Контрольна робота на тему: "Пунктуаційна норма" 11 кл.

Ці квіти спогади про світлі дні.

Життя не дим і не омана.

Ґава не пава а Хима не козак.

Ти наше диво калинове.

Синиці голос-голосок один не збляк один не змок голками сиплеться сухими.

Чи чули ви як в дзвоні молотка співає сталь вітаючи людину?

Дивіться на мене я виплакав очі мені їх не шкода мені їх не жаль.

Мій давній друже мушу я з тобою розстатися надовго.

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву.

Поки живий я хочу справді жити.

Здається вічністю була маленька мить перед якою навіть смерть безсила.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

адже, майже, принаймні, усе-таки, мовби, нібито;

звичайно, зрозуміло, напевне, правда, безперечно;

мабуть, можливо, здається, може, може бути;

навпаки, по-перше, по-друге, нарешті, насамперед, виявляється.

Всі знову малювали жовтогарячі клени і берези.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

У саду діти побачили розквітлі вишні, черешні, сливи.

Блакитними очима дивляться мені в очі весна й небо.

Любіть людей і рідний дім і землю цю де стигле жито ось по закону по якім нам треба жити.

Стоять півколом слухають грузини мотиви щастя болю боротьби.

З кожним днем для мене все рідніші ці гаї і ріки і поля.

Ах як усього багато довкола неба сонця веселої землі.

Не взявши книжки в руки не опануєш науки.

Від сторожа Михайла ми тікали не чуючи ніг.

Не поклонившись до землі гриба не знайдеш.

Озирнувшись ми почали пересуватися до лісового озера.

До кімнати зайшов мокрий як хлющ Петро.

Налите зеленим хлібом поле зачарувало юнака.

Цвіте задивлена у свободу земля.

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкриті краплистою росою

(М.Коцюбинський).

відокремлена прикладка

відокремлене означення

відокремлена обставина

 відокремлений додаток

Та вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.

За горами став у густім комиші серед яблунь і вишень біліє хатина.

Розплющиш очі зупиниться мить.

На полустанку вікна світяться сміються плачуть солов'ї.

Десь кричав перепел і туман стелився від річки.

Голова є в кожного і думати вміє кожен.

Бився з ворогами і кулі минали його.

Ще один крок і щастя в наших руках.

Іван Франко писав "Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками"

"Бути людиною, - стверджував Антуан де Сент-Екзюпері - це означає відчувати, що ти за все відповідаєш"

" Людина не для того створена, щоб терпіти поразки... - писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти"

"Багато величного є на Землі,але немає нічого більшого, як людина" - переконував славетний драматург Софокл.

"Ми - не безліч стандартних "я", - стверджував Василь Симоненко і додавав: - А безліч всесвітів різних".