Головні й другорядні члени речення

Ліс сам себе чистить

Конвалія отруйна

Добре слово безцінна сила

Твоя любов як сміх дитячий

Я син простого лісоруба

Яке щастя любити людей!

Червоне то любов, а чорне то журба

Жити значить безперервно рухатися вперед.

Моє життя для тебе незбагненне

Діти як квіти: полий, то ростимуть

Очі коханих од ніжності голубі

Людські пісні найглибша мука

Сьогодні все навкруги було іншим, неповторним, фантастично прекрасним (О.Гончар)

Плаває-в'ється над річкою мла (Олександр Олесь)

Була ця подорож моя мандрівкою у казку (М.Рильський)

Чи ж довго буде молодість тривати? (Л.Костенко)

Почав Карпо з нудьги до мене вчащати (М.Коцюбинський)

Освітлений вогнями, підходить пароплав "Тарас Шевченко"

Завжди величніша путь на Голгофу.

Пристрибала до ялинки тиха білка-сіроспинка

Та, може, вітер, трубадур осінній, від поля співом мудрим пропливе

Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя

Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини

Розумний мовчить, коли дурень бурчить

Настає час розставатись

Шевченко як поет відомий в усьому світі

Життя без книг - це хата без вікна

Непомітно для батьків син став дорослим

Я не міг зігрітися, хоч згинався в три погибелі

Він пам'ятає шаблю гостру.

Мама була вчителькою.

Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком.

Блукає тьма лісами і полями.

В темряві ночі світяться зорі.