Контрольна робота № 4 з теми «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку. Текст як одиницямовлення й продукт мовленнєвої діяльності»

Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймні на ніч виносьте до прохолодного приміщення.

День сонячний і прозорий, і хочеться, щоб йому не було краю.

Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.

У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус. 

А малі хлопці йшли з рукавицею, у якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.

Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.

Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє.

Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги.

Тримаючи в руках серпа на якому вогко зблискувало сонце мати ступала над галузиною струмка і об її ноги билось волоття трави.

Тут росли колючі кущі терну шипшини та глоду красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди що їх у народі звуть вовчими.

Минає літо осінь вже бреде лісів багрець торкнувся вересневий і пахне чебрецем і листя де-не-де кружляючи лягає під дерева.

З вітром шепочуться квіти пісня дзвенить про любов і над свічадом ріки місяць примарний зійшов.

Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.

День той ткався і ткався із різних настроїв, у яких переважав радісний, та подеколи до нього долучався і сумний. 

Так це ім’я прилипло до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.

Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу.

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну.

Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.  

День і ніч стугоніли під вікнами ковані колеса возів, коні кресали копитами іскри, від ходи танків тремтіла хата.

Марко піднімається на підсинений пагорб, де крізь сон зітхає кучерявий овес, і застигає на місці: од вітряка до нього йде його Оленка з білим вузликом у руці.

Хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм в море ходити.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька у воді.

Якщо придивитися до квіточки каштана, то можна помітити на ній барвисті плями.

У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галявину виходить Хо.

Хо сидить посеред галявини, а навкруги нього панує тиша.

Долиною повилась річечка, наче хтось кинув нову синю стрічку на зелену траву.

Межи зеленими килимами біліє гречка, неначе хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці, а з поля віють чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток.

вони об'єднані інтонаційно

у них уживаються повтори слів, займенники, сполучники

вони поєднані за змістом і граматично

вони виділені в один абзац

шостим і сьомим

третім і четвертим

другим і третім

першим і другим

розмовний

науковий

публіцистичний

художній

першим і другим

другим і третім

третім і четвертим

шостим і сьомим

першого і другого

третього і четвертого

четвертого і п'ятого

п'ятого і шостого