Контрольна робота №1 за темою «Повторення вивченого у 8 класі. Пряма й непряма мова» (тестові завдання).

Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса мова це пісня душі покладена на слова.

Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує.

С. Плачинда стверджує мова об’єднує згуртовує людей у націю.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись мою бабуся.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

«П, - а , - П».

«П, - а , - п».

«П, - а : - П».

«П! – а: - П».

Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка? »

«Не проводжайте мене.» - попросила дівчина рідних.

«Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян. - Підійди до мене…»

Казав пан : «Кожух дам», та слово його тепле.

Яка краса вигукнула Докія і оце воно у воді росте.

А батько ще й додасть добре діло за людиною ніколи не заіржавіє.

Отоді це сталося пояснила мама коли почалася повінь.

А що як гирлига скипів Горпищенко і додав по–філософськи у наш гирлига й ракета поруч стоять.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

При діалозі не вживаються слова автора.

На письмі непряма мова в лапки не береться.

Кожна репліка в діалозі пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире.

Указівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

— А хто ж ти?

— Я… Чіпка.

— Ти Чепіга, а не Чіпка! — крикне хто із середини.

— Чого ти тут ходиш? — обізвалась вона перша.

— А ти чого хліб толочиш? —

— "Хіба це твій хліб?"

— Чи воно, діду, є там люди? —

— Де? —

— На небі… —

— Нема, сину! Там Бог святий, янголи його та душі праведні...

— «Що то, бабусю?», — указує Чіпка на зорі.

— То? Зорі.

— Що ж то за зорі?

«Христе, тікаймо!», — твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся.

«Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», — жалівся дід.

Тоді громада загула прелюто: — «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»

Як ударив вдруге — вона й попросилась — «Не рубай, коханий, бо я — твоя мила».

а) Стара черемха заздро поглядала на першу вишню.

б) Шумить Київ і сміється з висот сонце.

в) Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало своїми іскорками.

г) Марко стояв посеред хати ні в сих ні в тих.

День, залитий сонячним теплом поволі згасав.

 Стомлений роями пасажирів, надвечір нарешті стих вулик залізничного вокзалу.

 Зачарований прекрасним вечором я, довго блукав понад берегом річки.

 У дні, прожиті печально й просто, усе було не так уже й погано.

учні

вони

футболісти з тренером

гравці відомої команди

Готуючись до відпустки, треба придбати нову валізу, кілька деталей одягу та дещо з харчів.

Збиваючи вершки, вони перетворилися на густу масляну масу.

Читаючи новини в Інтернеті, натрапила на новий магазин одягу.

Тренуючись перед змаганнями, обійшлося, на щастя, без травм.

На птахів хотіли подивитися і великі і малі. 

Батько кинув заднього воза і побіг з гори до переднього… 

Дмитрик намагався викрутитися і так і сяк

За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів 

Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

У хаті в Меланки було як у віночку: тіняво, зелено, чисто

Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

присудків, означень, додатків

підметів, присудків, додатків

означень, підметів, обставин

обставин, додатків, означень

 Люблю я, Києве, тебе в ранковий час.

Понеси мене на крилах, радосте моя.

Цвіти, розквітай, Україно!

Дідусю, а коли, ти, мене на полювання візьмеш?

1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В

1- Б, 2- В, 3- Г, 4- А

1-Б, 2-А, 3-Г, 4- В

1-В, 2-Б, 3-Г, 4-А

У кімнаті здається нікого не було.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

Я на жаль ніколи не був у тайзі.

На жаль ми так і не вибралися на море.

А) А там саме надворі іде дощ готується до виступу веселка.

Б) Хлопець стріляв надто швидко хоча й зовсім неточно.

В) Край шляху десь у долинці догорає вогнище палке.

Г) О земле втрачена ти знов явися бодай у зболеному сні.

Д) Окрім баби Оришки Чіпка зовсім нікого не любив.

Мавка в «Лісовій пісні» постає як образ високої духовності.

Миргород як лікувальний курорт один із найвідоміших в Україні.

Згадаймо гордість нашої культури класичний театр корифеїв.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Коні мчали вулицею піднімаючи хмару куряви.