Контрольна робота №3. Просте ускладнене речення

Літо й досі не здається.

Батько з сином були терплячими.

Чумацький Шлях - сузір'я.

Братик нашкодив і накивав п'ятами.

Кожен з нас, буває, помиляється.

Мораль - в піску зарита.

Я - не мудрець, я лиш поет

За обрієм наші найпотаємніші мрії.

Весна - художник дуже знаменитий

Не даруйте жовті тюльпани - квіти розлуки.

Лиш боротись - значить жить.

У нього очі - наче волошки в житі.

А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.

В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.

Напевне, в кожному із нас дрімає щось від Піфагора.

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Навколо запахло чебрецем і м'ятою.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Батьківщину і матір не вибирають.

Невеликі ошатні вулики здаються хатами тих невідомих спільників, що вже знають про чари.

Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна.

У центральній частині острова здіймається конусоподібний піщаний горб.

Розпалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні.

Ой,  місяченьку не світи нікому.

Ой, не шуми луже.

Запалай мій вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим.

Купало Купало даруй мову рослинам.

У ясні сонячні дні з голубого неба ллються на землю дзвінкі радісні пісні жайворонків, солов'їв.

У турботах, труді, клопотах проходить уся чудова літня пора птахів.

Вже стомилась кликать і чекать фіранкова трепетна рука.

Народився на грані зими і весни розтривожений білий підсніжник.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким.

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

прислуховуючись до навколишніх звуків;

мов блискавка серед ясного неба;

і вирвав кінець повода;

зляканий незвичайними звуками.

Життя прожити не поле перейти.

Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

Скрізь червоно на небі і на узгір'ях і на горі.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами принесли в подарунок білочці.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами — принесли в подарунок білочці.

Усе це — мішечки з горішками, шишками та грибами принесли в подарунок білочці.

Пішла вона ще під інше віконце послухати може, там на неї чекають.

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають.

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може там на неї чекають.

Краю героїчний, пісне соколина, ми розбили бурі вільними грудьми, підняли ми в лузі журну ту калину, Україну славну звеселили ми.

Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми.

Південний краю, як тепер далеко лежиш від мене ти.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Ніч була хоч і зоряна але темна.

Я живу не так собою як тобою.

Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.

Каленик Романович скоса глянув на дебелу руку Губіна і відповів: «Твоя либонь чи не сильніша».

Видно, вірять люди в чудеса.

Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно.

Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні на що уваги.

На жаль, не здійснились гетьманські надії.

Каленик Романович скоса глянув на дебелу руку Губіна і відповів: «Твоя, либонь, чи не сильніша».

Видно, вірять люди в чудеса.

Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно.

Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні на що уваги.

На жаль, не здійснились гетьманські надії.

Посуньтеся сестрички мої любі.

Оживе ліс і защебечуть птахи.

Скоро мабуть почнуться канікули.

Він одночасно писав і говорив по телефону

Зимове сонечко пригрівало холодну землю.

Посуньтеся сестрички мої любі.

Оживе ліс і защебечуть птахи.

Скоро мабуть почнуться канікули.

Він одночасно писав і говорив по телефону

Зимове сонечко пригрівало холодну землю.

Посуньтеся сестрички мої любі.

Оживе ліс і защебечуть птахи.

Скоро мабуть почнуться канікули.

Він одночасно писав і говорив по телефону

Зимове сонечко пригрівало холодну землю.

Посуньтеся сестрички мої любі.

Оживе ліс і защебечуть птахи.

Скоро мабуть почнуться канікули.

Він одночасно писав і говорив по телефону

Зимове сонечко пригрівало холодну землю.