Кома та крапка зкомою в ССР

 Може, і я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в «ніщо». .

Я скрізь і завжди стрічаю людину.

 Ліва рука від незвичайної ваги зомліла, і Харитя не могла її зігнути.

Поїзд летів, повний людського гаму.

тому люди застібнули пальта. 

  і пішов дощ.

 піднялася курява.

  почався дощ.

 (), а [ ].

  (  ), а ( ).

  [ ], а ().

  [ ] , а [ ].

 заступивши темрявою небо.

  і ринула стоголоса злива.

  і зависли над молодими садами.

 Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

  То сонечко пече то вітер його пхає.

  Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

 Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

 Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові. 

 У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна.

  Складне речення має дві або більше граматичні основи. 

 обличчя його скаменіло

  і обличчя його скаменіло.

  бо обличчя його скаменіло

  коли обличчя його скаменіло

 Я йду за ними і мені видно легке гойдання всіх трьох крислатих хребтів м’яких вовнистих. 

 Ліва рука від незвичайної ваги зомліла і Харитя не могла її зігнути.

  Тільки невсипуще море бурхає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.

  Дивно Іванові, що такі красні гори, такі веселі, та створив їх злий.

  Найменший шелест або стук — і моє серце падає і завмирає.

Тихо й безлюдно, але я щось там чую, поза своєю стіною.

Ну, стій же спокійно, не шамочись, поки скинуть з тебе ланцюг… а тепер гайда. 

кому 

крапку з комою

нічого не ставити