи.