Контрольна робота. Пряма і непряма мова. Синтаксис і стилістика тексту.Пунктуація.

Олесь сказав :«Отут відпочину». — і розстелив рядно під деревом.

Він хвилювався, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости» — відповідали егоїстично.

«Еге, — подумала Оленка, — це ж у нас перший урок почався.»

На весь загін лунало: «А щоб тобі, Рябий!» — то Маруся бичка випускала.

Батько повідомив сину, що в табір той поїде восени.

Оленка міркувала, що найяскравішим козаком є Кирило Тур.

Моя подруга повторює, ви одійдіть подалі, а ми виліземо. 

Олена сказав дітям, що час вирушати в дорогу.

наявність теми та основної думки

змістовий звя'зок речень

часто абзац і ССЦ збігаються

ставлення автора до висловленого

повторювальних сполучників

риторичних питань

синтаксичного паралелізму

інверсії

Сьогодні життя наше тривожне.

Ліс мов горів яскравим полум’ям.

А дівчина як калина.

Коровай  то щедрість нив.

Залиш мене музо сумная моя.

Тільки ти моє серце не зрадиш мене.

Біжіть до мене швидше, бо чекаю.

Очі дивіться пильніше.

1

2

3

4

Розкуйовджений пес налетів з розгону і, втомившись від швидкого бігу, ліг.

Місяце, мій друже єдиний, пригорни мене своїм теплом.

Вечір, оповитий густим туманом, повільно вмирав.

Олена, засумувавши, сиділа майже нерухомо.

але вже скоро від нього не залишилося навіть слуду.

якого так довго чекала земля.

і заганяв людей під дерева.

заганяючи кожного під укриття.

Хлопці, посідавши біля вогнища, заспівали веселу пісню.

Відшуміло, відвальсувало осіннє листя.

Попереду, замість кудлатого пса, повільно пленталося сіре кошеня.

І я, знесилений і розбитий, поринаю в глибокий сон.

тире при відокремленому означенні

тире при відокремленій прикладці

тире між підметом і присудком

тире перед узагальнювальним словом

Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі. 

Вона стоїть навпроти парубка маленька, мов зайченя. 

Задумливий і похмурий мимоволі забрів він до лісу.

Від дерев, особливо яблунь та вишень одразу повіяло життям.

Олесеві чомусь здавалося, що його зрадили.

Сонце світило якось тьмяно, від чого здавалося що все тут загорнене у сутінь.

Дівчина здавалося і справді вміла говорити з кожною квіткою, кожним струмочком.

Те, що Петрові здавалося байдужістю, насправді було чимось іншим.

вставне слово

уточнююча обставина

відокремлений додаток

відокремлена прикладка

Життя - квітучий сад.

У саду на нього чекали дві дівчини — Олеся та Горпина.

Мій батько — майстер своєї справи.

Душа — мов ніч…

Світлі вчинки — то наші мечі.

Я тоді швидко підводжусь і — зирк через комин.

Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю.

Петренко  молодий чоловік, але — на думку керівника підприємства — незвичайно талановитий і надійний.

Найріднішою і найважливішою для кожної людини є її мати.

Знизу видно блакитне небо і солом’яну стріху..

Згори доносився шум вантажних та легкових автомобілів.

Відчиняли люди широко ворота, поливали на щастя дорогу.

То не пух сніг укривав поле.

Не тільки Чіпку а й матір стару стали цуратися люди.

Відтоді вони грабували не лише села а й міста.

Олеся — дуже молода дівчина гарна, чорноброва, струнка.

Сполоханий дівочим співом  птах знявся з гілки і зник.

На ліжку міцно спить Маланка в темну ковдру загорнена.

Смородом дихала настояна на болях і стражданнях земля .

Омиті росами квітки розтулюють повіки.

Горпина тихо заспівала, сівши біля вишні й схиливши низько голову.

Заглядаючи у вікно, у мене з’явилася посмішка.

Місяць, сідаючи за гору, ховався від людей.

Зайшовши у кімнату, він почув знайомий голос.

Його знайома говорила кваплячись.

Хлопці та дівчата працювали  не покладаючи рук.

Ольга та Тетяна не могли сидіти склавши руки.

Немов стомившись згасли тихі зорі.

Гуляють важкі хмари шелестить вітер осіннім листям.

Добре тобі, Оленко маєш надійне плече…

Заспівали дівчаточка розлилася пісня гаєм.

Кожному відомо листя жовкне восени.

А за вікном ллє дощ і розривають небо блискавки.

Мабуть, вітер розвіяв останню надію і  чекати на зміни не доведеться.

Цвітуть вишневі сади і весняне сонечко наповнює душу теплом і надією.

Чи то схід розписує в сліпучі барви небосхил чи то художник пензлем торкнувся неба.