Контрольна робота. Однорідні члени речення. Звертання , вставні слова.

 А) Невеликі ошатні вулики здаються хатами тих невідомих спільників, що вже знають про чари

(Л. Павленко).

Б) Дніпровими високими очима дитинно-сіро глянула весна (М. Вінграновський).

 В) У центральній частині острова здіймається конусоподібний піщаний горб (М. Трублаїні).

 Г) І розпалась та велика іскра на іскорки малесенькі, незначні (Леся Українка).

 А) що піднімалися високо вгору;

Б) оповиті сірим туманом;

В) і безлюдні ліси;

 Г) як готичні вежі.

А) Учора в дощ зайшов до мене Блок, блідий од смутку, тихий од думок, близький до сліз (Л. Костенко).

  Б) Острів схожий на гігантський старезний вітрильник (М. Слабошпицький).

В) Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз).

Г) Його роги нагадували осінній низькорослий кущ (Є. Гуцало).

 А) Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом (М. Коцюбинський).

 Б) Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук).

 В) О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь).

Г) Мамо зваріть супу! (Остап Вишня).

А) Булава здатна творити і добро, і зло, будувати й руйнувати, зміцнювати злагоду й сіяти ворожнечу (А. Багнюк).

Б) Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули (І. Драч).

В) Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви! (Я. Гоян).

 Г) Колонний безсонний смерековий зал (Л. Костенко).

 А) Ніжність наприклад описати математично не можна (В. Собко).

 Б) Картина прямо скажем феєрична (Л. Костенко).

В) Безумовно ти хоч не феномен але спритний чоловік (О. Корнійчук).

Г) Мигнуло правильне (може, колись навіть гарне) висушене, немолоде вже обличчя (І. Вільде).

А. Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

 Б. Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін. 

В. Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до

якого звертаються з мовленням.

Г. Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

А) Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

Б) О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя!

В) Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Г) Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх.

 А) впевненість або невпевненість;

Б) емоції мовця;

В) порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;

Г) джерело повідомлення.

А) Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови. 

Б) Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

В) Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, розвійтесь як тихе зітхання! 

Г)  Україно! Ти, моя молитво! 

 А) Не раз бувало гірко нене.

Б) Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима.

 В) От бувало слухаю на відстані.

Г) Працювать працювать безумовно!

 А) Читачі пам’ятають, як юнаки (серед них був і Олесь Гончар) залишали аудиторії та бібліотеки, шикувалися в студентські батальйони.

 Б) Звісно, важливо порівнювати себе з іншими людьми (Із часопису).

 В) Батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько (Із часопису).