Головні члени речення та способи їх вираження. Тире між підметом та присудком. Узгодження головних членів речення."

підметом

присудоком

додатком

обставиною

Знову в серці дивовижно щастя з мрією сплелись.

З журбою радість обнялась .

 Десь ключ птахів небачених летить.

Ішли дві долі різним и шляхами.

Суха морська трава може шелестіти під ногами.

Пан залишиться паном, що б він не базікав.

Сміятися над розумними людьми – це привілей дурнів

 На березі сиділо четверо.

Розумні вчаться для того, щоб знати.

Усі повинні мати загальну культуру, інтелект, порядність.

Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен.

 Розумні вчаться для того, щоб знати.

Я передплачую газету «Голос України».

І якщо впадеш ти на чужому полі прийдуть з України верби і тополі

Ми довго дивилася на Тетяну Михайлівну.

В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. 

Але маршрут був дуже добре знайомий.

Я хочу погостювати в батька-матері.

Вона була складена з двох тонів. 

Навшпиньки виглядають жоржини через тин.

На Січ почали вчащати посли від турка. 

 Поговорили та й розійшлися, забули. 

Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань. 

Турки рідко користувалися рушницями.

Вранці на палубі я був першим.

Непомі­тно для батьків син став дорослим .

Один з останніх його рейсів був винятковим

Хтось нам повинен відчиняти двері.

Руки дівчини зробилися як лід.

 Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Червона рожа над усі квіти гожа. 

Тільки труд життя основа .

Кохання не іграшка

Сини як зима і літо.

Усі дерева вкриті інеєм.

Книги морська глибина

Доля української мови сумна й героїчна водночас.

Мова кожного народу явище давнє.

Національна мова це здобуток культури, духовної діяльності певного народу.

Мова основа культури нації, найбільший її скарб.

Підмет

Присудок

Додаток

Обставина

Присудок

Додаток

Означення

Обставина

зустрілися,обрало

зустрілися, обрали

зустрілося, обрали

зустрілося, обрало

У ці дні ранки тепліші.

Читати нові світи відкривати.

Твої очі як зорі.

Квітки конвалії найніжніші.

Присудок

Додаток

Обставина

Означення

Ми діти сонця і тепла.

Озеро Синевир знаходиться у Карпатських горах.

Львів – столиця Галичини.

Найкраще місто на землі для мене ти, Одесо.                     

Наше життя — бурхливий океан.

Роки життя не владні над тобою.

Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Світло сонця розлилося по всьому степу.

Клен напроти кидав тінь на землю.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

У їдальні мені запропонували котлету по-київськи.

Нарешті настав час розлучатись.

Молодість здатна творити неймовірне.          

Блискучий сніг падає на поле.   

Зіграй мені осінній плач калини.                            

Зелене листя вкриває землю.                                                                               

Стоїть в задумі сива мати.                                        

Михайлик кинувся бігти.

Зацвіли вишні та яблуні.

Козаки вміли воювати.

В небі красиво летіли лелеки.

Віщують сині береги красу і щастя небувале.

Не випив кави, не з’їв тістечко.

Сонце доходило до спокою, червоним світлом обдаючи землю.

Я не боюся жахів війни, я боюся зради.

Я п’ю тебе, мій золотавий трунок із щастя троянд.

Чи доводилося вам бути на морі?

Черниш наказав розвантажити коней.

Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.

Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.

Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі.

І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою.

Над річкою село з білими хатками та вишневими садками.

Пишні левади пропахли медовим ароматом.

Де нема святої волі, не буде там добра ніколи.

І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев.

підмет

присудок

обставина

додаток

означення

Гостям весело.

Зазвучала музика.

Очі - як волошки.

Літо було студене.

На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи.

Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат.

Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу.

У саду баби Оришки вродило багато фруктів.

Чудові квіти

Він п"ятами накивав

Люблю весну

поширене означення

обставина

прямий додатокдодаток

поширена прикладка

Що вища культура народу, духовна та матеріальна, то вища й міцніша позиція його мови.

Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

Коли заповіт Альфреда Нобеля оприлюднили, виникли найсуперечливіші чутки та судження.

Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В.Симоненко).

В мого роду — сто доріг, сто століть у мого роду. (І. Драч)

На третій день свят Гриць з Григорієм вирушили до Хабаровська (І. Багряний).

Я з Софією йдемо в ліс по гриби.

Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою.

В Чіпчинім серці вже ворухнулось бажання верховодити.

Маленький, ніби іграшка, дитячий черевичок жовтої шкіри лежав у Юрка на

долоні.

Парубок літ двадцяти бігав за ним.

Василь дістав завдання дійти до села і дізнатися про всі події.

Історія – це святая святих народу.

Життя без книг – це хата без вікна.

Я так люблю сіяти.

Місто Львів знатне своїми вуличками та вузькими трамвайчиками.

Промені сонця пробивалися крізь серпанок вікон.

Мета життя – зоря на людськім виднокрузі!

Бачити своє творіння – це така невимовна радість.

Книга – морська глибина.

Любить свій край – це для народу жити.

В лощині раз за разом зривалось „ура”, гучне, далеко тануче.

І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.

Не треба правду говорить цвітасто.

Блискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.

Кава по-турецьки заполонила зали готелю.

Вік звікувати – не в гостях побувати.

підмет

присудок

означення

додаток

обставина