Іменний та дієслівний складений присудок

A  Без знань ти не зможеш складними механізмами керувати (З газети).

Б  Він завжди лишався непомітним (В. Домонтович).

В Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи (Т. Шевченко).

A  Василь Стус — справді великий поет (Ю. Покальчук).

Б  Будуть усюди вчуватися мені сумовиті перебори кобзи (З журналу).

В В труді твори красу життя (П. Тичина).

Г Почав жевріти схід сонця

утворений із допоміжного дієслова і неозначеної форми дієслова;

утворений з іменної частини та допоміжного дієслова-зв’язки;

виражений словосполученням.

Моє життя для тебе незбагненне

Діти як квіти: полий, то ростимуть

Очі коханих од ніжності голубі

Людські пісні найглибша мука

Складеним іменним

складеним дієслівним

Простим

не ставлять

ставлять

підмет, додаток, обставина

присудок, означення

підмет і присудок

додаток, означення, обставина

 Сперечатись з Гомером – справа марна. 

А діти – мов букети піднебесні.

 Ти, бачу, гайдамакам був би рад

 Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

Я хочу погостювати в батька-матері.

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Вона була складена з двох тонів.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

 простим дієслівним присудком 

 складеним іменним присудком 

складеним дієслівним присудком 

 Нас єднає рідна мова.

 Стозвуко дзвенить рідне слово

 Рідне слово вабить і чарує.

Мова - то вічний скарб.

 На початку благодатного літа річки стають тихі й прозорі

Радісно затремтіло моє серце.

Голос Михайла Драгоманова не стихає над Україною і світом.

 Усе повинне підкорятися зусиллям розуму.

 Непомі­тно для батьків син став дорослим .

Вранці на палубі я був першим.

Хтось нам повинен відчиняти двері.

Один з останніх його рейсів був винятковим.

Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно.

 Треба твердо нам в бою стояти.

 Але серце спинятись не хоче .

 Вибрати не можна тільки Батьківщину. 

 Художник щоразу все мусить відкривати заново.

Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.

 А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому.

 Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях!

Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

Гомоніти з великим начальством було для мене втіхою.

У справедливих армій доля завжди прекрасна.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

Горобці в піску сипкому - ніби діти у ставку.

У містах земля одягнена в камінь і залізо.

Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду! (В. Сосюра)

Ми чисті перед совістю, нащадками й планетами (Б. Олійник).

Хто може нас, могутніх, підкорити? (П. Тичина)

Подруга хоче їхати відпочивати в Крим (З газети)

Книги — морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить (І. Франко).

Ясне сонце підіймалось десь далеко за лісом (Панас Мирний).