Контрольна робота "Однорідні члени. Звертання. Вставні слова"

А Булава здатна творити і добро, і зло, будувати й руйнувати, зміцнювати злагоду й сіяти ворожнечу (А. Багнюк).

Б Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули (І. Драч).

В Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви! (Я. Гоян).

Г Колонний безсонний смерековий зал (Ліна Костенко).

А Читачі пам’ятають, як юнаки (серед них був і Олесь Гончар) залишали аудиторії та бібліотеки, шикувалися в студентські батальйони.

Б Батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько (Із часопису).

В Звісно, важливо порівнювати себе з іншими людьми (Із часопису).

А що піднімалися високо вгору;

Б оповиті сірим туманом;

В і безлюдні ліси;

Г як готичні вежі.

А) Дощ січе воду, камінь.

Б) Хтось бере рушницю і йде в ліси полювати зайця.

В) По долині, по стежині біжить сонце.

Г) Все на землі прагне сонця, спокою, радості, волі.

Д) Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей.

А) Сніг покрив кущі, замів дороги.

Б) Моє щастя, і ніжність, і гнів я у пісні б хотів зберегти.

В) Високі нескошені трави й хліба поблискували на сонці.

Д) Сплять озера і гаї

А) У сірому (?) туманному світанку загорівся бій.

Б) Темніє пучок свіжих (?) кучерявих (?) польових волошок.

 В) Рівний (?) залитий сонцем степ одразу принишк.

 Г) Юні (?) замріяні клени хиляться в темне вікно.

Д) Круглі (?) зелені (?) широкі верхів’я вкривали ліс ніби зеленими шатрами. 

А) Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.

Б)  Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький, був сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка.

В) Ой у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…

Г) Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть.

Д) Проситься в серце матусина пісня.

А) Тобі, земле моя рідна і велика, матінка велична, мої всі поривання.

Б) Земля не може жити без сонця.

В) Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Г) Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.

Д) Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

А Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Б Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

В Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до

якого звертаються з мовленням.

Г Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя

В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

А  впевненість або невпевненість;

Б  емоції мовця;

В  порядок викладу думок та зв'язок їх між собою;

Г  джерело повідомлення.

А Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію

Б Оце (одного разу було свято й погода) сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях

В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важливішого, ніж збереження фізичне

Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий 

А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік

Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості

В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі

Г Увечері, справді, пішов дощ 

А. Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

Б. Правду кажучи, дика гуска ота повз нас і не летіла, і не пливла, проте ми її заполювали.

В. Може – спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплі прикрившись.

Г. Отже: голову його не так легко вирізнити в темряві степу.

А. Ні, друже мій, навесні я не полюю.

Б. Місяченьку блідолиций, за хмару краще б ти сховавсь.

В. Чи чула, ти дівчинонько, як я тебе кликав, через твоє подвір’ячко сивим конем їхав?

Г. Ох і не стелися, хрещатий барвінку, та і по крутій горі…

А. Заєць, як відомо вдень лежить і відпочиває…

Б. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за все говорити про собаку.

В. Явори і ясени, дуби і липи, здавалось народили цю хату.

Г. Випадково ясна річ, може на вас налетіти табун гусей, випадково ви можете її заполювати.

А. В усіх морях та океанах нашої планети водяться морські істоти, що називаються морськими зірками.

Б. Блиснула поміж його долонями запальничка, чорна голова нахилилася до рук, і зажеврів у темряві вогник цигарки.

В. Август поснідав дрібною рибою (дрібна риба просмажується наскрізь і через те смачна), вологим сиром і сів у важке дерев’яне крісло.

Г.За кожну таку листівку його могли, без сумніву, повісити, як і тих партизанів.