Контрольна робота №1 Українська мова 8 клас

Павутиння обснувало тополі, верби.

Прилинув теплий вечір, і все завмерло.

Знала я, що все відновиться.

Весна землю розбудила, сонце зігріло її.

Великдень- день особливий.

У Бердичеві живуть працьовиті люди.

Журбою поля не виореш.

Людина в праці перемагає все.

збирати врожай

дуже добре

цікава книга

ити байдикиб

сміятися з нього

ходити по горах

вибачте мені

навчати мови

Кожне слово пахне

Як багато може розповісти Дніпро!

Хмарки є сріблясті.

Київ- колиска нашої свободи.

Лелека символ батьківщини.

Люди не дерева.

Купальська ніч як казка

Дерева гнуться від вітру.

Світязь/озеро, планета /Земля,

газета /Голос, дівчина/геолог

поет/класи, Дніпро/ріка

собака / Сірко,вітер/листодер

Хлопець жив як сир у маслі.

Роса посипалась як дощ.

Усе минає наче сон

Він як завжди прийшов вчасно

Квіти рясно вкриті росою

Криницю навмисне обсадили вербою

Навесні пробуджується природа.

Над водою похилились верби.

Сусіди били тривогу

Чимало літ промайнуло.

Дві берізки обнялися.

Жадібний платить двічі.

Чимало українців виїхали за межі країни.

Край дороги росло три тополі.

Мати з донькою вишивали рушники.

НБУ запровадив новий курс валюти.

Він мав бажання малювати.

Я хочу розповісти про подругу.

Трави хочуть розповісти таємницю лісу.

Тихо плине час.

 Було видно, як красувалися жита.

 Ранок сяючий, і на серці радість.

За хмарами ховалося сонце, і воно опускало під краї неба мляві просвітки. 

 Радісний і щасливий день.

Як ясно сяє сонце в голубому небі.

Ми весь день пробігали, готуючись до свята.

Подаруй мені оце кошеня...        

 Хай він прийде завтра...

 Арсенові набридало дивитися на поплавки і він часто засинав.

 Чумаки рідко сумували ніколи не втрачали бадьорості й веселого настрою.

Стежка крутилася по прибережних горбах одбігала вліво.

Лисиця задріботіла передніми лапами замолотила хвостом по землі й лягла.

Іде весна.                 

 Хтось співає.

Надворі тепло.    

 Місто спить.

Падає лапатий сніг.            

 Море ─ частина океану .       

 Діти били байдики.                                                   

 Будинок побудовано.       

Холодні, голі віти.

 Рання весна

Духмяність тонка листопаду.

Дотик милої руки.

 Земля нездолана і горда.

 Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

 Навколо запахло чебрецем і м'ятою.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

 Батьківщину і матір не вибирають.

 Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Вузенька вуличка.

За вікном жоржини й чорнобривці.

 У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

У синіх відрах листя лопушине.

 Твої спогади світлі, але щемливі.

Поспішайте творити добро!

 Лупайте сю скалу!

 Бережи честь змолоду.

Ночвами моря не перепливеш.

Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.

 Правду не сховаєш.

 Коней на переправі не міняють.

3 двох бід вибирають меншу.

Нарешті ремонтують магістраль.

Батьків не вибирають.

Правда неправду перетягне.

Немає пісні без любові.

День народження святкуватиму пізніше.

  Держи кишеню і уста замкненими.

 Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

 Моя свобода – завжди при мені.                    

 Вітри галактик – вічні скрипалі.

 Поезія – це завжди неповторність.       

 Кохання, вірність – істини одвічні.